Середньовічний Білгород-Дністровський

За часів Золотої орди на західній периферії Південно-Східної Європи у першій половині XIV ст. Існувало місто Білгород. Його історич­ною основою було давньоруське місто, що входило у ХІІ-ХІІІ ст. до скла­ду Галицько-Волинського князівства. БІлгород згадується у "Списку го­родам руським, дальнім І ближнім" у XIV ст. Середньовічний Білгород розташовувався на перехресті міжнародних торговельних шляхів, які вели по Чорному морю через Крим до візантійських і малоазійських міст. Він був значним ремісничо-торговельним центром. Це відповідало політиці золотоординських ханів, які прагнули до розвитку ремесла і міжнародної торгівлі.

Багаторічні археологічні дослідження (А. А. Кравченко, Г. Г, Мезенцева) дають змогу з'ясувати історичну топографію міста, побудованого на руїнах античної Тіри. Площа середньовічного Білгорода становила близько 10 га. Значна частина його була знищена під час перебудов у XV ст. Сама цитадель (1500 м²) являла собою могутню квадратну споруду з чотирма баштами. Розкопками тут розкрито залишки великої палацової будови. До системи палацу входила внутрішня церква. При дослідженні храму виявлено бронзові енколпіони і натільні хрестики ХШ-ХГУ ст, уламки керамічних голосників та шматки кольорової штукатурки. В одному з підвальних приміщень археологи виявили залишки складу зброї. Там знайдено залізні платівки від панцирів, наконечники для списів і стріл, бойову сокиру, частину за­лізного шолома, умбон від щита, залізні шпори, підківки від чобіт, стремена ХІІ-ХІУ ст.

На південному подвір'ї фортеці розкопками 1977-1982 рр. виявлено жит­лові й господарські споруди, храми, могильники. З'ясовано, що тут у ХІІ-ХІІІ ст. функціонувала одноапсидна церква, на місці якої у XV ст. турки спорудили мечеть. Стіни церкви були розписані фресками. Це геометричні, рослинні орнаменти, а також зображення святих. При розкопках знайдено уламки голосників, круглого віконного скла, а також бронзовий енколпіон ХП-ХІІІ ст. Нижче фундаментів храму XIII ст. відкрито могильник з трупо-покладеннями, орієнтованими, за християнським обрядом, по лінії захід-схід. На території фортеці знайдено амфори, корчаги, горщики, глеки, мис­ки, залізні сокири, долота, коси, серпи, наральники, оковки лопат, ножі, трубчасті замки, дужки від відер ХЦ-ХІУ ст. Будівельні матеріали пред­ставлені цеглою-напівплінфою, плитками для підлоги, черепицею, шмат­ками покрівельного свинцю, мармуровими та шиферними архітектурними деталями.

Археологічні дослідження, проведені у східній частині Білгорода-Дніст-ровського, показали, що місто золотоординського часу виникло на базі раніших гончарних майстерень наприкінці XIII ст. Будинки зводили впри­тул один до одного і ставили їх по кілька в ряд, але в різних напрямках, що виключало вуличне планування. Провулки між будинками були вимощені камінням. Архітектура житлових споруд Білгорода має багато спільного з зо лото ординськими містами Поволжя, Монголії, Середньої Азії та Закавказзя. Це були багатокімнатні, багатокутові споруди. Юрти, специфіч­ні суфи, мазари тощо розкопками тут не виявлені.

За археологічними даними, у місті розвивалися гончарне, метало­обробне, косторізне, ювелірне ремесла, домашні промисли. У гончарних майстернях виготовляли полив'яний керамічний посуд, що за технологією та художніми якостями не поступався аналогічним виробам середньо­вічного Криму (Кафа, Херсонес та ін.). Найпоширенішими формами столо­вого посуду були блюда, глеки, піали, прикрашені монохромним і поліхром­ним розписом; виготовляли також полив'яну кераміку з штампованим орна­ментом. Виявлено посуд з геометричним і рослинним орнаментом, зоо­морфними зображеннями (заєць, леопард, птахи), трапляються також окре­мі знахідки із зображенням людини. Привертають увагу керамічні вироби з монограмами на денцях посуду, нанесеними у техніці графіті. Аналогічні монограми відомі на кераміці міст Болгарії, Візантії, Криму. Вважають, що у монограмах зашифровано власні імена візантійських імператорів або ж вони є знаками гончарів чи гончарних майстерень. Особливе місце серед знахідок займають так звані сфероконічні вироби, що широко викорис­товувалися у тодішній техніці металовиробництва, а також у медицині, косметиці (як флакони для ліків, масел).

З ювелірних виробів на території Бєлгорода знайдено бронзові персні, бубонці, скляні намисто й браслети. Населення Білторода-Дністровського кінця XIII — XIV століть в етнічному плані було неоднорідним. Разом зі слов'янами тут проживали кочовики, які поступово переходили до осілого способу життя.

Під час розкопок середньовічного міста виявлено мідні, срібні та золо­ті монети. Золотоординські монети датуються кіндем ХНІ — 60-ми роками XIV ст. Відомі також окремі грошові скарби. Нумізматичний матеріал фіксує, що близько 1370 р. панування Золотої орди у Дністро-Прутському регіоні завершилося.