Врахування навколишнього середовища та конкретних умов.

Виріб повинен відповідати навколишньому середовищу та конкретним умовам. Наприклад:

1. Планування і конструкція автобуса, призначеного для міського транспорту, і автобуса для рейсових поїздок на далекі відстані повинна бути різною (рис. 11). У першому випадку потрібно забезпечити вільні проходи за рахунок сидячих місць, двоє або троє дверей. В іншому випадку, навпаки, необхідно використати максимально площу для сидячих місць з одним входом і виходом. В цьому випадку необхідно враховувати конкретні умови.

2. Транспортні засоби для переміщення в умовах крайньої півночі та півдня через різні кліматичні умови повинні відрізнятися між собою. За конструктивними рішеннями і за матеріалом транспортні машини повинні створюватись з врахуванням температурного режиму та інших конкретних умов.

3. Питання вибору кольору для фарбування виробничих приміщень та обладнання не можна вирішувати в загальному вигляді без врахування конкретних умов. Відомо, що вибір кольору в інтер’єрі залежить від характеру виробничого процесу, розмірів обладнання, величини і завантаженості виробничої площі, освітленості приміщення тощо.

Рис. 11. Композиції міського (а) та міжміського (б) автобусів

Таким чином, ні одне явище, ні одну річ не можна брати і розглядати ізольовано, відмежовано від конкретних умов, так як всі явища взаємопов’язані та взаємообумовлені. Тому, не знаючи оточення, не можна проектувати предмет, виріб, деталь, витвір скульптури чи архітектури.

3) Єдність форми та змісту (образність). Цей принцип, з точки зору художньо-естетичної, соціальної, є найбільш складним та відповідальним в художньому конструюванні. Наприклад, відомо, що на протязі віків формується архітектура різних будівель та споруд у поєднанні з їх змістом. В історичному процесі розвитку архітектурні форми змінювалися разом з прогресивним розвитком науки, техніки, мистецтва та соціальними умовами життя людей. Ці зміни форм та зразків в утилітарних мистецтвах складалися головним чином при появі нових матеріалів та конструкцій, нових соціально-економічних та побутових умов, при розвитку виробничих сил суспільства. Образ різних типів будівель та виробів дизайну формується в складному творчому процесі з врахуванням основних принципів, в тому числі і принципу єдності форми та змісту.

Основи композиції

Композиція (від лат. compositio – твір, розміщення, з’єднання, структура) – засіб розкриття ідейно-художнього змісту творів мистецтва, розміщення основних його елементів і частин у певній системі та послідовності, способи з’єднання образів в єдине ціле. Без знання та правильного застосування принципів композиції неможливо виявити задуму витвору мистецтва (літературного, музичного, образотворчого, архітектурного, дизайну).