Структура управління залізничним транспортом

Управління залізничним транспортом на всій залізничній мережі Укра­їни здійснює Державна адміністрація залізничного транспорту України -Укрзалізниця, яка входить до складу Міністерства транспорту і зв'язку України. Очолює адміністрацію Генеральний директор Укрзалізниці (те­леграфний шифр Ц).

Основні завдання Укрзалізниці полягають у забезпеченні:

• формування державної політики на залізничному транспорті, стра­тегії розвитку галузі, розробки і реалізації транспортних програм;

• найбільш повного задоволення потреб народного господарства і насе­лення в перевезеннях з найменшими затратами матеріальних і трудо­вих ресурсів;

• формування тарифної політики, організації участі на внутрішньому і зовнішньому ринках транспортних послуг;

• організації високоефективного і раціонального використання техніч­них засобів транспорту, утримання їх у постійній справності;

• запровадження новітньої техніки і прогресивних транспортних техно­логій;

• виконання державних завдань з комплексного розвитку всіх галузей економіки і оборонних потреб держави;

• створення на залізницях умов для безперебійного і безпечного руху поїздів, доставления вантажів у цілості і в установлені строки, безпеч­ного і комфортного проїзду пасажирів та сервісного їх обслуговуван­ня на станціях і вокзалах.

Структура управління залізничним транспортом будується за тери­торіальнимі виробничим принципами.

За територіальним принципомзалізнична мережа України (рис. 1.12) поділяється на залізниці (державні територіальні галузеві об'єднання), а залізниці, в свою чергу, — на дирекції залізничних перевезень, які об'єднують залізничні станції.

Крім залізниць у структурі Укрзалізниці (рис. 1.13) є спеціалізовані підприємства, заводи, організації транспортного обслуговування, науко­во-дослідні та пректно-конструкторські центри, проектні інститути, на­вчальні і медичні заклади та інші інфраструктурні підрозділи, підпоряд­ковані безпосередньо керівництву Укрзалізниці, хоча територіально розміщені на залізницях.

У складі керівного апарату Укрзалізниці (рис. 1.14) є головні управ­ління, управління і відділи, кожне з яких керує певною галуззю залізнич­ного транспорту, що відповідає виробничо-функціональному принципууправління. Це Головне управління колійного господарства (телеграфний шифр начальника — ЦП), Головне управління локомотивного господарст­ва (ЦТ), Головне управління вагонного господарства (ЦВ), Головне уп­равління електрифікації і електропостачання (ЦЕ), Головне управління

перевезень (ЦД), Головне комерційне управління (ЦМ), головне паса­жирське управління (ЦЛ) та інші галузеві управління і відділи.

Залізниць на Україні шість: Донецька, Придніпровська, Південна, Південно-Західна, Львівська і Одеська (рис. 1.12).

Донецька залізниця (м. Донецьк)— найбільша за обсягами наванта­ження і перевезення. В галузі цей показник складає 45% загального обся­гу. Переважно перевозять кам'яне вугілля та продукцію рудно-мета-лургійного комплексу. Залізниця має найбільш густо-розгалужену на Ук­раїні залізничну мережу. В 2004 році у складі залізниці було 240 роз­дільних пунктів, 26 пасажирських, вагонних і локомотивних депо, 51 підрозділ обслуговування колії, пристроїв енергетики, автоматики і зв'язку. Загальна протяжність колій залізниці складає 2,82 тис. км. Колек­тив працівників залізниці налічує близько 70 тис. чоловік.

Придніпровська залізниця (м. Дніпропетровськ)— друга на Україні за обсягами навантаження і перевезення, забезпечує транспортний зв'язок Кривбасу, індустріального Придніпров'я і Донбасу між собою та з іншими регіонами країни. Щодня залізниця відправляє понад 250 тис. т різно­манітних вантажів, з них майже 90% української залізної руди, 53% прока­ту чорних металів. У складі Придніпровської залізниці — 248 роздільних пунктів, 26 пасажирських, вагонних, локомотивних депо, 43 підрозділи обслуговування колії, пристроїв енергетики, автоматики і зв'язку. Загаль­на протяжність колій залізниці складає 3,19 тис. км. Колектив працівників залізниці налічує близько 65 тис. чоловік.

Південна залізниця (м. Харків)— обслуговує індустріальний Харківсь­кий і Полтавський регіони, забезпечує вантажні і пасажирські потоки на основних транспортних напрямках: Північ-Південь (переважно пасажирські перевезення) і Схід-Захід (переважно перевезення вантажів). У складі Південної залізниці — 246 роздільних пунктів, 19 пасажирських, вантажних і локомотивних депо, 34 підрозділи обслуговування колії, пристроїв енерге­тики, автоматики і зв'язку. Загальна протяжність колій залізниці складає 2,81 тис. км. Колектив працівників залізниці налічує близько 50 тис. чоловік. Південно-Західна залізниця (м. Київ)— обслуговує індустріально-аграрний регіон Центру і Півночі України, виконує великий обсяг тран­зитних вантажних і пасажирських перевезень у внутрішньому та міжна­родному сполученнях, піонер запровадження сучасних інформаційних технологій. У складі Південно-Західної залізниці — 308 роздільних пунктів, 20 пасажирських, вагонних і локомотивних депо, 45 підрозділів обслуговування колії, пристроїв енергетики, автоматики і зв'язку. Загаль­на протяжність колії залізниці складає 4,58 тис. км. Колектив працівників залізниці налічує близько 66 тис. чоловік.

