Повітря

вуглецеве живлення рослин відбувається шляхом засвоєння вуглекислого газу з повітря листками на сонячному світлі. Дифузія цього (газу) з ґрунту, перемішування атмосферного повітря вітром створюють постійний доступ вуглекислого газу до надземних органів рослин.

Баланс кисню в ґрунтовому повітрі створюється більш напружено. В ґрунтовому повітрі кисню значно менше, ніж в атмосферному, і нерідко він знаходиться в мінімумі. Найчастіше нестача кисню в ґрунті виникає внаслідок перезволоження його після сніготанення і неправильного орошення.

Затруднений газообмін ґрунтового повітря з атмосферою викликає не лише зменшення в ньому кисню, але і накопичення в ньому вуглекислоти, надлишок якої негативно впливає на коріння.

Зазначалось, що при правильному догляді за луками вміст вуглекислоти не збільшується і не перевищуються допустимі межі.

Вміст кисню на луках зростає при зрошенні їх дощуванням.

Екологічне значення повітря полягає в тому, що вологість його сильно змінюється в залежності від географічного положення (континентальний клімат, вологий клімат). Переміщення повітря (вітер) впливає на транспірацію рослин. Під час сильної спеки, супроводжується сухістю повітря, вплив вітру особливо відчутний, коренева система часто не в стані задовільнити рослину достатньою кількістю води, в результаті чого проходить опад листків. Інтенсивність фотосинтезу в цьому випадку скорочується, що викликає різке зниження врожайності рослин. Особливо пагубними є суховії, що несуть в повітрі дуже дрібну лесоподібну пилюку; вони висушують повітря і викликають загибель рослин.