Основні риси західної некласичної філософії

1. Відбувся поворот філософського інтересу від буття як такого до світу людини, до її реального життя, інтересів і почуттів.

2. Однією з центральних стає проблема сенсу життя і проблема свободи, яка розглядається як атрибутивна якість людини, що проявляється нею в здійсненні вибору і в творчій діяльності.

3. Філософія активно виступає як форма критики сучасного суспільства, моралі, мистецтва і науки і в той же час як пошук шляхів до досконалого суспільства.

4. Відкриття в структурі особи сфери несвідомого і його ролі в життєдіяльності людини стало одним з досягнень сучасної філософії і психології.

5. У пошуках шляхів і способів пізнання життя, відмінних від природничонаукових методів пізнання природи, філософи звертаються до інтуїтивного, вольового початку, до розуміння, при якому "Я" спрямоване на самопізнання і через нього —- на відкриття, розуміння "Ти" іншого.

6. Новий імпульс розвитку отримує філософія науки, вивчаючи роль мови в пізнанні світу і спілкуванні людей.

7. Еволюція неопозитивізму від аналізу мови науки до аналізу буденної мови і від заперечення філософії до використання аналітичного методу в розробці власне філософських проблем показала неможливість філософствування поза світоглядними проблемами.

8. Пошук шляхів виходу з сучасного стану суспільства, яке оцінюється як кризове, приводить до активізації релігійних філософських учень. Персоналізм і неотомізм, пропонуючи шлях звернення до Бога, виступають одночасно за відмову від насильства, крайнощів тоталітаризму і колективізму, повертаючи людину до її атрибутивних якостей: свободи, самосвідомості, творчості.

9. Вимога філософії мислити ясно, розумно, раціонально, максимально аргументовано і доказово, до якої приходить сучасна аналітична філософія, набуває в ідейній різноманітності сучасного світу особливої актуальності.