Способи рубань

Усі способи рубань поділяються на рубання головного користування і рубання догляду за лісом (проміжні). Рубання головного користування проводять у зрілих насадженнях з метою заготівлі деревинної сировини, доглядові – у насадженнях, що не досягли віку зрілості. Рубання головного користування, як ми згадували у попередній лекції, поділяються на суцільні вибіркові та поступові. Найбільш широке використання отримали суцільні рубки. При їх виконанні увесь деревостан на відведеній під рубання ділянці лісу вибирається за один прийом, за винятком життєдіяльного підросту і молодих дерев цінних порід. Такі рубання можуть бути вузьколісосічними (ширина ділянки лісу не перевищує 100 м), широколісосічними (250-500 м) і концентрованими (500-1000 м). Перші проводяться в основному у лісах І групи.

Окрім ширини лісосік встановлюють способи їх прилягання. Спосіб прилягання визначає розміщення суміжних лісосік одна відносно іншої. Термін прилягання визначає період (кількість років), через який може відводитись для вирубки лісосіка, що прилягає. Розрізняють безпосереднє, черезсмугове, кулісне і шахове прилягання.

При безпосередньому приляганні наступна лісосіка відводиться поряд з попередньою. При черезсмуговому – нову лісосіку закладають через смугу лісу такої ж ширини, як і попередня. Якщо насадження схильні до вітровалу, то черезсмугове прилягання не використовується. При кулісному приляганні нова лісосіка відводиться через смугу лісу, що дорівнює подвійній (рідше потрійній ширині лісосіки). У смугах лісу (кулісах) не раніше, ніж через 10 років, проводяться рубання лісосіками з безпосереднім приляганням. При шаховому приляганні лісосіки у кварталі відводяться в шаховому порядку (прилягають кутами одна до одної).

а) черезсмужне б) кулісне в) шахове

Рис. 10. Способи прилягання лісосік

При концентрованих рубаннях найчастіше використовується безпосереднє прилягання, а інколи, де немає небезпеки вітровалів, – шахове. Термін прилягання для хвойних і твердолистяних лісів – 3 роки, а для м’яколистяних – щорічний.

Термін прилягання – це інтервал часу, через який розробляється лісосіка, що прилягає до зрубу, і який залежить від цільового призначення лісу, особливостей деревних порід, умов лісовідновлення тощо. Встановлені такі терміни прилягання лісосік: в соснових, модринових, смерекових, дубових і в інших твердолистяних лісах від 2 до 5 років; у м’яколистяних 1-2 роки (береза, осика), оскільки ці деревні породи здатні поновлюватись вегетативним шляхом. У І групі лісів термін прилягання більший, ніж у ІІ групі.

Суть поступових рубок полягає в тому, що весь деревостан рівномірно вибирається за 2-4 прийоми. Це сприяє натуральному поновленню цінних порід, які постійно замінюють материнський деревостан. За перший прийом проводять проріджування деревостану в межах 20-40 %, потім рубки повторюють через 6-9 років (після появи надійного підросту). У процесі виконання наступних прийомів вибирається решта дерев. Поступові рубання характеризуються такими ознаками: кількість прийомів; ступінь проріджування деревостану; термін, впродовж якого вирубують деревостан.

Залежно від цих ознак і лісівничих властивостей деревних порід поступові рубання поділяють на рівномірні та групові.

При рівномірних рубаннях деревостан проріджують рівномірно і всі прийоми закінчують в один клас віку. При групових вирубуваннях дерева з деревостану видаляють групами, утворюючи вікна в деревному покрові, як правило, не більші за подвійну висоту деревостану. Термін рубання при цьому способі розтягують на два-три класи віку.

Вибіркові рубки проводять у різновікових насадженнях. При цьому вибирається частина дерев визначеного віку (стиглі, перестійні), розмірів і якості при великому попиті на визначений вид деревної сировини або стану: сухостійні, хворі. За перший прийом деревостан проріджується на 20-35 %. Термін повторюваності рубання 10-15 років.

Доглядові рубання за лісом дають змогу покращити склад і товарну структуру деревостану, зменшити термін лісовирощування, збільшити вихід цінної деревини з одиниці площі. Значна їх роль і в поновленні балансу лісу.

Залежно від віку деревостанів виконуються такі рубання догляду: освітлення, прочищення, проріджування і прохідні.

Освітлення і прочищення (у віці насаджень до 10 років) і прочищення (з 11 до 20 років) проводять у молодняках, призначених для створення визначеного складу насаджень, посилення їх росту. При цьому проводиться інтенсивне проріджування деревостанів в основному за рахунок другорядних порід. Складність проведення освітлення і прочищення визначається великою кількістю дерев, що зростають на 1 га. Рубки проводяться через кожні 3-5 років.

Проріджування проводять у середньовікових деревостанах, коли дерева мають найбільший приріст за висотою. Вони проводяться з метою створення сприятливих умов для кращого формування стовбурів і крон, а також продовження догляду за складом деревостану.

Прохідні рубання проводять у середньовікових і пристигаючих насадженнях у віці 41 (у м’яколистяних – 31) і більше років і закінчуються за 10 років для листяних та 20 років для шпилькових порід до головного рубання. Мета прохідних рубок – збільшення приросту кращих і скорочення термінів вирощування технічно стиглих дерев. Терміни повторюваності проведення прохідних рубань 10-15 років.

Санітарні рубки проводять для оздоровлення насаджень і збереження їх від захворювань.

Інтенсивність рубань догляду визначають відсотком проріджування деревостану; при цьому розрізняють такі ступені інтенсивності: слабкий – до 15 %, помірний – 16-25 %, сильний – 26-35 %, дуже сильний – більше 35 % запасу деревостану.