ІМЕННИК (THE NOUN)

МНОЖИНА ІМЕННИКІВ

Іменники утворюють множину додаванням до основи закінчення-(e)s: a cup – cups.

Якщо основа закінчується на -s, -ss, -z, -x, -sh, -ch, то додається закінчення -es, яке читається [iz]: a glass – glasses, a bus – buses, a watch – watches, a wish – wishes, a box – boxes.

Якщо іменник закінчується на -у з попереднім приголосним, додається закінчення -es (читається [iz]), причому -у замінюється на -і: a country — countries.

Якщо іменник закінчується на -f або -fe, то -f змінюється на -v і додається закінчення -es: shelf [∫elf] полиця – shelves [∫elvz] полиці.

Але деякі іменники утворюють множину зміною кореневого голосного і не за правилом:a man чоловік – men чоловіки,a woman жінка –women жінки,a child дитина –children діти,a tooth зуб –teeth зуби.

ВІДМІНОК (THE CASE)

В англійській мові існує два основні відмінки — загальний (the Common Case) і присвійний (the Possessive Case).

Розрізняють також так званий об'єктний, або непрямий відмінок, який за своїм значенням відповідає давальному і знахідному відмінку в українській мові.

Загальний відмінок не має закінчень. Він відповідає українському називному відмінку, а присвійний відмінок має закінчення's і відповідає родовому відмінку в українській мові. У зв'язку з тим що у множині іменники англійської мови закінчуються на -s, то у множині присвійного відмінка ставиться тільки апостроф:

Щоб виразити всю різноманітність граматичних, зокрема відмінкових, відношень в англійській мові, у якій порівняно мало відмінків, велику смислорозподільну граматичну роль відіграють порядок слів і прийменники.

Таблиця 1. Способи передачі відмінкових відношень в англійській мові