Резерв або водовідвідну канаву.

Рис. 2.18. Поперечний розріз насипу:

1 — водовідвідна канава; 2 — брівка; 3 — узбіччя; 4 — основна площадка; 5 — баластний шар; 6 — укіс; 7 — берма; 8 — резерв.

Ґрунт для насипу береться з ближніх виїмок або з резервів-котлованів, які викопуються з одного боку вздовж колії. Якщо місцевий ґрунт не придатний для земляного полотна, тоді ґрунт привозять з кар'єру.

Смуга землі під насипом називається основоюнасипу. Укоси насипу повинні мати крутість 1:1,5.За висоти насипу від 6 м до 12 м укіс має вигляд ломаної лінії, у верхній частині якої ухил 1:1,5, в нижній — 1:1,75.

Лінія сполучення укосу з основною площадкою називається брівкоюземляного полотна, а укосу з основою — підошвою.

3 двох боків насипу влаштовують берми— це смуги, сплановані зухи­лом від колії вбік. Берми призначені відводити воду від підошви насипу і не допускати підмивання основи насипу.

За бермами знаходяться резерви,з яких вибирався ґрунт для насипу, або водовідвідні канави(якщо ґрунт привізний). Вони збирають поверх­неві води і відводять їх до найближчих штучних споруд. Для цього їм на­дається ПОЗДОВЖНІЙ уХИЛ В ОДНОМу напрямку не Менше 3°/оо-

Для збільшення стійкості насипу, який зводиться на косогорі, на ос­нові його влаштовують уступи, як це показано на рис. 2.17 в, д. Виїмка має такі елементи:

• основна площадка;

• кювет;

• укіс;

• банкет;

• забанкетну канаву;

• кавальєр;