Висновки. Прокол сустава применяется с диагностической и лечебной целью

Прокол сустава применяется с диагностической и лечебной целью. В первом случае извлекают содержимое для определения характера его. Как лечебный метод пункция служит для опорожнения от патологического содержимого или для введения лекарственных веществ.

Техника пункции любого сустава заключается в следующем.

1. Подготовка операционного поля и вообще производство всей операции требует строгой асептики, так как суставная полость легко восприим­чива к инфекции.

2. Анестезия места укола (хлорэтил или новокаин).

3. Определив точку вкола, хирург сдвигает кожу несколько в сторону и выкалывает иглу (типа Бира или Дюфо)или троакар перпендикулярно к поверхности кожи. В процессе вкола иглы хирург испытывает сопротивление тканей и руководствуясь ощущением, ориентируется в месте нахождения кончика иглы. Первое сопративление игла испытывает в момент прокола кожи и второе при проколе суставной сумки. Признаком положения иглы в полости сустава служит вытекание содержимого через иглу. Производя пункцию сустава, стараются не повредить хрящ, покрывающий суставные поверхности.

Рис 59. Пункция коленного сустава.

А — места пункции верхних и нижних заворотов сумки коленного сустава; Б — техника пункции верхнего наружного заворота.

4. После необходимой манипуляции иглу извлекают, причем сдвинутая перед проколом кожа перемещается на свое прежнее место и таким путем закрывает раневой канал.

5. Место вкола смазывают иодом и заклеивают лейкопластырем.

Висновки

Різноманіття природних ресурсів Київської області створює необхідні умови для як розвитку господарської діяльності, так і забезпечення якості життя населення регіону.

Водний потенціал області дозволяє забезпечувати водними ресурсами всі галузі економіки регіону, які у процесі свого виробництва використовують поверхневі і підземні води; стимулює подальший розвиток рибогосподарських підприємств і туристично-рекреаційної сфери.

Рівень лісистості по території області нерівномірний і коливається від 2,0 % в зоні Лісостепу до 53,8 % в зоні Полісся. Загальний запас деревостанів достатній для господарського використання лісових ресурсів в обсягах , що істотно не порушують їх вікову структуру.

В області необхідно вживати більш ефективно заходи щодо підвищення продуктивності лісів та оптимізації породного складу (за породами і віком)., а також забезпечити збільшення площ лісів за рахунок заліснення земель, не придатних для сільськогосподарського виробництва та створення лісових насаджень з високою біологічною стійкістю та генетико-селекційнійною основою.

Наявність у північній частині області малородючих ґрунтів та значних площ непродуктивних угідь потребує їх виведення з господарського обігу щляхом виконання на них робіт із лісорозведення та залуження.

Збільшення площі забудованих земель призводить до порушення екологічної стабільності і посилює антропогенний тиск на територію області

3.ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ

3.1. Чисельність населення

Чисельність населення Київської області з 1995 до 2011 року стало зменшувалася: від 1 млн. 911,6 тис. до 1 млн. 717,7 тис. осіб (тут і далі – наявне).

З 2012 року чисельність населення області почала зростати і станом на

1 квітня 2014 року становить 1 млн. 725,8 тисяч осіб. Зростання відбувається за рахунок міграції, позаяк смертність перевищує народжуваність, особливо у сільській місцевості, де смертність вдвічі вища за народжуваність.

3.2.Природний приріст населення

У 2013 році майже у всіх районах та половині міст області спостерігалось природне скорочення населення. Природний приріст зареєстровано у містах Бровари, Бориспіль, Славутич, Біла Церква, Васильків, Буча, а також Києво–Святошинському районі, Обухівській та Ірпінській міськрадах.

Міграційний приріст населення зафіксовано майже в усіх містах та половині районів області. Міграційне скорочення спостерігалось у десяти районах, місті Фастів та Обухівській міськраді.

За національним складом населення області є фактично моноетнічним – 92,5% складають українці, 6% - росіяни, решта етносів – менше 1% (за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року).

Розміщення населення по території є вкрай неоднорідним, що є результатом впливу двох чинників: наявність 3-мільйонного Києва (не входить в склад області) та наслідків Чорнобильської катастрофи 1986 року, що призвели до обезлюднення північної частини регіон

У найближчих до міста Києва районах – Бориспільському, Броварському, Васильківському, Вишгородському, Києво-Святошинському та Обухівському, які складають близько чверті території області (26,3%), мешкає майже половина населення області (45,8%), щільність населення тут складає 106,9 людини на 1 кв. км. Натомість на півночі області, в Поліському та Іванівському районах, на площі, що становить 17,4% території, мешкає 2,1% населення, щільність – 7,4.

За ступенем урбанізації спостерігається аналогічна ситуація – райони області мають критичні відмінності за часткою міського населення.

