Клінічні прояви

Скарги:

ü інтенсивний біль за грудниною, в ділянці серця, на передній поверхні

грудної клітки з іррадіацією в ліву руку, плече, лопатку, рідше — в обидві руки, праву руку, міжлопаткову ділянку, шию, епігастрій (триває декілька годин, діб, не знімається нітрогліцерином; має стискаючий або пекучий характер);

ü задишка;

ü перебої в роботі серця;

ü пітливість.

Анамнестичні дані:

ü наявність етіологічних чинників

і факторів ризику.

Об’єктивно:

ü збудження та неспокій пацієнта;

ü холодний піт;

ü блідість з поступовим ціанозом;

ü тахі- або брадикардія;

ü AT частіше знижується, рідше підвищується, інколи нормальний;

ü температура тіла підвищується до 37,1 -38,0°С.

До ранніх ускладнень відносяться порушення ритму і провідності, кардіогенний шок, гостра серцева недостатність, розрив серця.

Пізніми ускладненнями (через 2-3 тижні від початку захворювання) є

постінфарктний синдром Дреслера, хронічна недостатність кровообігу.

Типова локалізація болю при ІМ

Лабораторні та інструментальні дослідження:

1. ЗАК, біохімічне дослідження: дані дослідження проводяться натще (лейкоцитоз у перші години захворювання, прискорення ШОЕ з 3-5 дня, підвищення рівня ферментів КФК, ACT, АЛТ, ЛДГ у перші доби захворювання, з'являється СРП;

2. Для діагностики ЇМ визначають рівень міоглобінув крові. Міоглобін — білок, який транспортує кисень у скелетних м'язах і міокарді. Його рівень достовірно перевищує норму протягом 2 год. від початку приступу болю в ділянці серця.

3. Підготовка пацієнта до ЕКГ : зона некрозу — з'являється патологічний зубець Q; зона пошкодження — зміщується сегмент S-T; зона ішемії — зміна зубця Т (негативний, коронарний).

4. Ехо КГ

5. Коронарографія

ЕКГ: дуга Парді (сегмент ST)