Класифікація підприємницьких ризиків
Ефективність організації управління ризиком багато в чому зумовлюється класифікаційною системою, яка включає групи, категорії, види, підвиди та різновиди ризиків. Завдяки науково обґрунтованій класифікації ризику можна чітко визначити місце конкретного виду ризику в їх загальній системі та вможливити ефективне застосування відповідних методів, прийомів управління ризиком. Широко використовуються різноманітні способи класифікації ризиків, але не існує однозначного підходу до певних класифікаційних ознак [8]. Спробуємо навести змістову класифікацію ризиків, виділити типи ризиків, згрупувати їх за певними ознаками:
Залежно від можливого результату виділяють:
Ø чистий ризик — імовірність здобуття негативного чи нульового результату (виробничі та інвестиційні ризики);
Ø спекулятивний ризик — імовірність здобуття як позитивного, так і негативного результату (фінансові ризики).
Більшість ризиків є саме спекулятивними. Просування нової чи реконструйованої продукції на ринок, зниження ціни для залучення покупців тощо здійснюється саме в надії отримати прибуток.
За ступенем об’єктивності та суб’єктивності рішень —з об’єктивною, суб’єктивною та об’єктивно-суб’єктивною ймовірністю.
За чисельністю суб’єктів ризику — індивідуальний і груповий.
За ситуацією —стохастичний (в умовах невизначеності), конкурентний (в умовах конфлікту).
За джерелом виникнення ризику: ризик, пов’язаний із господарською діяльністю; ризик, пов’язаний з особою підприємця; ризик, пов’язаний з нестачею інформації про стан зовнішнього середовища.
За видами діяльності підприємства:
Ø виробничий ризик — пов’язаний з можливістю невиконання фірмою своїх зобов’язань за контрактом або договором із замовником;
Ø фінансовий ризик — пов’язаний з можливістю невиконання фірмою своїх фінансових обов’язків перед інвесторами через використання для фінансової діяльності фірми боргу;
Ø інвестиційний ризик — пов’язаний із можливістю знецінення інвестиційно-фінансового портфеля, який складається як із власних цінних паперів, так і з придбаних;
Ø валютний ризик — пов’язаний із можливістю коливань ринкових ставок власної грошової одиниці та інших курсів валют;
Ø юридичний ризик — пов’язаний з неправильним чи неправомірним оформленням документів, укладанням угод чи трактуванням норм правових актів;
Ø страховий ризик — ризик страхової компанії, пов’язаний з адекватністю формування страхових тарифів, азартною методологією страхування;
Ø інноваційний ризик — ризик відхилення від мети у разі вкладання коштів у виробництво інноваційного продукту, науково-дослідні та конструкторські роботи.
За ступенем належності до підприємницької діяльності:
Ø підприємницький ризик — ризики, що виникають під час підприємницької діяльності (самостійної ініціативної фінансово-господарської діяльності громадян, здійснюваної для одержання прибутку, від свого імені, під власну майнову відповідальність або ж від імені та під відповідальність юридичної особи — підприємства (фірми));
Ø непідприємницький ризик — ризики, що мають місце під час здійснення непідприємницької діяльності (діяльності «non profit organization» (неприбуткових організацій), науково-дослідних центрів, навчальних закладів, сприяння різним суспільним рухам, тощо).
За належністю до країни функціонування суб’єкта господарювання:
Ø внутрішні ризики — виниклі в певній країні ризики, впливають на діяльність тільки її суб’єктів господарювання;
Ø зовнішні ризики — ризики, джерело (походження) яких для внутрішніх виробників перебуває за межами їхньої країни.
За рівнем виникнення:
Ø ризики мікрорівня — виникають на підприємстві або у приватних осіб;
Ø ризики галузевого походження — виникають у групи підприємств однієї галузі та чинять вплив на всю галузь;
Ø ризики міжгалузевого походження — виникають через наявність взаємовпливу та взаємозалежності окремих галузей і сфер економічної діяльності;
Ø регіональні ризики — виникають через наявність специфіки розвитку й управління окремими регіонами всередині країни;
Ø державні ризики — виникають на макрорівні та впливають на всіх суб’єктів господарювання даної країни;
Ø глобальні (міжнародні, всесвітні) ризики — виникають в економіці кількох країн чи світового співтовариства в цілому, впливаючи при цьому на діяльність суб’єктів господарювання.
