Магматичні гірські породи
Магматичні гірські породи походять з речовини верхньої мантії Землі - магми. Безперечність виникнення гірських порід таким чином, була встановлена давно і підтверджується зараз прямими спостереженнями виверження вулканів та речовинним складом вулканічних порід.
За походженням (генезисом) у залежності від того, де проходить охолодження магми, розрізняють глибинні та вивержені магматичні гірські породи.
Глибинні або інтрузивні (лат. "інтрузіо"- укорінення) утворилися на великій глибині під впливом високої температури та великого тиску при повільному охолодженні магми. У таких умовах атомні та молекулярні частинки речовини утворюють стійкі хімічні сполуки у вигляді добре відгранених кристалів. Іншими словами, речовина магми повністю викристалізовується (граніт, діабаз, дуніт та ін.). З цих причин для інтрузивних порід характерна повнокристалічна, інколи порфірова, структура та однорідна масивна текстура.
Вивержені або ефузивні (лат. "ефузіо” – виливання), утворились при виверженні магми у вигляді лави на поверхню Землі або на дно водоймищ при швидкому охолодженні лави. При цьому речовина магми швидко дегазується, не встигає кристалізуватися і затвердіває у вигляді вулканічного скла (обсидіан) або пористої маси (пемза).
Ефузивні гірські породи характеризуються аморфною, скловатою, інколи порфіроподібною структурою і пористою, сланцевою або флюїдальною текстурою.
За хімічним складом магматичні гірські породи в залежності від вмісту кремнезему (кремнекислоти - SiО2) розділяються на такі типи:
І. Ультраосновні (дуже недонасичені кремнекислотою) - вміст кремне-кислоти до 40%.
2. Основні (недонасичені)- 40 - 52%.
3. Середні (насичені)- 52 – 65%.
4. Кислі (перенасичені) – 65 - 75%.
5. Ультракислі (дуже перенасичені) - більше 75%.
Перші два типи відносяться до гірських порід з лужною реакцією, решта - з кислою.
Основна особливість ультраосновних магматичних гірських порід -чорний або темно-зелений колір, велика щільність. При цьому такі породи тільки інтрузивного походження. Представники: дуніт, піроксеніт, перидотит.
Основні магматичні гірські породи можуть бути інтрузивного та ефузивного походження. Колір від темно-сірого до чорного. Інтрузивні: габбро, діабаз, лабрадорит. Ефузивні: базальт.
Середні породи теж мають інтрузивне та ефузивне походження. Колір від сірого до чорно-сірого. Інтрузивні: діорит, сієніт. Ефузивні: трахіт, андезит.
Кислі магматичні гірські породи, як і попередні, інтрузивного та ефузивного походження, а ультракислі тільки ефузивного. Забарвлення їх переважено світлих тонів.
Представники кислих інтрузивних порід: граніт, пегматит, кварцевий порфір; ефузивних: ліпарит, дацит. Ультракислі: обсидіан (вулканічне скло), пемза.
Форми залягання. Форми залягання глибинних та вивержених порід досить різні. Глибинні (інтрузивні) гірські породи утворюють масивні геологічні тіла: батоліти, штоки, лаколіти (рис. 2).
Рисунок 2 - Форми залягання магматичних гірських порід:
1 – батоліт; 2 – лаколіт; 3 – жила; 4 – шток; 5 – дайка; 6 – лавовий покрив;
7 – вулканічний конус; 8 – осадові гірські породи
Батоліт (лат. - глибокий камінь) являє собою великий масив (сотні і навіть тисячі квадратних кілометрів) інтрузивних магматичних порід. Основа його знаходиться на великий глибині. Відомі батоліти в Перу та Чілі довжиною більше 1300 км кожний. Батоліт берегового хребта Британської Колумбії має біля 2000 км у довжину і від 130 до 200 км у ширину. Батоліти складають кристалічний фундамент геологічних структур типу платформ, також і Український щит Східно-Европ.платформи.
Шток - відгалуження батолітів порівняно невеликих розмірів (10 - 100 км2).
Лаколіт (лат. - камінь у підземеллі) - грибоподібний або короваєподібний масив інтрузивних порід, які мають плоску підошву. Магма, яка надходить у товщу уміщуючих порід по тріщині, утворює склепоподібне підняття верхньої товщі порід.
Жили утворюються при заповненні тріщин у гірських породах. У більшості жильні інтрузії є січними, тобто пересікають пласти осадових порід під деяким кутом, їх звичайна потужність 1 - 3 м. Жили, які перетинають пласти вертикально або близько до вертикального положення, називають лайками, їх довжина сотні км, а ширина 3 - 12 км.
Вивержені магматичні гірські породи утворюють на поверхні потоки, покриви, куполи.
Потоками називають заповнені затверділою лавою, витягнуті в довжину понижені форми рельєфу (рис. 3.2).
Покриви утворюються при великих виливах рідких базальтових лав. Вони займають величезні площі, які виміряються десятками тисяч квадратних кілометрів (Середньо-Сибірське нагір'я в Східному Сибіру, в штаті Орегон США та ін.).
Куполи виникають при виливах в'язких гранітних магм, які не розтікаються в сторони.
Дата добавления: 2015-02-03; просмотров: 1126;