За звітний період, грн.

6. Перевищення становитиме:

525 грн. - 420 грн. = 105 грн.

У зв'язку з тим, що відбулося збільшення вартості незавершеного виробництва і готової продукції (показник рядка 080 Звіту про фінансові результати) на кінець звітного року на суму 105 грн., її необхідно поставити без дужок у рядок 080. Тим самим сума всіх витрат суб’єкта малого підприємництва за звітний рік буде зменшена на 105 грн., а фінансовий результат — зменшений на ту саму суму.

Третій варіант обліку витрат суб’єкта малого підприємництва передбачає, що малі підприємства можуть всю суму витрат операційної діяльності з кредиту рахунків чи субрахунків обліку витрат за елементами списувати у дебет рахунку 79 „Фінансові результати".

Із цього випливає, що виробничі, які виконують роботи (надають послуги), протягом звітного періоду (року, кварталу) можуть не застосовувати рахунки 23 „Виробництво" і 26 „Готова продукція".

Для торговельних малих підприємств нічого не змінюється. Усе так само, як запропоновано в першому варіанті спрощеного обліку: вони списують собівартість товару і всі витрати операційної діяльності на рахунок 79.

А у виробничих суб’єктів малого підприємництва і малих підприємствах, що виконують роботи (надають послуги), схематично облік витрат виглядає таким чином (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Схема спрощеного обліку витрат суб’єктів малого підприємництва ( 3 варіант)

Після закінчення звітного року або кварталу суб’єкт малого підприємництва може (за бажанням) визначити (обчислити) вартість незавершеного виробництва і готової, але не реалізованої продукції, коригуванням виробничих витрат, відображених за дебетом рахунку. Для правильного відображення фінансового результату за наслідками діяльності суб’єкта малого підприємництва за рік необхідно сформувати рахунки 23 і 26, які на початку наступного року списуються відразу ж у дебет рахунку 79.

У частині незавершеного виробництва це здійснюється так:

1 .Оцінюються прямі матеріальні витрати в незавершеному виробництві.

2 . Оцінюються прямі витрати на оплату праці.

3 . Сума таких витрат оформляється записом: Дт 23 Кт 79.

Запропонована система визначення вартості незавершеного виробництва можлива лише за умови використання калькуляцій собівартості одиниці виготовленої продукції. Тільки при їх наявності можна визначити перелічені прямі витрати.

У частині готової, але ще не реалізованої продукції визначення її вартості відбувається так:

1) на підставі первинних документів, якими оформляється рух готової продукції (виготовлення, передача в місця зберігання, відпуск на сторону, реалізація), суб’єкт малого підприємництва визначає залишок готової продукції у кількісному виразі;

2) кількісний залишок продукції оцінюється за справедливою вартістю (ціна реалізації за вирахуванням непрямих податків, витрат на збут і суми прибутку). Однак якщо є калькуляція собівартості продукції, то простіше обрати саме її показник — собівартість одиниці виготовленої продукції;

3) коригуються виробничі витрати записом: Дт 26 Кт 79.

Розглянемо приклад обліку витрат за умови, що суб’єкт малого підприємництва використовує третій варіант обліку витрат.

Приклад.Виробниче підприємство — суб’єкт малого підприємництва (міні-ковбасний цех) має такі показники:

На початок звітного періоду:

—незавершене виробництво — 1300 грн.;

—готова продукція — 250 грн.

На кінець звітного періоду (року):

—незавершене виробництво:

· м'ясо (яловичина) (7 грн. за 1 кг) — 100 кг;

· фарш яловичий (закупівельна ціна м'яса 5 грн. за 1 кг) — 120 кг;

· ковбаса, яка не пройшла операції копчення (закупівельна ціна м'яса 10 грн. за 1 кг) — 50 кг;

- готова продукція :

· сосиски молочні (собівартість 1 кг згідно з фактичною виробничою калькуляцією становить 5 грн.) — 70 кг.

Суб'єкт малого підприємництва повинен:

1. Виключити з виробничих витрат вартість сировини, яка не зазнала переробки (7 грн. х 100 кг), і віднести її вартість на рахунок обліку запасів (помітьте, на цей раз не методом „сторно") такими проведеннями:

Дт 20 Кт 841 - 700 грн.;

Дт 841 Кт 79 - 700 грн.

2. Розрахувати вартість усіх матеріальних затрат у незавершеному виробництві можна застосувавши методику, при якій у частині матеріальних затрат воно розраховується за собівартістю запасів (матеріалів і вартості купівельних напівфабрикатів), які списуються з рахунків):

—фарш яловичий — 600 грн. (5 грн. х 120 кг);

—ковбаса — 500 грн. (10 грн. х 50 кг);

—разом — 1100 грн.

3. Розрахувати прямі витрати на оплату праці (для розрахунку цього показника необхідно розрахувати середню величину прямих витрат на оплату праці (на підставі показників минулих звітних періодів) в одиниці готової продукції) :

—витрати на оплату праці у собівартості незавершеного виробництва - 442 грн. (умовно).

4. Виключити з виробничих витрат вартість сировини (матеріалів), витрати на оплату праці у вартості незавершеного виробництва:

Дт 23 Кт 79 — 1542 (1100 + 442).

5. Визначити вартість готової продукції, яка є на підприємстві на кінець року:

Дт 26 Кт 79 — 350 грн. (5 грн. х 70 кг).

6. Обчислити суму незавершеного виробництва і готової продукції на кінець звітного періоду (табл. 4.6).

Таблиця 4.6