Сад кісточковий

Найчастіше в інтенсивному садівництві серед кісточкових вирощують: вишні , сливи, черешні, абрикоси, персики . Організація саду і заходи по до-гляду за плодовими деревами кісточкових такі ж самі як і у сім’ячковому са-ду.

Режим зрошення.Вважають,що кісточкові культури менш вимогливідо вологи, чим сім’ячкові. Це припущення основане на тому, що в кісточкові значна раніше спіють, і в період , після збирання врожаю, який у ранньоспі-лих сортів буває дуже тривалим, вологи витрачається менше. Однак, в дослі-дах [35] від 60 до 100 % дефіциту водоспоживання черешні приходиться на другу половину літа і початок осені (липень - вересень). При зрошенні водо-споживання кісточкових близьке до водоспоживання сім’ячкових порід. По-суха як на початку, так і в другій половині літа часто призводить до масового осипання листя і плодів кісточкових порід. Особливо різко виявляється дефі-цит вологи в другій половині вегетації на якість плодів цих культур, зокрема персиків. Вони не набувають нормальних розмірів , смаку і забарвлення, ста-ють не соковитими і гіркуватими, м’якоть погано відділяється від кісточки, з’являється груба опушеність. Пожовтіння і осипання основної маси листя ускладнює після збирання врожаю накопичення асимілянтів і знижує зимо-стійкість дерев. В зв’язку з цим ефективність зрошення кісточкових садів ви-сока.

Висока ефективність зрошення може бути досягнута при регулярному проведенні поливів у відповідності з потребою дерев у волозі протягом всієї вегетації. Як і в сім’ячкових садах, зрошення повинне забезпечувати воло-гість ґрунту в межах 70 - 100 % НВ. На важких суглинкових ґрунтах при ло-кальному способі зрошення оптимальним є більш високий поріг передполив-ної вологості ґрунту – 80 % НВ,

В кісточкових садах, після збирання врожаю, без помітної шкоди для майбутнього врожаю можна підтримувати більш низький рівень вологості

ґрунту, що дозволяє зменшити кількість води і енергоресурсів при поливах. Однак, припинення поливів в цей період негативно впливає на їх ріст , майбу-тній врожай і зимостійкість. Іноді непотрібність поливів в цей період обґрун-товують можливістю появи вторинного росту паростків і не визрівання тка-нин. Вторинний ріст може розпочатись в тому випадку, якщо період інтенси-вного росту (травень - липень) був перерваний в результаті посухи . При ре-гулярному ж зрошенні, що забезпечує постійну наявність доступної вологи в ґрунті (від 60 до 100 % НВ), тривалість і закінчення росту пагонів не зале-жить від рівня зволоження ґрунту, що підтримується у другій половині веге-тації. В той же час, достатня вологозабезпеченість в цей період перешкоджає передчасному старінню листя і збільшує період активного фотосинтезу, що позитивно впливає на подальшу диференціацію квіткових бруньок, потов-щення штамба, осінній ріст кореневої системи. Дерева накопичують достат-ню кількість поживних речовин, що забезпечують добру підготовку рослин до зими, а навесні наступного року – кращий ріст листя і пагонів, утворення зав’язі.

Режим зрошення кісточкового саду повинен складатись з врахуванням природних і кліматичних умов території, складу, віку і стану насаджень та інших факторів. Дерева кісточкових порід, особливо персика, дуже чутливі до недостатку вологи після посадки. Тому в перший рік вегетації при відсут-ності опадів поливи необхідно проводити через 5 - 7 днів. В подальшому до початку плодоношення дерев в Лісостепу і північному Степу оптимальний режим вологості ґрунту забезпечують 8 - 10 поливів, норма поливу складає – 30 - 40 л/м² зони зволоження, витрата води за вегетацію – 500 - 800 м³/га.