Шаманство

Шаманство — одна з найбільш ранніх форм релігії.

Космологія шаманства представлена трьома сферами: підзем­ного світу, світу людей і небесного світу. Але крізь цей трехчастинний розподіл проглядає древніший — двохчастинний (наприклад, на деяких бубнах хакаських і алтайських шаманів зображено два світи). Охарактеризуємо шаманство на прикладі найбільш розвину­тих його форм, що збереглися до наших днів у декількох народів Сибіру (нганасанів — жителів самого північного регіону Євразії - півострова Таймир; кетів, що населяють басейн Середнього Єні­сею; евенків — мешканців сибірської тайги; тувинців, що кочували в гірських степах Центральної Азії й інших). Для їхнього світогля­ду характерне уявлення про те, що Всесвіт складається з трьох сві­тів: Верхнього, де живуть тільки духи, Середнього, де поряд з ду­хами живуть люди, тварини, рослини, а також Нижнього, куди від­ходять душі померлих.

Космос і всі явища природи співвідносяться або з верхнім, або з нижнім світами. Символами верхнього світу є: сонце, птах, олень, а, нижнього: місяць, риба, ведмідь. Уявлення про верхній і нижній сві­ти не пов'язане з протистоянням добра і зла. Просто світ так улаш­тований. Уявлення про устрій світу в різних народів, що зберігали у своїй культурі елементи шаманства, відрізняються в деталях, але ма­ють багато спільного.

Весь всесвіт укладений у сферичну оболонку — це видиме не­бо. У ньому є отвір, що називається «небесним ротом». Через нього шаман може потрапити в «інший світ». В уявленнях багатьох наро­дів верхній світ багатошаровий. На кожному рівні живуть божества і духи. За таким самим принципом улаштований нижній світ, який асоціюється з холодом, що знаходить своє відображення в похорон­них обрядах (небіжчика везуть до місця поховання на санях, тому Що в загробному світі вічна зима).

В уявленнях практично всіх народів, що знали шаманство, най­важливішим елементом картини світу є Світове Дерево. Воно симво­лізує вісь світ, що з'єднує верхню й нижню частини сфери й утри­мує небо від можливого падіння на землю. Світове Дерево зв'язане з зародженням шамана, з його становленням і з його ритуальною практикою.

Світогляду шампаністів притаманний анімізм — одухотворення всього, що оточує людину — предметів, рослин, тварин; віра в чис­ленних злих і добрих духів, здатних впливати на життя і смерть лю­дини, викликати в нього хвороби, забезпечувати удачу й прирікати на нещастя. Прихильники цієї форми релігії переконані, що вплива­ти на духів, бути посередником між світом духів і світом людей мо­же шаман, котрий, перебуваючи в стані екстазу, здійснює особливий обряд спілкування з духами. У багатьох пізніших релігіях теж існу­ють посередники (жерці, священики), але шаман відрізняється тим, що він священнодіє за допомогою духів, і його вибирають самі духи.