Глибинні породи

До найважливіших глибинних порід належать граніт, сієніт, діорит, габро і лабрадорит.

Граніт– одна із найпоширеніших на Землі порід, що складається із кварцу (від 20 до 40 %), калієвого польового шпату ортоклаза (40 - 70%), 5 - 20 % слюди – біотиту або мусковіту темнофарбованих мінералів – складних залізо-магнезіальних силікатів (рогова обманка, різні піроксени). Структура граніту зерниста, чітко виражена (рис. 39).

Рис. 39. Структура граніту: К– кварц, О – ортоклаз, С – слюда

Дрібнозернисті граніти краще чинять опір механічним діям, рівномірно зношуються при стиранні. Завдяки малій пористості і вологопоглинання граніт морозостійкий. Середня щільність – 2300-2700 кг/м³, межа міцності при стисненні – 100-200МПа, а при розтягуванні – в 40-60 разів нижча. Добре обробляється, шліфується і полірується. Кращими будівельними властивостями володіють граніти, що містять більше кварцу і менше слюди. Граніти широко використовують для зовнішнього облицювання будівель і споруд, у дорожньому і гідротехнічному будівництві, а також у вигляді щебеню для бетону.

В Україні багато родовищ гранітів. У Житомирській області це граніти червоного, коричневого, сірого кольору, сіруватого з рожевими кристалами польового шпату. У Дніпропетровській області граніти сірі і червонуватого кольору з фіолетовим відтінком. У Волинській області граніти темно-сірі і чорні. У Криму і на побережжі Азовського моря – сірі.

На території колишнього СРСР гранітні родовища розробляються в Карелії, Сибіру, Середній Азії, на Кавказі, Південному Уралі й інших місцях.

Сієніт відрізняється від граніту тим, що не містить або майже не містить кварцу, тому загальний вміст SiO₂ в ньому менше, ніж у гранітах. За міцністю сієніт близький до граніту, хоча стійкість до вивітрювання нижча, менш чітко виражена зернистість структури, зустрічаються сієніти в природі рідше, ніж граніти. Відомі родовища в південно-західній частині України, на Уралі, Кавказі.

Діорит– складається майже на 3/4 із польових шпатів «плагіоклазів), темнофарбованих мінералів (стрічкові силікати), іноді трохи кварцу. Колір темно-сірий із зеленуватим відтінком. Середня щільність – 2800-3000 кг/м³, міцність при стисненні – 150-300 Мпа, порівняно високі ударна в'язкість, стійкість проти вивітрювання. Добре полірується.

Застосовується в будівництві як облицювальний матеріал, у дорожньому будівництві. Найбільш відомі родовища Криму, Карелії, на Кавказі.

Габро– містить до 50% польових шпатів, піроксен, олівін. Структура гранітна, грубозерниста (мал. 40). Забарвлення темно-сіре, темно-зелене або чорне. Середня щільність 2900-3300 кг/м³. Межа міцності при стисненні – 200-350 Мпа. Габро застосовуються як облицювальний матеріал, для дорожніх покриттів.

Рис. 40. Габро під мікроскопом

Лабрадорит– порода із сімейства габро, що складається, в основному, із одного мінералу – лабрадору. Будова – грубозерниста. Колір – темно-сірий, володіє властивістю іризації – переливами синього кольору на площинах спайності. Добре полірується і високо цінується як облицювальний матеріал, міцний і красивий. Лабрадоритом фанеровано багато адміністративних і громадських будівель, станції метрополітену.

Родовища лабрадориту в Україні: Київська, Житомирська і Волинська області; у Росії – на Уралі; в далекому зарубіжжі – у Канаді, на півострові Лабрадор.