Південні райони області, – Богуславський, Володарський, Миронівський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, – заселені переважно сільським населенням, його сумарна частка становить 60%.

Сумарна площа південних районів, як і центральних районів, складає близько чверті території області (22,4%), але чисельність населення – втричі менша – 13,8% (щільність – 37,8).

Чотири східних райони, – Баришівський, Згурівський, Переяслав-Хмельницький та Яготинський, – складають подібну групу з такою ж щільністю населення (39,1), площею, що становить 14,6% території, та 9,3% загального населення області.

Більш щільно заселеними є західні райони краю – Бородянський, Макарівський та Фастівський – 54, 3 людини на кв. км, 10,1% мешкають на 11,4% території. У Макарівському районі мешкає переважно сільське населення (його частка – 69%), в інших – переважно міське, в цілому 60% населення цих районів мешкають у міських поселеннях.

Окрему унікальну ситуацію маємо в Білоцерківському районі – 81,2% населення району сконцентровано в районному центрі, місті Біла Церква, як наслідок при найвищому в області рівні урбанізації – 87%, район є типово сільським, на кшталт південних районів, оскільки щільність розселення становить 37,5.

Подібною є ситуація в Богуславському та Бориспільському районах, де міське населення повністю зосереджено в районних центрах Богуславі та Борисполі.

3.3. Розподіл населення за статтю та віком

У структурі населення Київської області 53,8% (923,0 тис. осіб) складають жінки і 46,2% (793,3 тис. осіб) – чоловіки. Зі зростанням питомої ваги чисельності чоловіків у структурі населення продовжуються позитивні зрушення (які спостерігаються з 2009 року) у співвідношенні статей. На 1 січня 2013 року на 1000 жінок припадало 860 чоловіків, тоді як на початок 2002 року – 859. Однак зміни у статевій структурі населення міських та сільських жителів мають неоднаковий характер: у міських поселеннях у порівнянні з 2002 роком кількість чоловіків зменшилася і становить 867 на 1000 жінок, а в сільському населенні "навантаження" на чоловіків щорічно зменшується (так, на початок 2002 року в сільській місцевості на 1000 жінок припадало 829 чоловіків, а на початок 2013 року – 847).

Щороку народжується хлопчиків більше, ніж дівчаток. Так, у 2012 році від загальної кількості народжених хлопчиків - 51,9%, а дівчаток – 48,1%, або ж на 100 дівчаток припадало 108 хлопчиків.

Індикатором суттєвої статевої диспропорції структури населення є гендерна різниця показників середньої очікуваної тривалості життя при народженні: у 2012 році середня очікувана тривалість життя при народженні для чоловіків становила 65 років, для жінок – 75,6 року. Тобто різниця середньої очікуваної тривалості життя при народженні між чоловіками та жінками становила 10,6 року, тоді як, наприклад, у Швеції та Нідерландах – 4 роки, у Німеччині – 5 років.

Статево-віковий склад населення країни - результат дії багатьох факторів, як демографічних (народжуваності, смертності, міграційних процесів), так і тих, що на них впливають – історичних та соціально-економічних.

У 80–х роках відбулося зростання народжуваності, а в 90–х та на початку ХХІ століття – зменшення. Починаючи з 2002 року, поступово зростає кількість народжень, що утворює на нижній частині статево-вікової піраміди широку основу.

Необхідно зазначити, що горизонтальні лінії статево-вікової піраміди відображають виключно числа народжених, "скориговані" впливом смертності й міграції. Так, "порожнина" у віці 67–70 років утворилась за рахунок ненароджених дітей упродовж Другої світової війни ,а не за рахунок смертності. На піраміді відбиваються всі демографічні кризи, які спостерігались протягом принаймні останніх 80 років.

Специфікою статево-вікової піраміди населення Київської області є її хвилеподібний характер.

У структурі ми бачимо, що у віці 30-33 років кількість чоловіків зменшується, що є наслідком нездорового способу життя .

Вікова структура визначає і демографічне навантаження – на 1 січня 2013 року на 1000 осіб у віці 16–59 років припадало 252 особи у віці 0–15 років та 242 особи у віці 65 років і старше.

3.4.Демографічне навантаження на населення працездатного віку

Чисельність населення у віці 16–64 років за останні два роки збільшилася з 1179 тис. осіб до 1182,1 тис. осіб. Також збільшилася частка осіб цієї вікової групи в загальній чисельності населення – на 1 січня 2013 року вона становила 68,9%, хоча це пояснюється збільшенням працездатного віку.

У структурі демографічного навантаження по районах області можна побачити, що найбільший рівень навантаження на працездатне населення у Білоцерківському, Переяслав-Хмельницькому, Згурівському, Володарському районах.