Методи визначення значень показників якості продукції

В залежності від способу отримання інформації розрізняють такі методи визначення значень показників якості продукції:

1) вимірювальний – ґрунтується на інформації, яку отримують з допомогою технічних вимірювальних засобів. За цим методом визначають геометричні розміри виробів, їх масу, час напрацювання на відмову в роботі, силу струму, частоту обертання вала двигуна, швидкість автомобіль тощо. Цей метод дуже поширений через його об’єктивність, високу точність і можливість автоматизації;

2) реєстраційний – ґрунтується на використанні інформації, яку отримують шляхом підрахунку числа певних подій, предметів чи затрат. Наприклад, кількість відмов виробу при випробуваннях, числа частин складного виробу (стандартних, уніфікованих, оригінальних, захищених авторськими свідотствами чи патентами і т.п.). Цим методом визначаються показники уніфікації, патентно-правові і ін.;

3) органолептичний – ґрунтується на використанні інформації, яку отримують за результатами аналізу органів відчуття: слуху, зору, нюху, дотику та смаку. Цей метод особливо поширений в харчовій, парфумерній промисловості та медицині і ін.;

4) розрахунковий – ґрунтується на використанні інформації, яку отримують за допомогою аналітичних, теоретичних та емпіричних розрахунків. Цим методом користуються при проектуванні продукції для визначення маси виробу, показників продуктивності, потужності, міцності та ін.

В залежностівід джерела інформаціїметоди визначення значень показників якості продукції ділять на:

1) традиційний – визначення значень показників якості здійснюється посадовими особами спеціалізованих експериментальних і розрахункових підрозділів підприємств, закладів чи організацій. До експериментальних підрозділів відносяться лабораторії, полігони, випробувальні станції, стенди тощо, а до розрахункових – конструкторські відділи, обчислювальні центри, служби надійності та ін.;

2) експертний – полягає у вимірюванні показників якості продукції експертами. Використовується тільки тоді, коли неможливо, складно чи економічно недоцільно застосовувати інструментальний метод. Його використовують, наприклад, для вимірювання ергономічних та естетичних показників якості продукції групою спеціалістів-експертів, наприклад, товарознавців, дизайнерів, дегустаторів та ін.;

3) соціологічний - це масові опитування споживачів чи користувачів продукції та оброблення цих результатів експертами. Опитування проводять за допомогою анкетування, голосування тощо. Використовують цей метод переважно для визначення показників якості товарів широкого вжитку, а також попиту на окремі види товарів, з’ясування громадської думки щодо певних виробів.