Лісовий фонд України

Багатогранна роль лісів зобов’язує лісовпорядників організовувати господарство в них диференційовано, науково обгрунтовано, комплексно і ефективно. Виходячи з господарських цілей, лісовий фонд України підлягає народно-, адміністративно- та організаційно-господарському поділам.

Під народногосподарською розуміють таку організацію лісового господарства, при якій державна влада в інтересах суспільства встановлює цільове призначення лісів у різних економічних регіонах країни, утворює центральні та місцеві органи лісоуправління, визначає їх функції та завдання, встановлює основні принципи користування лісом і організації лісового господарства.

Адміністративно-господарський поділ лісового фонду здійснюється з метою найбільш зручного і раціонального державного управління лісовим господарством та охорони лісів.

Організаційно-господарський поділ лісів має за мету найбільш досконалу організацію лісогосподарського виробництва, науково обгрунтоване ведення господарської діяльності.

Рис.8. Схема господарського поділу лісового фонду України

В основу народногосподарського поділу лісового фонду покладено диференційований підхід до оцінки значення тієї чи іншої його частини, залежно від ролі, яку вона виконує в конкретних місцевих економічних та природних умовах.

Як було вище сказано, згідно зі статтею 36 Лісового кодексу, всі ліси України за їхнім екологічним та господарським значенням поділяються на першу та другу групи.

До І групи лісів належать:

· Водоохоронні (смуги лісів уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів, смуги лісів, що захищають нерестовища цінних промислових риб, а також захисні насадження на смугах відводу каналів).

· Захисні (протиерозійні ліси, захисні смуги лісів вздовж залізниць, автомобільних доріг міжнародного, державного та обласного значення, особливо цінні лісові масиви, державні захисні ліси).

· Санітарно-гігієнічні та оздоровчі (ліси населених пунктів, ліси зелених зон міста та промислових підприємств, ліси зон санітарної охорони водопостачання та ліси зон санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій).

· Ліси спеціального цільового призначення, які розташовані на територіях природно-заповідного фонду (заповідники, національні природні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища, регіональні ландшафтні парки, ліси, що мають наукове та історичне значення, лісоплодові насадження).

До ІІ групи відносяться ліси, які не належать до І групи, що поряд з екологічним мають експлуатаційне значення (ліси районів з високою щільністю населення, ліси з недостатніми сировинними ресурсами, колишні колгоспні ліси). Для збереження захисних функцій, безперервності та невиснажливості використання у цих лісах встановлено режим обмеженого лісокористування.