Порядок здійснення готівкових і безготівкових розрахунків малими підприємствами

Грошові кошти підприємства малого бізнесу можуть зберігатися у банку на поточних і валютних рахунках, а також у касі підприємства в межах встановленого ліміту.

Кошти малих підприємств підлягають обов’язковому зберіганню у банках, за виключенням залишків готівки у касах в межах встановленого ліміту і норм витрат з виручки, які передбачені діючим порядком ведення касових операцій в Україні.

Більша частина розрахунків між підприємствами у процесі їх діяльності здійснюється безготівково. Це дозволяє суттєво знизити витрати на грошові розрахунки, зменшує потребу у готівкових грошових коштах, забезпечує їх більш надійне збереження.

Посередником у здійсненні безготівкових розрахункових операціях являється банк.

Рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій відкриваються у любих банках України на вибір клієнта і за згодою цих банків.

Суб’єкти малого бізнесу мають право відкривати необмежену кількість рахунків на свій вибір і за згодою банків.

У випадку відкриття двох або більше поточних рахунків у національній валюті власник рахунку в продовж трьох робочих днів з дня відкриття або закриття наступного рахунку визначає один з рахунків у національній валюті як основний, на якому буде враховуватися заборгованість, яка гаситься в безперечному порядку, і повідомляє номер цього рахунку податковому органу, в якому він зареєстрований, і банкам, в яких відкриті додаткові рахунки в національній валюті, а також рахунки в іноземній валюті.

У випадку відкриття (закриття) або зміни номерів всіх видів рахунків установа банку зобов’язана повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунку впродовж трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунку (включаючи день відкриття або закриття).

До отримання повідомлення про взяття рахунків суб’єктів малого підприємництва на податковий облік на цих рахунках здійснюються тільки операції по зарахуванню коштів. Датою початку видаткових операцій є дата реєстрації (отримання) банком вказаного повідомлення.

Порядок відкриття рахунків в національній та іноземній валюті регламентується Інструкцією № 492.

Для відкриття поточних рахунків малі підприємства подають установам банків такі документ:

а) заяву на відкриття рахунку;

б) копію свідоцтва про державну реєстрацію в органах державної виконавчої влади, завірену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

в) копію статуту, завірену нотаріально або органом, який його реєструє.

г) копію документа, який підтверджує взяття підприємства на податковий облік, завірену податковим органом, нотаріально або уповноваженим працівником банку;

д) картку з зразками підписів. В картку ставиться також зразок відтиску печатки підприємства;

є)довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

В залежності від типу підприємства, яке відкриває рахунок, набір поданих документів може відрізнятися.

Днем відкриття рахунку вважається дата, вказана на заяві про відкриття рахунку в розділі “Відмітки банку”.

При відкритті розрахункового рахунку в банку заводять особові рахунки підприємств з призначенням номеру. Особові рахунки ведуться банком у двох екземплярах: перший – для банку, другий видається підприємству, як виписка з рахунку.

Підприємства і індивідуальні підприємці, які мають поточні рахунки в банку, зобов’язані зберігати свої кошти в установах банків. Однак, для здійснення господарської діяльності (для виплати заробітної плати і витрат на відрядження, для придбання товарів, канцтоварів і таке інше) їм необхідно певна кількість готівкових грошових коштів.

У відповідності до Положення про ведення касових операцій в національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 підприємства мають право здійснювати розрахунки між собою, а також з фізичними особами як в готівковій так і в безготівковій формі.

Розрахунки готівковими коштами малі підприємства з іншими підприємствами та з фізичними особами можуть здійснювати як за рахунок коштів, отриманих у касі банку, так і за рахунок виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг), та інших касових надходжень. До того ж сума платежу готівкою одного підприємства (підприємця) іншому підприємству (підприємцю) не повинна перевищувати 10000,0 грн. впродовж одного дня по одному чи декількох платіжних документах.

Вказані обмеження стосуються також готівкових розрахунків підприємства за сплату товарів, придбані для виробничих (господарських потреб) за рахунок коштів, отриманих за корпоративними картками.

При цьому кількість підприємств, з якими здійснюються розрахунки впродовж дня не обмежуються. Платежі підприємства більше встановленої суми повинні здійснюватися тільки в безготівковому порядку.

Готівкові розрахунки – це платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями безпосередньо не пов’язаних за реалізацію продукцію товарів, робіт, послуг.

Розрахунки готівкою фізичних осіб з підприємствами за придбані товари (виконані роботи, надані послуги) можуть також здійснюватись через установи банків. Вказані розрахунки здійснюються через надходження коштів в касу підприємства і відображення цієї операції в касовій книзі і здійснюється шляхом внесення фізичними особами готівкою на внутрішні банківські рахунки і з подальшим перерахуванням установою банків цих коштів на поточний рахунок підприємства. Такі розрахунки є для фізичних осіб (платників коштів) – готівковими, а для підприємств (отримувачів коштів) – безготівковими.

Готівка, отримана підприємством з рахунків в установах банків в межах існуючих на них коштів, повинні витрачатись виключно на вказані у чеку цілі, які не суперечать діючому законодавству.

Підприємства і індивідуальні підприємці мають право використовувати свою готівкову виручку для забезпечення потреб, які виникають в процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами і державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковим платежам). Суб’єкти малого бізнесу, які мають податковий кредит, не мають права використовувати свою готівкову виручку для здійснення виплат, пов’язаних з оплатою праці (крім виплат за екстрених (невідкладних) обставин). Для цих цілей вони можуть використовувати тільки кошти, отримані з установ банків.