Висновки. Для забезпечення належного рівня надання медичної допомоги населенню області необхідно:

Для забезпечення належного рівня надання медичної допомоги населенню області необхідно:

1. Продовжити роботу щодо створення оптимальної мережі лікувально-профілактичних закладів, які надають стаціонарну медичну допомогу населенню.

2. Забезпечити перехід на надання первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики-сімейної медицини.

3. Провести дооснащення лікувальним та діагностичним обладнанням лікувально-профілактичних закладах усіх рівнів.

4. Удосконалити роботу щодо підготовки кадрів медичних працівників, приділивши пріоритету увагу підготовці кадрів первинної ланки охорони здоров’я та служби екстреної медичної допомоги.

5. Створити умови для залучення коштів приватних інвесторів для потреб розвитку галузі охорони здоров’я.

6. Продовжити роботу щодо удосконалення надання високоспеціалізованої медичної допомоги, в тому числі шляхом створення обласного кардіохірургічного центру.

4.5 Соціальна сфера

В області, серед установ, що надають соціальні послуги одиноким непрацездатним громадянам, інвалідам та іншим категоріям громадян, які опинилися в складних життєвих обставинах функціонує 34 територіальних центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг), а також 3 відділення соціальної допомоги вдома у містах обласного значення Ржищів, Славутич та Обухів.

При територіальних центрах діє 108 відділень:

- соціальної допомоги -38;

- соціально-побутової реабілітації – 11;

- медико-соціальної реабілітації -7;

- стаціонарні, для постійного і тимчасового проживання -29;

- організації надання адресної грошової та натуральної допомоги -21.

При Фастівському районному та Білоцерківському міському територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг) створені та функціонують відділення обліку бездомних громадян якими надано послуг 46 особам.

Функціонує 11 будинків-інтернатів, з яких 4 для осіб похилого віку та інвалідів, 6 психоневрологічних будинків-інтернатів та два відділення для психічнохворих жінок при Ржищівському геріатричному пансіонаті і Переяслав-Хмельницькому центрі соціального захисту пенсіонерів та інвалідів, а також Білоцерківський дитячий будинок-інтернат.

В зазначених закладах на повному державному утриманні перебуває 1915 осіб, з яких: 1321 психічнохворі, 413 громадяни похилого віку та інваліди, а також 181 в Білоцерківському дитячому будинку-інтернаті, в тому числі 78 – діти-інваліди.

Кількість розгорнутих ліжко-місць місць в будинках-інтернатах відповідає фактичній потребі. Черга на поселення до будинків-інтернатів відсутня.

Функціонують реабілітаційні установи:

- Центр соціальної реабілітації дітей інвалідів в м. Славутич;

- відділення соціальної реабілітації дітей-інвалідів Переяслав-Хмельницького центру соціального захисту пенсіонерів та інвалідів;

- реабілітаційна установа змішаного типу інвалідів та дітей-інвалідів "Наш дім" м. Бориспіль;

- Міський центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів Броварської міської ради;

- Білоцерківський центр соціальної реабілітації змішаного типу для інвалідів та дітей-інвалідів "Шанс";

- Центр реабілітації змішаного типу для інвалідів та дітей-інвалідів м. Березань;

- Центр соціальної реабілітації інвалідів в м. Бровари на базі міського товариства інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату "Прагнення".

У 2013 році при Переяслав-Хмельницькому центрі соціального захисту пенсіонерів та інвалідів відкрито відділення денного догляду за дітьми-інвалідами на 20 місць, а також при Центрі реабілітації змішаного типу для інвалідів та дітей-інвалідів м. Березань, де на даний час перебуває 5 дітей.

Реабілітаційні установи розраховані для надання реабілітаційних послуг та послуг денного догляду 300 дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства, що практично задовольняє потребу.

У 2014 році заплановано відкриття аналогічних центрів та відділень у м. Васильків – Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів "Здоров’я", що буде розрахований на 25 дітей за умови виділення коштів на проведення капітальних та поточних ремонтів, а також відділення денного догляду дітей інвалідів при Білоцерківському дитячому будинку-інтернаті на 15 місць.

Висновки

Існуюча мережа установ соціального захисту населення області спроможна забезпечити на період до 2020 року надання необхідних соціальних послуг населенню, при умові осучаснення та модернізації її матеріально-технічної бази.

