Перша допомога при відмороженнях

Відмороженням називають ушкодження тканин, що виникають у результаті дії низької температури. Наслідком тривалої дії низької температури може бути загальне замерзання, при якому пригнічуються життєво важливі функції організму — дихання, кровообіг і обмінні процеси, виникає анемія мозку й кисневе го­лодування тканин, з'являється остуда, сонливість, млявість, по­терпілі поступово, засинають, гинучи уві сні. При відмороженні спочатку судини звужуються, а пізніше розширюються, що при­зводить до набряку тканин. Під час відмороження виділяють дореактивний і реактивний періоди. Дореактивний період виникає при перебуванні потерпілого на холоді. Він характеризується по­холодінням, побліднінням шкіри і втратою чутливості в ділянці відмороження, відчуттям поколювання і легким болем. Реактив­ний період починається після зігрівання тканин, зміни у них за­лежать від ступеня відмороження.

Розрізняють чотири ступені відмороження.

При І ступені набрякає шкіра, звужуються судини та сповільнюється кровообіг у тканинах, шкіра бліда з багряно-синюшним відтінком. У потерпілих виникає біль, оніміння ушкодженої ді­лянки тіла. Хворі видужують через кілька днів.

При II ступені наявні некротичні зміни поверхневих шарів шкіри, унаслідок чого утворюються пухирі, наповнені прозорою рідиною з жовтуватим відтінком, шкіра навкруг синюшна з тем­но-червоними й фіолетовими плямами.

IIIступінь характеризується змертвінням шкіри і глибше розміщених м'яких тканин, пухирі наповнені кров'янистою рідиною. Загоєння відбувається повільно, після відшарування тка­нин, з утворенням ран і рубців.

При IV ступені м'які тканини і кістки повністю мертвіють. Після появи демаркаційної лінії виразніше проявляються межі змертвіння. Відбувається поступова муміфікація змертвілих тка­нин з наступним їх відшаруванням.

Першу медичну допомогу надають на місці травми. Відморо­жену ділянку розтирають сухою долонею або долонею, змоченою спиртом, до появи рожевого кольору шкіри й відновлення чутли­вості, а потім накладають асептичну пов'язку. Потерпілого уку­тують одягом і заносять у тепле приміщення, дають гарячий чай, каву, алкоголь. При потребі роблять штучну вентиляцію легень. Обидві кінцівки (відморожену і здорову) поступово зігрівають, протягом 40—60 хв. у ванні з повільним підвищенням температу­ри від 20 до 40°С. Одночасно роблять масаж відморожених ді­лянок від периферії до центру. Після потепління і почервоніння кінцівок уражені ділянки шкіри змазують етиловим спиртом: або 5% спиртовим розчином йоду і накладають асептичну по­в'язку.

Забороняється відморожені ділянки розтирати снігом, щоб запобігти ушкодженню шкірних покривів кристалами льоду та інфікуванню відмороженої ділянки, або опускати в гарячу воду.