Львівська залізниця (м. Львів)— обслуговує західні регіони України і виконує великі транзитні міжнародні перевезення. У складі Львівської залізниці — 344 роздільних пунктів, 22 пасажирських, вагонних і локомо­тивних депо, 43 підрозділи обслуговування колії, пристроїв енергетики, автоматики і зв'язку. Загальна протяжність колій залізниць складає 4,52 тис. км. Колектив працівників налічує близько 60 тис. чоловік.

Одеська залізниця (м. Одеса)— обслуговує південний аграрний регіон. «Залізниця-порти-залізниця» — основний технологічний ланцюг, який у взаємодії з морським транспортом сприяє інтеграції економіки Ук­раїни у світове співтовариство, використовуючи міжнародні транспортні коридори, давній євро-азійський торговий шлях, міжнародні контейнерні маршрути і залізнично-морські пароми. У складі Одеської залізниці — 280 роздільних пунктів, 18 пасажирських, вагонних і локомотивних депо, 43 підрозділи обслуговування колії, пристроїв енергетики, автоматики і зв'язку. Загальна протяжність колій залізниці складає 4,0 тис. км.. Колек­тив працівників залізниці налічує близько 50 тис. чоловік.

На кожній залізниці роботою керує Управління залізниці(рис. 1.15), яке очолює начальник залізниці (телеграфний шифр Н).

В Управлінні залізниці розробляються плани перевезень вантажів і пасажирів, складається графік руху поїздів, здійснюється оперативне ке­рування експлуатаційною роботою. Управління здійснює єдину технічну політику, удосконалює технологічні процеси, запроваджує нові технічні засоби і технології, виконує централізовані розрахунки за перевезення, наглядає за правильним використанням цін і тарифів, складає зведені ба­ланси підпорядкованих підприємств, здійснює контроль за виробничою і господарською діяльністю цих підприємств.

Управління залізниці (державне територіальне галузеве об'єднання) в своєму штаті має галузеві служби і відділи: службу колії (її), локомо­тивну службу (Т), службу вагонного господарства (В), службу зв'язку (Ш), службу електропостачання (Е), службу перевезень (Д), службу ко­мерційної роботи і маркетингу (М), пасажирську службу (Л), інші галу­зеві служби і відділи відповідно до виробничо-функціонального принци­пууправління аналогічно галузевій структурі аппарату Укрзалізниці.

Дирекція залізничних перевезень (ДН) здійснює оперативне керівництво експлуатаційною роботою на дільницях, які знаходяться в межах дирекції. На залізниці дирекцій буває 4-5. Основним завданням дирекції залізничних перевезень є організація руху поїздів за графіком на дільницях, виконання технічних нормативів експлуатаційної роботи і планів формування поїздів, організація вантажної і комерційної роботи, контроль за виконанням Статуту залізниць України і Правил перевезень,

ПТЕ і інструкцій, інших нормативних документів. У своєму штаті ди­рекції залізничних перевезень мають, як правило, функціональні відділи (перевезень, комерційної роботи, технічний та інші). Відділи колії, локо­мотивного і вагонного господарства та інші виробничі відділи колишньо­го відділку залізниці (НОД), реформованого у дирекцію перевезень (ДН), ліквідовані як зайві ланки управління.

Залізнична станція — це лінійна виробнича одиниця залізничного транспорту. Керує роботою станції начальник (ДС). Основні завдання організації роботи станції:

• виконання плану перевезень;

• приймання, навантаження, вивантаження, зважування, зберігання і
видача вантажів;

• забезпечення цілості вантажів і рухомого складу;

• підготовка вагонів до навантаження;

• сортування дрібних відправок;

• оформлення перевізних документів і розрахунків за перевезення;

• приймання, відправлення і пропуск поїздів;

• формування і розформування поїздів;

• відчеплення і причеплення вагонів до поїздів;

• подача і забирання вагонів на навантажувально-розвантажувальних
фронтах;

• посадка і висадка пасажирів, обслуговування їх на вокзалі;

• продаж пасажирських квитків;

• інші операції, пов'язані з перевізним процесом.

На станціях починається і закінчується перевізний процес і від робо­ти станції залежить якість його виконання.

Всі інші лінійні підприємства (локомотивне депо — ТЧ, вагонне де­по — ВЧД, дистанції колії — ПЧ, дистанції сигналізації і зв'язку — ШЧ, дистанції електропостачання — ЕЧ та інші) в своїй експлуатаційній діяль­ності підпорядковані відповідним галузевим службам державного тери­торіального галузевого об'єднання залізниці, а служби — головним управ­лінням Укрзалізниці (рис. 1.16).