За сферою походження:
Ø соціально-політичний ризик — зміна здійснюваного державою політичного курсу, введення в дію незапланованих раніше соціальних програм або інших дій, що в основі свого походження мають соціальну сферу (страйки, зміна психологічного клімату на підприємстві);
Ø адміністративно-законодавчий ризик — реалізація незапланованих адміністративних обмежень господарської діяльності суб’єктів ринку, зміни в законодавстві (збільшення податкових ставок, заборона на здійснення певного виду діяльності тощо);
Ø виробничий ризик — виробництво продукції (товарів, послуг), здійснення будь-яких видів виробничої діяльності (зниження запланованих обсягів виробництва, зростання витрат на виробництво продукції тощо);
Ø комерційний ризик — зниження обсягів реалізації товарів (послуг) (унаслідок зміни кон’юнктури, підвищення закупівельної ціни товарів, непередбачене зниження обсягу закупівель, втрати товару в процесі обігу тощо);
Ø фінансовий ризик — невиконання суб’єктом економічної діяльності своїх фінансових зобов’язань (прострочення платежів, порушення термінів повернення кредитів тощо); зміни, що відбуваються у фінансовій системі взагалі (інфляційні процеси тощо);
Ø природно-екологічний ризик — залежність людини й суспільного виробництва в цілому від природно-кліматичних умов (забагато опадів, повені); зворотний зв’язок між суспільним виробництвом і навколишнім природним середовищем (несприятливий вплив шкідливих виробництв на здоров’я людини тощо);
Ø демографічний ризик — можливістьзміни демографічної ситуації; особливість даних ризиків — існують як у формі самостійних ризиків, так і спричинені виникненням інших ризиків (зниження тривалості життя населення може призвести до виникнення ризику, пов’язаного з реалізацією продукції, орієнтованої на більш старе населення, тощо);
Ø геополітичний ризик — можливістьзмін глобального характеру (світова міграція робочої сили, поява хвороб, що загрожують життю всього людства тощо).
За причинами виникнення:
Ø ризик, викликаний непевністю майбутнього, характерною для функціонування всіх суб’єктів ринку, і, як наслідок, — складністю в прогнозуванні їхніх дій (непевність майбутнього може бути викликана невизначеністю як у функціонуванні економічної системи самого підприємства або його найближчого оточення (наприклад, партнерів), так і навколишнього середовища, наприклад, економіки країни в цілому);
Ø ризик, викликаний нестачею інформації для прийняття рішень, що пов’язана з об’єктивною неможливістю врахування й розгляду всіх параметрів, необхідних для прийняття виробничо-господарських рішень;
Ø ризик, викликаний особистими суб’єктивними чинниками групи, що аналізує ризик (власним розумінням аналізованих процесів, рівнем кваліфікації, співвідношенням кількості часу, необхідного для якісного та всебічного аналізу, та наданим для цієї процедури часом).
За ступенем обґрунтованості прийняття ризику:
Ø обґрунтовані ризики — ризики, які підприємство вирішує взяти на себе після проведення аналітичної оцінки прогнозованих результатів і можливих витрат; при цьому їх вплив на діяльність підприємства буде мінімальним;
Ø частково обґрунтовані — ризики, що бере або передбачає взяти підприємство за умови рівності результатів і витрат; імовірність появи несприятливої події настільки велика, що у випадку її появи суб’єкт господарювання може дістати нульовий ефект;
Ø авантюрні ризики — ризики, в результаті реалізації яких має місце висока ймовірність недосягнення запланованих результатів; суб’єкт господарювання, що бере авантюрний ризик, діє без урахування реальних сил, умов і можливостей, розраховуючи на випадковий успіх.
За ступенем системності:
Ø несистемні (унікальні) ризики — ризики, що не властиві даній системі, а ступінь їхнього впливу може бути зведено до можливого мінімуму (нуля) (наприклад, ступінь впливу ризику на результати діяльності підприємства може бути знижено за допомогою виробничої або фінансової диверсифікації);
Ø системні ризики — ризики, наявність яких зумовлено самою системою, і ступінь їх впливу не може бути знижений.
Системні ризики обов’язково існують в економіці та є атрибутом діяльності будь-якого суб’єкта господарювання. Ці ризики можна передбачити й оцінити, але знизити їх ступінь не можливо. З погляду теорії ефективного управління фірмою дана група ризиків являє собою ту максимальну кількість ризиків, перевищення якої означатиме зниження ефективної діяльності організації. Але через ряд обмежень як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру (ресурсні обмеження, суб’єктивність використаної для впорядкування прогнозів інформації тощо), досягти того, щоб підприємство в своїй діяльності стикалося тільки з цими ризиками, не завжди можливо. Тому в більшості випадків підприємства беруть на себе всю групу системних ризиків плюс незначну частину унікальних ризиків.
За відповідністю допустимим межам:
Ø допустимі ризики — припускають рівень ризику в межах його середнього рівня, тобто середнього стосовно інших видів діяльності та інших господарських суб’єктів. Таким чином, якщо 
— середній рівень ризику в економіці, 
— рівень допустимого ризику, то повинна виконуватися така умова:
;(5.1)
Ø критичні ризики — ризики припускають рівень, вищий за середній, але в межах допустимих значень, прийнятих у даній економічній системі для певних видів діяльності. Таким чином, якщо 
— критичний рівень ризику певного напряму діяльності в даній економічній системі, 
— максимально допустимий рівень ризику, то має виконуватися така умова:
(5.2)
Слід зазначити, що максимально припустима межа може перевищувати рівень системних ризиків;
Ø катастрофічні ризики — ризики, що перевищують верхню (максимальну) межу ризику, сформовану в даній економічній системі. Таким чином, якщо 
— катастрофічний рівень ризику визначеного напряму діяльності в даній економічній системі, то повинна виконуватися така умова:
. (5.3)
За ознакою реалізації ризиків:
Ø реалізовані ризики — несприятливі для підприємства події, що здійснилися, і наслідком яких може бути погіршення його діяльності;
Ø нереалізовані ризики — ризики, що не мали місця всупереч очікуванням.
