Фетишизм і тотемізм як ранні форми релігійних вірувань

Первісні племена, що мешкали в різних регіонах, у своєму роз­витку пройшли через однакові або схожі умови буття, що обумови­ло спільний характер їхніх релігійних уявлень.

Особливість мислення раннього типу людини — те, що йо­го об'єктами були явища й предмети, які належали до оточення пле­мені й мали для нього життєве значення. І, нарешті, людина первіс­ної епохи не вирізняла себе з навколишнього середовища, перенося­чи на нього свої власні якості, ототожнюючи власне «я» зі світом.

Зі сказаного вище можна дійти висновку, що найбільш ранньою формою первісних релігійних вірувань був фетишизм. Трактування цього терміну не є усталеним. У деяких виданнях фетишизм трактова­но як релігійне шанування предметів, тварин та рослин.

У первісному фетишизмі предметам, крім їхніх природних якостей, що сприймаються почуттєво, приписуються ще й якості, що їх людина по­чуттєво не сприймає.

У свідомості первісної людини відсутня категорія випадкового. Все, що з нею траплялося, сприймалося як закономірне. Якщо під час пострілу під ногу мисливцеві попадав камінь або гілка і постріл виявлявся невдалим, людина пояснювала це хибним логічним вис­новком: «Після цього — значить, з цієї причини». А це означало, що конкретний предмет погано ставиться до цієї людини, тому треба йому віддячити або задобрити його в будь-який спосіб. Так форму­ється поняття фетишу, внутрішнє життя якого уявлялося на взірець людського.

Однією з особливостей архаїчного мислення була віра в загаль­не взаємоперевтілення. Все навколо може змінювати свій вигляд, пе­ретворюватись на будь-що. Це — одна з найважливіших передумов

тотемізму- віри в надприродній зв'язок та кревну спорідненість племені або роду з певною твариною, рослиною або іншим природ­ним об'єктом або явищем (дощем, вітром, скелею, небом та ін.). Ін­шими словами, тотемні вірування побудовано на уявленні про по­ходження певної групи людей від конкретного об'єкту оточуючого світу. Тотемістичні вірування породжували зоолатрії - шанування тварин та теротеїзм — обожнення представників фауни. Але тоте­мізм не обмежувався шануванням звіра та поклонінням йому. Сто­сунки між твариною-предком та людиною або її родом будуються на засадах взаємності, коли кожна сторона виконує певні обов'язки по відношенню один до одного. Тотем є покровителем людей, люди ша­нують його, приносять жертви та ін. Рештки тотемістичних уявлень збереглися в казках народів Австралії та Океанії, країн Африки, для яких традиційний початок казки є таким «Це сталося, коли люди й тварини розмовляли однією мовою...», що є аналогом слов'янському фольклорно-казковому «давним-давно...»