Картопля

Біологічні особливості.Картопля належить до родини пасльонових.Розмножається, в основному, вегетативно, бульбами. Нормально розвинена рослина – це кущ, кількість стебел на якому залежить від материнської буль-би. Умови розвитку рослин картоплі значною мірою визначають рівень її продуктивності. Біологічні особливості картоплі потребують пухких ґрунтів. Ці умови базуються на механічній дії бульб на ґрунт під час їх росту. Кра-щими ґрунтами для картоплі є легкі супіщані та піщані.

Проростання бульб, ріст і розвиток рослин, їх продуктивність залежить від температурного режиму ґрунтів. Проростають бульби при температурі ґрунту на глибині 10 см +7 - 8 °С, а вищі температури скорочують до сходо-вий період. Оптимальна температура для проростання – +18 - 22 °С. Висадження не пророщеного матеріалу в непрогрітий ґрунт затягує появу сходів до 30 - 50 днів. Оптимальною температурою періоду сходи-бутонізація є +17 - 21 °С, а він в ранніх сортів продовжується до 18 - 20 днів. Для фази квітування температурний оптимум складає +18 - 25 °С, а при наростанні температури процес квітування послаблюється і при +27 °С – зупиняєтьсяБульбоутворення. найінтенсивніше відбувається при середньодобовій температурі +16 - 18 °С, при +20 °С – сповільнюється, при +29 °С і вище – зупиняється.

При температурі повітря більше +42 °С припиняється ріст фітомаси, так як на дихання рослин витрачається більше продуктів асиміляції, ніж утворю-ється в процесі фотосинтезу.

Картопля – пластична культура, що розвивається як при довгому, так і при короткому світовому дні.

Потреба картоплі у воді різна протягом вегетаційного періоду. У період сходів та в кінці вегетаційного періоду потреба у воді мінімальна. Найбільша потреба у воді є у так званий критичний період по відношенню до вологості ґрунту , коли нестача води призводить до значного зниження урожайності бульб. Відповідальним періодом формування врожаю картоплі є фаза бутоні-зації та кінець квітування.

Сумарне водоспоживання складає на півдні в різні за вологозабезпечені-стю роки залежно від сорту, строку посадки , способу поливу від 2100 до 4100м³/га, із якої приблизно половина йде на транспірацію. Мінімальні зна-чення характерні для краплинного способу поливу, максимальні – для дощу-вання та поверхневого способу поливу в посушливі роки.

За скоростиглістю сорти картоплі поділяють на п’ять груп: ранньостиглі (період вегетації 80-100 днів), середньоранні (101-115 днів), середньостиглі (116-125 днів), середньопізні (126-140 днів) і пізні (більше 140 днів).

Догляд за посадкамиполягає в систематичному розпушуванні міжрядь,зрошенні, фертигації, боротьбі з бур’янами, шкідниками і хворобами.

Після садіння і до появи сходів для боротьби з бур’янами і ґрунтовою кіркою на 7-8 день проводять перший до сходовий обробіток комбінованим агрегатом, а через 8 - 10 днів після першого – другий і тільки з’являться ма-сові сходи – обробіток з присипанням рослин на 1 - 2 см. За висоти рослин 10 - 12см розпушують міжряддя. Перше підгортання роблять, коли рослини до-сягають висоти 18 - 20 см, а друге – перед змиканням міжрядь.

Протягом вегетації спостерігають за заселенням рослин колорадським жуком та його личинками і пошкодженням хворобами.Відповідно з цимпроводять заходи по їх захисту.

Зрошення.За інтенсивністю водоспоживання вегетаційний період кар-топлі має три періоди: від посадки до початку бутонізації; від початку буто-нізації до кінця квітування; від кінця квітування до збирання врожаю. На першому етапі деяка нестача вологи відіграє навіть позитивну роль, оскільки сприяє росту кореневої системи і проникнення її в глибші шари ґрунту. Важ-ливішим є другий (критичний ) період. У який починається утворення бульб, інтенсивно росте картоплиння і рослини потребують великої кількості вологи і поживних речовин.

Різна інтенсивність водоспоживання картоплі в періоди вегетації вима-гає підтримання різної вологості ґрунту в розрахунковому шарі, який при краплинному зрошенні складає 40 - 50 см. Вологість ґрунту від садіння до масових сходів не повинна бути нижчою 70-75 % НВ. При вирощуванні кар-топлі в літніх посадках в цей період необхідно проводити до сходові поливи через кожні 3 - 4 дні невеликими нормами для підтримання вологості ґрунту в шарі 0-20 см на рівні 80 % НВ.

Від масових сходів до початку бутонізації вологість ґрунту необхідно підтримувати у межах 75 - 85 % НВ. В критичний період – від початку буто-нізації до кінця квітування вологість ґрунту в шарі 0 - 45 см повинна бути в межах 80-90 % НВ, оскільки в цей час (15 - 20 днів ) залежно від сорту, кар-топля накопичує від 30 до 80 % всього врожаю. За 8 - 10 днів до викопування поливи припиняють. Вологість ґрунту при збиранні врожаю картоплі не по-винна знижуватись нижче 60 - 65 % НВ, так як при низькій вологості ґрунту затрудняється збирання врожаю та спостерігається пошкодження картоплі грудками.

Удобрення.У південному регіоні,в умовах зрошення,органічні добри-ва необхідно вносити восени під оранку в розмірі 30 - 40 т/га, або заорювати

сидерати масою 15 - 20 т/га. Мінеральні добрива, норми яких залежать від забезпеченості ґрунту поживними речовинами і наступним виносом елемен-тів живлення з урожаєм, вносять не менше N₉₀P ₉₀K₉₀.

Якщо добрива розрахунковою нормою внесені восени, необхідність у підживлені виникає лише в умовах затяжної весни з великою кількістю опа-дів. У цьому випадку вносять 30 - 40 кг/ га азоту у перший період вегетації. Якщо ж восени добрива не внесені, або внесені в недостатній кількості, їх потрібно внести навесні одночасно з посадкою, зменшуючи норму порівняно з основним внесенням вдвічі.

Доцільно при посадці використовувати і місцеві добрива: пташиний по-слід, рослинний попіл тощо.

При вирощуванні ранніх сортів картоплі ґрунт повинен мати достатню кількість азоту, фосфору, калію, магнію. Тому картоплю за два тижні до кві-тування підживлюють аміачною селітрою суперфосфатом і калімагнезією.

В цілому внесення мінеральних добрив проводять в три етапи: під куль-тивацію, локально при садінні, з поливною водою.