4.6 Культура і туризм

Галузь культури Київської області представлена цілісною мережею закладів та установ, серед яких 1813 закладів культури і мистецтва, зокрема 829 клубних заклади, 885 бібліотек, 26 музеїв, 2 центри дозвілля, 2 парки культури та відпочинку, 60 шкіл естетичного виховання.

Закладами культури обласного підпорядкування є Київська обласна бібліотека для дітей, Київська обласна бібліотека для юнацтва, Київська музично-театральна бібліотека, коледж культури і мистецтв, Національний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році", Вишгородський історико-культурний заповідник, Київський обласний археологічний музей, Яготинський державний історичний музей, Ржищівський археолого-краєзнавчий музей, Меморіальний музей К.Г. Стеценка, Меморіальний музей-садиба І.С. Козловського, Білоцерківський краєзнавчий музей, Київський академічний обласний музично-драматичний театр
імені П.К. Саксаганського, симфонічний оркестр "Академія", обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи, обласний центр охорони і наукових досліджень пам'яток культурної спадщини.

Щорічно музеї області відвідують більше 100 тис. осіб, проводиться понад 1500 екскурсій.

Важливою складовою галузі є бібліотеки, переважна більшість яких (756) розташовані в сільській місцевості. Послугами бібліотек щорічно користується понад 600 тис. читачів. Сукупний бібліотечний фонд становить близько 10,0 млн. прим. Щорічна книговидача складає в середньому понад 13 млн. примірників книг.

Справжніми осередками розвитку мистецької освіти в області є мистецькі навчальні заклади, мережа яких складається з коледжу культури і мистецтв, 22 дитячих музичних шкіл, 37 шкіл мистецтв і 1 художньої школи (у сільській місцевості – 20), у яких навчається майже 18 тис. учнів та працює 1777 викладачів, з них у сільських школах – 415.

У той же час на утримання закладів культури та покращення їх матеріального-технічного стану у повній мірі не виділяються кошти, більшість з них потребують капітального ремонту.

У галузі культури працює 5844 спеціалісти, з яких 88,5 % мають освіту

На території Київської області під охороною держави перебуває близько 6000 об'єктів культурної спадщини, з них 2010 пам'яток археології, 1164 – пам'ятки історії, 164 – пам'ятки архітектури.

Впродовж багатьох десятиріч в області формувалась система музейних закладів, яка на сьогодні налічує 2 державних музеї -заповідники ("Битва за Київ у 1943 році" та Вишгородський історико-культурний), 15 державних музеїв з 17 філіями 241 музейним закладом місцевого та відомчого підпорядкування, у тому числі на громадських засадах. До кращих обласних музейних закладів належать археологічний музей (с. Трипілля — трипільська культура), Яготинський історичний, що включає музей-садибу народної художниці К. Білокур, археологічний музей "Добранічівська стоянка", Білоцерківський краєзнавчий музей та ціла низка музеїв-садиб визначних постатей — К. Білокур, І. Козловського, К. Стеценка, в.Заболотного, М. Вовчка, О. Корнійчука, А. Малишка та інших. Предметом особливої гордості області є Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав", що налічує 23 музея.

Вісім міст Всеукраїнського історичного значення, біля 6 тисяч пам’яток культурної спадщини, включаючи давні поселення, городища, могильники, кургани, змійові вали, місця битв та історичних подій, археологічні пам’ятки, що занесені до Реєстру нерухомих пам’яток, пам’ятки національного значення, серед яких більшість – це культові споруди XVI‑XIX ст., в своїй системі розкривають широкі можливості для задоволення найвибагливіших культурно-пізнавальних потреб як жителів Київщини, так і її численних відвідувачів.

Визнані туристично-культурні центри області – міста Біла Церква, Бориспіль, Переяслав-Хмельницький, Ржищів та інші в сукупності з широким спектром закладів сучасної модернізованої сервісної інфраструктури стрімко трансформують їх в потужних генераторів пакетів високоякісних туристичних послуг.

Розгалужена мережа внутрішніх транспортних і туристичних коридорів, є щільно насиченою численними готельними і ресторанними комплексами, автокемпінгами, зонами для розваг і відпочинку туристів.

В Київській області станом на 1 січня 2014 року налічується 255 готельних об’єктів, з яких:

- об’єктів готельного господарства – 146

- мотелів – 5

- кемпінгів – 1

- готельно-ресторанних, спортивно-оздоровчих, комплексів розваг і відпочинку – 68

- садиб сільського туризму – 35.

