І. Теоретичні відомості. В оптиці існують поняття ідеальної оптичної системи
В оптиці існують поняття ідеальної оптичної системи. Така система повинна задовільняти такі 3 умови Максвелла:
- Гомоцентричний пучок після проходження оптичної системи залишається гомоцентричним;
- Зображення плоского предмета в ідеальній оптичній системі залишається за формою подібним до предмета;
3. Зображення площини, яка перпендикулярна до оптичної осі, є площиною, яка також перпендикулярна до оптичної осі.
Всі реальні оптичні системи дають зображення, що мають відхилення від закону подібності.
Аберації оптичних систем поділяються на монохроматичні і хроматичні.
Монохроматична аберація – це спотворення зображення, яке виникає для променів визначеної довжини хвилі.
Хроматичні аберації – поява забарвленості зображень, яка виникає внаслідок того, що промені різних довжин хвиль заломлюються оптичною системою по різному.
Монохроматичними абераціями є сферична аберація (поздовжня і поперечна), кома, астигматизм, дисторсія.
До хроматичних аберацій відносяться поздовжня хроматична аберація і хроматична різниця збільшень.
Для широких пучків променів головний фокус не має визначеного положення на оптичній осі внаслідок сферичної аберації. Міра поздовжньої сферичної аберації 
S’ - це різниця відрізків від центра лінзи до зображення, які дають широкі параксіальні пучки (рис.1).
Рис.1. Утворення поздовжньої сферичної аберації для широких параксіальних пучків.
В даному випадку
S’ =S’-f’D (20)
де f’D – фокусна відстань лінзи для хвилі довжиною 
D. S’ - відстань від центра лінзи до точки, для якої визначається сферична аберація.
Поздовжня хроматична аберація характеризується різницею між положенням другого головного фокусу для різних довжин хвиль (f’ λ) і для жовтої лінії натрію (f’D):
ds’ = f’λ - f’D (21)
Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 733;