Класифікація промислової продукції

Продукцію використовують за її функціональним призначен­ням двома способами. Перший полягає у витратах самої продук­ції під час її використання та стосується матеріалів і витратних виробів. Інколи їх витрати частково повертаються внаслідок вто­ринного перероблення. Другий спосіб полягає у витратах не самої продукції, а її ресурсу придатності. Цей спосіб стосується всіх виробів, окрім витратних. Відповідно до способу витрат усю продукцію поділяють на два класи:

- ту, яка витрачається під час вико­ристання;

- ту, яка витрачає свій ресурс.

Взагалі всю промислову продукцію поділяють на 5 груп.

До першої підгрупи витратної продукціїналежать усі руди та концентрати; тверде, рідке й газове паливо; природні будівельні та декоративні матеріали; коштовні метали та каміння; сільсько­господарська продукція, квіти, лікарські трави, продукти бджі­льництва, шовківництва, тваринництва, птахівництва, рибальст­ва тощо. Уся ця продукція не підлягає ремонту і не має такого показника якості, як ремонтопридатність, незважаючи на те, що втрачені нею під час зберігання та транспортування властивості можуть бути частково відновлені. Не може ця продукція характе­ризуватись такими показниками якості, як надійність, довговіч­ність, стандартизація, уніфікація, ергономіка, патентоспромож­ність. Однак, залежно від властивостей, цю продукцію часто поді­ляють за вартістю, естетичними показниками на сорти.

Другу підгрупу витратної продукції становлять матеріали та про­дукти, виготовлені за участю людини: штучне паливо та мастила; продукція металургії (прокат, колоди, дріт, виливки), хімічні ре­човини (солі, гази, кислоти, добрива, фарби, отрутохімікати, пла­стмаси, смоли, вибухові речовини, текстильні матеріали, шкіра, хутро); будівельні матеріали (цемент, бетон, гіпс, скло, кераміка тощо); електро- та радіотехнічні матеріали, лікарські та медичні препарати, харчові продукти тощо. Цю продукцію частково поді­ляють за декоративними та естетичними ознаками, вона може бути патентоспроможною. Але для неї, як і для першої групи, не влас­тиві такі показники якості, як надійність, ремонтоспроможність, уніфікація.

До третьої групиналежатьвитратні вироби, серед яких куско­ве мило, лікарські штучні препарати, мотки ниток, дроту, кабе­лів, кондитерські вироби, пляшки, банки, бочки, балони тощо. Виробам цієї групи властиві патентно-правові та естетично-ерго­номічні показники якості, а також показники транспортабельнос­ті, рівня уніфікації, стандартизації тощо.

Четверту групу становлять вироби, що підлягають ремонту. До неї належить практично вся продукція машино- та приладобу­дування, електро- та радіотехнічної промисловості; легкого, хімі­чного, медичного, військового, транспортного та сільськогосподар­ського машинобудування; електронної, кінопрокатної, фотографі­чної, побутової техніки тощо.

П'ята група представлена виробами, що не підлягають ремон­ту, це вироби вакуумної та напівпровідникової техніки, резистори, конденсатори, реле, кулькові та роликові підшипники, кріпильні вироби тощо.

Вироби останніх двох груп мають усі показники якості проду­кції. Схема загальної класифікації промислової продукції зображена на рис 1.2.

Рис. 1.2. Класифікація промислової продукції