Реалізованими можуть бути і ті ризики, ймовірність виникнення яких була меншою, порівняно з нереалізованими. Це є наслідком їх імовірнісного характеру та необхідністю наявності низки умов для їх реалізації, тобто переходу зі стадії прогнозованих у стадію здійснених ризиків.
За адекватністю часу ухвалення рішення про реагування на реалізовані ризики:
Ø ризики попереджувальної групи — ризики, враховані під час складання планів розвитку підприємства, тобто до моменту їх появи; при цьому розроблено стратегію дій підприємства у випадку виникнення ризиків;
Ø поточні ризики — непередбачені ризики; у випадку виникнення цих ризиків, унаслідок нерозробленої стратегії дій підприємства суб’єкт господарювання реагує на них у момент їх виникнення (на перших стадіях);
Ø запізнілі ризики — ризики, що не були передбачені підприємством під час планування; стратегія дій підприємства в такому випадку розробляється вже після їх виникнення.
За групою, що аналізує ризик і приймає рішення про дії підприємства у випадку його виникнення:
Ø ризик індивідуального рішення — ризики, що мають місце, коли рішення приймається окремою людиною (директором підприємства, його власником та ін.);
Ø ризики колективного рішення — ризики, що мають місце, коли рішення приймається групою осіб (радою директорів, групою експертів та ін.).
За масштабами впливу або за сферою охоплення:
Ø одноособові ризики — ризики, що впливають лише на дане підприємство та його найближче оточення (наприклад, банкрутство підприємства, що спричинило втрату замовлень для його постачальників);
Ø багатоособові ризики — ризики, виникнення яких відіб’ється не тільки на окремому підприємстві та його найближчому оточенні, а й на групі інших підприємств (наприклад, страйк працівників вуглевидобувної галузі може вплинути на діяльність збагачувальної фабрики, коксохімічного комбінату, металургійного підприємства, обсягах виробництва, електроенергії в масштабах усієї країни).
За можливістю прогнозування:
Ø прогнозовані ризики — ризики, виникнення яких можна спрогнозувати, що здійснюється з використанням найрізноманітніших методів аналізу;
Ø ризики, що частково не прогнозуються (форс-мажорні) — ризики, котрі виникають унаслідок настання форс-мажорних подій (надзвичайних обставин), що не можуть бути цілком передбачені, та виступають непереборною перешкодою (стихійні лиха, катастрофи тощо); часткова непрогнозованість цих ризиків — наслідок досить низького ступеня ймовірності у визначенні ймовірності їх настання, а це, у свою чергу, є результатом обмеженості інформації та людських знань, необхідних для побудови прогнозу;
Ø непрогнозовані ризики — ризики, виникнення яких неможливо передбачити жодним із наявних методів або підходів.
За ступенем впливу на діяльність суб’єкта господарювання під час реалізації ризику:
Ø негативний ризик — ризик, реалізація якого спричинює програш суб’єкта господарювання;
Ø нульовий ризик — ризик, що характеризується відсутністю впливу на суб’єкта господарювання;
Ø позитивний ризик — ризик, реалізація якого спричинює виграш для суб’єкта господарювання.
Іноді ризик, реалізований для одного суб’єкта з негативним або нульовим результатом, є вигідним для іншого суб’єкта (наприклад, реалізація ризику у фірм-конкурентів тощо).
За частотою виникнення:
Ø одноразові (короткострокові) — ризики, що мають місце лише один раз через певні причини;
Ø багаторазові (постійні) — ризики, що можуть проявитися неодноразово.
За можливістю запобігання:
Ø ризики, яким можна запобігти — ризики, виникненню яких можна з упевненістю запобігти організаційно-технічними чи іншими управлінськими методами за умови вчасного реагування на загрозу;
Ø ризики, яким не можна запобігти — ризики, яким не можна запобігти вказаними методами, їх можна лише застрахувати;
Ø ризики, яким можна частково запобігти — ризики, реалізації яких можна частково запобігти вказаними методами.
Подана вище класифікація становить практичний інтерес для організації та управління підприємством в умовах ринкової економіки. Підприємницькі ризики є невід’ємною та беззаперечною частиною господарської діяльності підприємства. Тому результативність дій підприємця, подолання невпевненості у майбутніх результатах залежать насамперед від можливості та вміння правильно оцінити ступінь ризикованості намічених операцій та вжити необхідних заходів.
Дата добавления: 2015-03-20; просмотров: 3603;