Деградація ландшафту

Для прогнозування майбутнього стану зрошуваних і осушуваних ландшафтів необхідні знання і урахування напряму і швидкості розвитку ландшафту та його елементів. Це слід враховувати при проектуванні зрошувальних і осушувальних систем, еколого-меліоративних заходів з використання і охорони ландшафтів, або аналізі і оцінці гідрогеолого-меліоративного стану. Головна мета цих меліоративних заходів - не допустити деградацію ландшафту або його складових і, в першу чергу – «дзеркала ландшафтів – грунтів.

Грунт, як і грунтова, а також дренажна вода - це своєрідна інформаційна система пам'яті ландшафту, яка відображає його історію, розвиток і сучасний стан. С.Л.Берг писав, що ландшафт є своєрідний організм, де частини обумовлюють ціле, а ціле впливає на всі частини. Якщо ми змінимо яку-небудь частину ландшафту, то зміниться і весь ландшафт і, таким чином, якщо зміниться грунт, то зміниться і ландшафт та навпаки [25].

Деградація ландшафту (від лат.degradatio- зниження, "рух назад, погіршення, зниження якості" - БСЭ, т.8, с.22) є результатом безповоротних змін, що повністю порушують його структуру. Деградація ландшафту з точки зору природокористування, вкрай небажаний процес [14]. Деградований ландшафт, характеризується крайнім ступенем зміни структури, що виражається у повній втраті їм здатності виконувати ресурсо- та середовищевідновлювальні функції.

У сучасних умовах деградація ландшафту виникає, частіше за все, в результаті науково необгрунтованої, нерегульованої, ненормованої людської діяльності. Тому при розробці всіх господарських, в тому числі водогосподарських проектів і управлінні ними, слід спрямовувати зусилля на збереження структури ландшафту, його стійкість та розробляти і реалізувати заходи щодо попередження процесів, що призводять до деградації.