Висновки. Невизначеність — це об’єктивна неможливість здобуття абсолютного знання про об’єктивні та суб’єктивні фактори функціонування системи

Невизначеність — це об’єктивна неможливість здобуття абсолютного знання про об’єктивні та суб’єктивні фактори функціонування системи, неоднозначність її парамет­рів. Розрізняють статистичну та нестатистичну невизначеність; повну та часткову невизначеність, повну визначеність; людську, технічну та соціальну невизначеність. Невизна­ченість виступає невід’ємним атрибутом прийняття рішень. Для вибору оптимальної стратегії в ситуації невизначеності використовують такі критерії: критерій Вальда, правило максимакс, Гурвіца, Севіджа. Для прийняття рішень в умовах невизначеності та ризику за допомогою статичної ігрової моделі вхідна інформація подається у вигляді матриці, рядки якої — це можливі альтернативні рішення, а стовпчики — стани системи (середовища).

Для задач прийняття рішень в умовах ризику та невизначеності принцип оптимального вибору часто описується за допомогою функції корисності. Корисність виражає ступінь задоволення су­б’єкта (особи) від споживання товару чи виконання будь-якої дії.

Умова схильності до ризику набуває такого вигляду: , тобто корисність сподіваного доходу менша від сподіваної корисності. ОПР схильна до ризику тоді й тільки тоді, коли її функція корисності опукла, а графік розгорнутий дзвоном униз. Премія за ризик у випадку схильності до ризику показує, скільки коштів інвестор може додатково отримати або втратити, ризикуючи.

Умова байдужості до ризикунабуває такого вигляду: .ОПР байдужа до ризику тоді й тільки тоді, коли її функція корисності лінійна, а графік-пряма.Премія за ризик у випадку байдужості до ризику завжди дорівнює нулю.

Умова несхильності до ризику набуває такого вигляду: , тобто корисність сподіваного доходу більша від сподіваної корисності. ОПР не схильна до ризику тоді й тільки тоді, коли її функція корисності увігнута.