Особливостей, порядку приведення в дію (включення) та області їх застосування

Ручні вогнегасники застосовуються для гасіння невеликих вогнищ пожежі в початковій стадії. По типу вогнегасного заряду вони підрозділяються: пінні (повітряно-пінні ВПП-5, хімічно – пінні ВХП-10), порошкові (ВПС-6 і ВПС-10) і газові (вуглекислотні ВК-2, вуглекислотно-брометилові ВКБ-3 і ВКБ-3А, Хладонові ВАХ-0,5 та ін.).

Вогнегасники маркіруються буквами (характеризують тип вогнегасника по вогнегасний речовині) і цифрами (позначають його місткість у літрах).

Час дії ручних вогнегасників обмежено десятками секунд, довжина струменя агента, що гасить, не перевищує кілька метрів, тому в дію їх потрібно приводити поблизу вогнища горіння.

Обмеження по застосуванню різних типів вогнегасників:

- пінні не можна використовувати для гасіння електроустановок і електромереж, що знаходяться під напругою, а також речовин, що запалюються при взаємодії з водою. Не можна також застосовувати при негативній температурі навколишнього середовища;

- вуглекислотні не можна застосовувати для гасіння електроустановок і електричних мереж під напругою понад 1000В, а також лужних і лужноземельних металів;

- вуглекислотно - брометилові непридатні для гасіння електроустановок і електричних мереж під напругою понад 380В, а також лужних і лужноземельних металів. Заряд таких вогнегасників токсичний, тому загоряння в закритих приміщеннях обсягом менше 50м³ рекомендується через віконні і дверні прорізи. Після гасіння необхідно ретельно провітрювати приміщення;

- хладонові не можна використовувати для гасіння електроустановок і електричних мереж з напругою понад 1000В.

Знаючи обмеження по застосуванню вогнегасників різних типів, і умови їхнього використання для ліквідації пожеж тільки в самому їхньому початку. Для досягнення найкращого результату необхідно:

- вибрати тип вогнегасника, найбільш підходящого до потенційно горючого матеріалу та до умов його застосування;

- знайти таке доступне місце розташування вогнегасника, щоб мати його завжди під рукою;

- число вогнегасників повинне відповідати потенційним розмірам пожежі та зони, що повинна знаходитися під контролем.

Перевірка працездатності вогнегасників повинна здійснюватися не рідше

одного разу в півріччя - рік.