Меркантилізм, як перша спроба обґрунтування міжнародної торгівлі

Перша теорія міжнародної торгівлі — теорія меркантилізму — була розроблена європейськими вченими Томасом Маном, Чарльзом Дейвіантом, Жаном Батістом Колбертом, сером Вільямом Петті; обгрунтувала роль товару та необхідність еконо­мічного виходу національних держав на зовнішні ринки.

Меркантилізм — це економічне вчення та економічна політика, яка представляє інтереси торгової буржуазії у періоди феодалізму та становлення капіталізму. Згідно з даною теорією багатство країни вимірюється кількістю золота та срібла, якою вони володіють.

Меркантилісти вважали, що економічна система складається з трьох секторів: виробничого, сільськогосподарського та іноземних колоній. Для ефективного функціонування економічної системи найважливішими, на їхню думку, були торговці, їхня праця розгля­далась як основний фактор виробництва. Отже, джерелом багат­ства є сфера обігу, а не сфера виробництва; багатство ототожнюва­лося з грошовим капіталом.

Оскільки у світі, на думку прихильників цієї теорії, існує обмежена кількість багатства (золота та срібла), то країни можуть збільшува­ти своє багатство і за рахунок зубожіння інших, тобто внаслідок перерозподілу.

Постулати меркантилізму:

1) Меркантилісти дотримувались статичного погляду на світ, який на їх думку має лише обмежену кількість багатства. Тому багатство однієї країни могло збільшуватись лише за рахунок зубожіння іншої держави.

2) Економічна система складається з 3-х секторів: виробничий сектор, сільськогосподарський сектор, колонії.

3) Вирішальну роль серед усіх верств суспільства відіграють торгівці.

4) Вирішальний фактор виробництва – праця (тобто меркантилісти були початківцями трудової теорії вартості).

5) Багатство країни визначається обсягом грошей (золото, дорогоцінні вироби), які вона має , таким чином кожна нація має проводити таку економічну політику, яка б сприяла накопиченню золота, срібла та інших дорогоцінних металів.

Для зміцнення своїх позицій держава повинна:

а) підтримувати постійно позитивний торговельний баланс, тому що експорт забезпечує надходження золота в країну, що в свою чергу збільшує виробництво та зайнятість;

б) регулювати зовнішню торгівлю з метою обмежувати імпорт та збільшувати експорт;

в) обмежувати експорт з країни з сировини та дозволяти імпорт дефіцитної сировини з метою підтримання низьких цін на експортну продукцію;

г) заборонити колоніям мати власні торговельні відносини з іншими кранами окрім метрополії.

Заслугою меркантилістів є те, що вони першими запропонували струнку теорію міжнародної торгівлі, показали її значення для економічного зростання країн, розробили можливу модель її роз­витку, вперше описали те, що у сучасній економіці зветься платіж­ним балансом. ,

Обмеженість меркантилістів полягає у тому, що вони вважали, що збагачення країн можливе не тільки внаслідок перерозподілу вже існуючого багатства, але й за рахунок його нарощування. Також меркантилістів критикують за те, що вони вважають зовнішню торгівлю “грою з нульовою сумою” – оскільки виграш однієї країни означає програш іншої, то загальна сума виграшів та програшів всіх країн дорівнює нулю.