Назрівання суперечностей всередині СРСР і формування передумов завоювання Українською державою суверенітету, перетворення на повноправного суб'єкта міжнародних відносин.

Розпадався Радянський Союз поступово і причина полягала у внутрішній нестабільності самоїсистеми. З приходом до влади нового генерального секретаря Гобачова починається новий період в історії, що отримав назву перебудова.

Перебудова – спроба партійно-державної верхівки СРСР вивести країну з гострої кризи, що охопола всі сфери суспільства і набула всеохоплюючого системного характеру, а також подолання застійних процесів. Перебудова мала забезпечити оновлення, модернізаці та зміцнення СРСР. Метою було удосконалити сутність радянської системи, вивільнити її від деформацій.

В суспільно-політичному житті ідеї «перебудови» вітлилися у іигляді політики «гласності». Це – дозвіл влади прилюдно обговорювати гострі проблеми.

Прямими наслідками такого роду політики стали викриття злочинів Сталіна та інших діячів у ЗМІ, створення історико-просвітницького товариства «Меморіал», яке мало на меті викриття білих плям історії, розкриття архівів карально-репресивних установ, вимоги визнати незаконно фабриковані судові процеси, повернути репресованим їх майно ітд...

Масове створення товариств такого тапу(Український культорологічний клуб, студентська організація «Громада», «Товариство Лева»)

Розгортаться несанкцоновані мітинги, в результаті яких утворється одна з найпотужніших національних політичних сил, що власне і привела до незалежності – народний рух україни. Він виступи за перебудову, але проти Компартії.

На цьому етапі СРСР переживає поверхневу демократизацію, людям дозволяється казати вголос власну думку і цим самим створювати опозиці існуючої влади. Це і є тією внутрішньою суперечкою із-за якої пізніше розпадається Радянський Союз.

Пробудження української сили(періодизація від початку «Перебудови» до проголошення незалежності)

85 – 88 рр. Поки, що суспільно-політичне життя ще визначається рішеннями Москви. В Україні досі панує партійна бюрократія верхівки на чолі з Щербицьким. Але проростають перші паростки демократизації, наприклад активізується прогресивна преса(журнал «Огонек»)

Березень 1989р. – березень 1990р). Цей період ознаменувався пробудженням народних мас, їх активноюю участю в суспільно-політичному житті, утворення масових суспільно-політичних організацій. Найважливіші події цього періоду це відставка генерального секретаря ЦК УРСР Щербицького, а також прояв масових демонстрацій. І що важливо ці демонстрації відбувалися не лише у західній Україні, а по всій країні. Утворилася офіційна демократична опозиція до існуюючої. Сформувалися провідні партії України – демократична, республіканська, ПЗУ, та ін.

16 липня 1990 року – прийнята декларація про державний суверенітет.

Отже, відбувається значне піднесення масового опозиційного руху, що доводить до формування револційного стану у державі.

Березень 1991 року – Українське суспільство дійшло до консенсусу щодо необхідності державного суверенітету України.

Висновок: Основним поштовхом народних мас до ідеї створення незалежної України стала політика «перебудови» Горбачова, що відзначилася певними демократичними тенденціями.