Вступ. Історія розвитку техніки

Примечания. Буквенно-цифровое обозначение опор:

П - промежуточная опора;

Б – железобетонная опора;

отсутствие второй буквы – стальная опора;

110 (220) – опора для линии напряжением 110 (220) кВ;

1...8 – номер опоры (нечетные цифры – опора одноцепная, четные – двухцепная).

Все опоры рассчитаны по ветровым нагрузкам до III района включительно.

Вступ. Історія розвитку техніки

Однією з актуальних проблем в сучасних умовах є використання найновіших досягнень науки, техніки та мистецтва у створенні досконалого матеріально-предметного середовища життя та діяльності людини на виробництві, в побуті та на відпочинку. Технічний прогрес та постійно зростаючі потреби суспільства вимагають підвищення якості виробів промислового виробництва, їх естетичної привабливості, а тому поряд з інженером, архітектором і художником важливу роль починає відігравати художник-конструктор (дизайнер).

В даний час у світі проводиться величезна робота зі створення машин, механізмів і технологій як сьогоднішнього, так і завтрашнього дня. Здійснюється автоматизація виробництва, забезпечується широке застосування комп’ютерів та роботів, впровадження гнучких технологій, які дозволяють швидко та ефективно перебудовувати виробництво на виготовлення нових видів продукції.

У вирішенні цих задач важливу роль відіграють міри, направлені на підготовку та перепідготовку інженерних кадрів, в тому числі й інженерів-механіків.

Слухаючи курс лекцій з ергономіки, технічної естетики та основ художнього конструювання, студенти технічних вузів значно розширюють свій світогляд і набувають знань у тій сфері людської діяльності, де поєднуються інженерно-технічні та естетичні принципи та закономірності, без яких неможливо випускати високоякісну продукцію на рівні світових стандартів.

Мета вивчення дисципліни – отримання необхідних знань, умінь та навиків в питаннях сучасного проектування техніки, основ композиції, художнього конструювання, основ ергономіки, застосування кольору та світла при проектуванні техніки.

Завдання викладання дисципліни полягає у вивченні основ композиції, засобів гармонізації, принципів та методів застосування світла та кольору в художньому конструюванні, основ ергономіки та технічної естетики.

До складу дисципліни “Ергономіка технологічних машин” входять такі розділи, як основи композиції, основи художнього конструювання, перспектива, ергономіка, застосування кольору та світла в художньому конструюванні. Кожен з цих розділів має тісний зв’язок з інженерною графікою (а саме є її продовженням), математичним моделюванням, основами розрахунку та конструювання машин,комп’ютерним проектуванням. До розділу “Ергономіка” входить ряд питань, які вивчає наука психологія та фізіологія праці а також дисципліна “Охорона праці та навколишнього середовища”.