Етіологія

Причини зомління є різноманітними. За етіологічною класифікацією А.М.Коровина і Г.А.Акимова виділяють такі види непритомності:

1) вазомоторна непритомність — виникає при різкій зміні положення тіла, тривалому стоянні;

2) вагусна непритомність (перебігає зі сповільненим серцевим ритмом) —

виникає при психоемоційних стресах, сильному болю;

3) зомління, що пов'язане з порушеннями гомеостазу (при кровотечах, гіпог-

лікемії, зниженні парціального тиску кисню в повітрі);

4) серцева непритомність — при порушеннях серцевого ритму (повна передсердно-шлуночкова блокада, екстрасистолія, приступи пароксизмальної шлуночкової тахікардії), мітральному стенозі, аортальних вадах, ЇМ, міокардитах, ендокардитах, міксомі передсердя;

5) синдром каротидного синуса: повороти голови, тісний комірець, що

подразнюють каротидний синус;

6) вплив гіпотензивних препаратів (гангліоблокатори, симпатолітики, клофелін).

Фактори, що сприяють розвитку зомління:

• перевтома;

• недосипання;

• інфекційні захворювання;

• неповноцінне харчування.

КОЛАПС

Колапс— більш важка форма гострої судинної недостатності, яка характеризується різким зниженням AT та розладами периферичного кровообігу.

Причинами колапсу найчастіше є:

1) гострі інфекційні хвороби (грип, харчова токсикоінфекція, пневмонія);

2) захворювання серця (ЇМ, стеноз гирла аорти, гостра коронарна недос-

татність, серцеві аритмії, гіпотензія з ортостатичним колапсом);

3) алергічні захворювання (анафілаксія, медикаментозна алергія);

4) ендокринні захворювання (діабетична прекома, адренокортикапьна недос-

татність);

5) хірургічні захворювання (травми, опіки, гострий панкреатит, гостра кро-

вовтрата);

6) інтоксикації (отруєння барбітуратами, етанолом, передозування гіпотен-

зивних засобів: р-адреноблокаторів, антагоністів кальцію);

7) вплив медикаментів (цитостатиків — адріаміцин, кардіодепресивні засоби, саліцилати, трициклічні антидепресанти);

8) інші причини: біль, гіпотермія, гірська хвороба, вагітність, ексикоз, плев-

ральна пункція, лапароцентез

Симпатотонічний колапс — зумовлений спазмом артеріол і централізацією кровообігу (скупченням крові в порожнинах серця та у великих магістральних судинах).

Причини: великі крововтрати, тяжкі пневмонії, кишкові токсикози зі зневод-

ненням.

Клініка: спочатку максимально підвищується AT, потім знижується, виникає тахікардія, зниження пульсового тиску.

Ваготонічний колапс — виникає внаслідок раптового розширення арте-

ріоло-венозних анастомозів та різкого зниження AT, ішемії мозку та виключення його функцій.

Причини: гіпоглікемічні стани, анафілактичний шок, недостатність кори наднирників, передозування гіпотензивних препаратів.

Клініка: підвищується пульсовий тиск, виникає брадикардія.

Паралітичний колапс — розвивається у тяжких хворих з нейротоксикозом,

глибоким ексикозом, діабетичною комою через пасивне розширення капілярів внаслідок виснаження механізмів регуляції гемодинаміки та проявляється різким зниженням систолічного та діастолічного AT, тахікардією, ниткоподібним пульсом.

Клінічні прояви усіх форм колапсу:

• важчий клінічний перебіг, ніж при зомлінні;

• різка блідість шкірних покривів, які вкриті холодним липким потом;

• загострені риси обличчя;

• глибоко запалі очі, розширені зіниці;

• тіні навколо очей;

• слабість, остуда, гіпотермія, затьмарена свідомість, вени спалі, діурез

знижений;

• поверхневе часте дихання;

• пульс частий, слабкого наповнення,

ниткоподібний;

• низький артеріальний і венозний тиск;

• глухість серцевих тонів;

• хворий лежить нерухомо, байдужий до оточуючих, відповідає на запитання "неохоче".