Київська область завдяки сприятливим кліматичним умовам, має різнопрофільні лікувально-оздоровчі та санаторно-курортні заклади це Броварський, Києво-Святошинський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький райони та Боярки, Бучі, Ворзеля, Ірпіня і Миронівки

На даний час загальна кількість вищезазначених об’єктів по регіону становить 47 закладів, з яких:

- санаторіїв, профілакторіїв — 17

- туристичних баз відпочинку — 15

- оздоровчих таборів, комплексів — 15.

З метою активізації інформаційно-презентаційної діяльності в області розроблено комплексний багатоденний обласний туристичний маршрут "Сузір'я Київщини" з включенням до його об'єктів таких тематик:

• пам’ятки історико-культурної спадщини;

• музеї;

• музеї-садиби відомих діячів науки, культури, мистецтва;

• декоративно-ужиткове мистецтво та народні промисли;

• куточки незайманої природи;

• сучосна архітектура;

• спортивний туризм;

• сільський зелений туризм.

Також, з метою популяризації туристичних можливостей Київської області, розроблено і впроваджуються тематичні туристичні маршрути: "Музейна скарбниця Київщини", "Козацькими шляхами Київщини", "Визначні місця Київського Поросся", "Трипільська культура на Київщині", "Місцями бойової слави Київщини", "Голодомор 1932-1933 рр. на Київщині", "Подорож у Київську Русь", "Старожитності Вишгородщини", "Мистецька Яготинщина", "Край Марусі Богуславки", "Київський укріпрайон”, “Шевченко на Київщині”.

Перелік 17 найкращих об’єктів Київської області

1.Місто Переяслав-Хмельницький

2.Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини

3.Місто Біла Церква

4.Дендропарк “Олександрія” НАНУ (м. Біла Церква)

5.Меморіальний комплекс гетьману України Івану Мазепі та українському козацтву (с.Мазепинці Білоцерківського району)

6.Село Трипілля Обухівського району

7.Свято-Покровська церква (с. Пархомівка Володарського району)

8.Вишгородський історико-культурний заповідник (м. Вишгород)

9.Національний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році"

(с. Нові Петрівці Вишгородського району)

10.Хутір Савки (с. Нові Петрівці Вишгородського району)

11.Місто Богуслав

12.Меморіальний музей-садиба І.С.Козловського (с.Мар'янівка Васильківського району)

13.Яготинський державний історичний музей (м. Яготин)

14.Київський укріпрайон (Києво-Святошинський район)

15.Парк Київська Русь (с. Копачів Обухівського району)

16. Ландшафтний парк та Храмовий комплекс (с. Буки Сквирського району)

17. Етнографічний комплекс "Українське село"

Сьогодні найбільш динамічно зростаючим сектором світового туристичного господарства є сфера сільського зеленого туризму.

Розвиненими місцями зеленого туризму є села Білоцерківського, Богуславського, Вишгородського, Кагарлицького, Переяслав-Хмельницького районів.

Розвиток сільського зеленого туризму робить впевнені кроки в населених пунктах Переяслав-Хмельницького району. У селах Переяславщини збереглися народні традиції і обряди, народні ремесла, фольклор. Вам можуть запропонувати такі види відпочинку: сімейний, дитячий, активний, екскурсійний супровід та корпоративний. Туристичні маршрути: пішохідні, велосипедні.

Також велика кількість садиб знаходиться в Богуславському районі. Це такі як: “Країна чеснот”“Синиця”, “Мазанка”, “Зелений гай”,”Калиновий кущ”. Мальовничі місця Богуславщини дозволяють обрати відпочинок за вподобанням: риболовля, полювання, збирання грибів та ягід, лікарських рослин. Перебуваючи на селі, туристи можуть відвідати музеї, майстерні та салони-магазини художніх виробів, взяти участь у майстер-класах з виготовлення виробів традиційних українських народних ремесел,промислів та сувенірної продукції.

Також користується неабияким попитом садиба "Звенигород", яка знаходиться в Кагарлицькому районі с. Балико-Щучинка. Це елітна оселя з усіма сучасними зручностями. Відпочинок біля Дніпра, кінні та пішохідні прогулянки.

Поряд з Києвом, в с. Нові Петрівці знаходиться садиба сільського зеленого туризму в Київській області "Хутір Савки". Це своєрідна садиба-музей. Особливість “Хутора Савки”, як виду зеленого туризму полягає у тому, що господар садиби зробить екскурс в історію, запропонує вражаючу українську кухню та різноманітні атракції, наприклад "Весілля в Хаті Савки".