Асептика й антисептика. A.Дайте визначення асептики.
A.Дайте визначення асептики.
B.Види хірургічної інфекції.
C.До профілактики якого виду інфекції належить стерилізація перев'язного матеріалу, операційної білизни?
D.Які існують методи укладання матеріалу в бікси? Куди кладуть тест для контролю за стерильністю?
E.Який час стерилізації при тиску 1,1 й 2 атм.? Яка при цьому температура пари?
F.Прямий і непрямий методи контролю стерильності матеріалу.
G.Які хімічні речовини використовуються для контролю стерильності?
H.Бактеріологічний контроль, його недоліки й позитивні сторони.
I.Де й при яких умовах зберігаються бікси зі стерильним матеріалом?
J.Протягом якого часу матеріал у біксах вважається стерильним?
K.Які є види хірургічних інструментів?
L.До профілактики якого виду інфекції належить стерилізація хірургічних інструментів?
M.Які існують методи стерилізації хірургічного інструментарію?
N.Якщо простерилізувати інструменти в сухожаровій шафі або в автоклаві неможливо у зв'язку з відсутністю електричного струму, протягом якого часу потрібно кип'ятити інструменти, щоб їх простерилізувати?
O.Які особливості стерилізації інструментів, забруднених анаеробною інфекцією?
P.Особливості й час стерилізації різальних інструментів.
Q.Як проводиться стерилізація гумових інструментів (катетери, зонди й ін.).
R.Як стерилізують інструменти, які мають оптичну систему?
S.Назвіть шовні матеріали, які найбільш часто застосовуються.
T.До профілактики якого виду інфекції належить стерилізація шовного матеріалу?
U.Дайте визначення кетгута і із чого його виготовляють. Які види кетгуту існують?
V.Де зберігають стерильний шовний матеріал? Як проводять бактеріологічний контроль за його стерильністю?
W.Які є штучні нитки, що розсмоктуються в організмі?
X.Дайте визначення контактної інфекції.
Y.Як запобігти контактній інфекції, що може потрапити в операційну рану зі шкіри рук хірурга?
Z.Які існують сучасні способи підготовки рук до операції?
AA.Що таке первомур й які переваги його застосування при обробці рук перед операцією?
BB.Які переваги й недоліки роботи в рукавичках?
CC.Як підготувати рукавички для стерилізації в автоклаві?
DD.Які існують види операційних?
EE.Назвіть найкращий спосіб знезаражування повітря в операційній.
FF.Хто може бути присутнім в операційній під час операції?
GG.Коли хірург одягає стерильні рукавички - до або після обробки операційного поля, або після виконання місцевого знеболювання?
HH.Перелічте етапи підготовки операційного поля хворого з того моменту, коли він перебуває в палаті, а потім в операційній;
II.Коли хворому варто збрити волосся на операційному полі (за день до операції або в день операції?)
JJ.Назвіть сучасні методи обробки операційного поля.
KK.Яку ділянку шкіри варто обробляти при операціях, наприклад, на органах черевної порожнини?
LL.Які існують види прибирання операційної?
MM.Як проводиться обробка операційної після операції?
NN.Який режим роботи операційної? Що означає “генеральне прибирання” операційної? Для чого воно потрібне?
OO.Дайте визначення антисептики. Які існують види антисептики?
PP.У чому полягає суть фізичної антисептики? Якими методами вона здійснюється?
QQ.У чому суть механічної антисептики? Якими мірами користуються для її здійснення?
RR.У чому полягає суть хімічної антисептики?
SS.На які групи розподіляються хімічні антисептичні речовини?
TT.У чому полягає суть біологічної антисептики?
UU.Які існують способи застосування антибіотиків? Перелічте основні групи антибіотиків.
VV.Які ускладнення можуть виникнути при використанні антибіотиків? Як їх запобігти?
WW.Які існують показання до застосування вакцин або сироваток?
XX.Які існують методи застосування антисептичних речовин?
1.6. Основи анестезіології й інтенсивної терапії
A.Дайте визначення анестезіології як науки.
B.Класифікація анестезії.
C.Перелічте етапи анестезіологічної допомоги.
D.Дайте визначення місцевої анестезії.
E.Яке місце має біль при виконанні оперативного втручання?
F.Що є першою ланкою в розповсюдженні больового сигналу?
G.Якими шляхами розповсюджується больовий сигнал до ЦНС?
H.Які основні зміни виникають в організмі при наяності сильного больового синдрому?
I.Які препарати використовують в сучасний період для місцевої анестезії?
J.Який механізм дії місцевих анестетиків?
K.Назвіть види місцевої анестезії.
L.Назвіть основні позитивні сторони місцевої анестезії.
M.Назвіть не6доліки місцевої анестезії.
N.Які існують показання до використання місцевої анестезії?
O.Які протипоказання до використання місцевої анестезії?
P.В яких галузях медицини використовують поверхневу анестезію і які препарати?
Q.В чому полягає суть місцевої інфільтраційної анестезії за А.В.Вишневським?
R.Назвіть види провідникової анестезії, які використовуються найбільш часто.
S.Назвіть можливі ускладнення місцевої анестезії.
T.Назвіть види новокаїнових блокад, які використовуються найбільш часто.
U.Компоненти загальної анестезії.
V.Ускладнення анестезіологічної допомоги.
W.Перелічте стадії наркозу за Гведелом-Жоровим.
X.Особливості амбулаторної анестезії.
Y.Основні принципи проведення післяопераційного знеболювання.
6. Які стани називають термінальними?
7. Що таке клінічна смерть і чим вона відрізняється від біологічної?
8. Назвіть ознаки клінічної смерті.
9. Назвіть ознаки біологічної смерті.
10. Яка тривалість клінічної смерті й що на неї впливає?
11. Назвіть стадії серцево-легеневої й мозкової реанімації за П.Сафаром, їхні мети й етапи.
12. Назвіть причини порушення прохідності дихальних шляхів і методи їхнього усунення.
13. Який обсяг повітря й з якою частотою потрібно вдмухувати в легені постраждалого?
14. Що є ознакою ефективної легеневої вентиляції?
15. Де знаходиться місце додатка зусиль при непрямому масажі серця?
16. На скільки сантиметрів повинна зміщатися грудина при непрямому масажі серця?
17. Що є ознакою ефективного кровообігу?
18. Яке співвідношення вдмухувань повітря й компресій грудної клітини?
19. Що є ознакою ефективної штучної циркуляції крові?
20. Назвіть ознаки ефективності всього комплексу реанімації.
21. Які препарати й з якою метою використовуються під час реанімації.
22. Що визначається на кардіограмі на 2-м етапі II стадії СЛМР?
23. Які дії реаніматора при асистолії?
24. Що необхідно зробити для забезпечення ефективності самостійного кровообігу при електромеханічній дисоціації?
25. Опишіть методику проведення й правила техніки безпеки дефібриляції.
Розділ 2. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ХІРУРГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ
ТЕРМІНОЛОГІЯ, ДІАГНОСТИКА Й ЛІКУВАННЯ КРОВОТЕЧІ
1. Термінологічні дефініції, що визначають кровотечу:
А) Кровотеча (haemorrhagia) – витікання крові із кровоносних судин у зовнішнє середовище, порожнистий орган або порожнину організму, у результаті ушкодження стінки судини або порушення її проникності;
Б) Крововилив(suggillatio, suffusio)– просочування й імбібірування кров'ю тканин навколо судини внаслідок травми судини або порушення проникності її стінки;
В) Гематома (haematoma) – штучно утворена й заповнена кров'ю порожнина, що виникла в результаті розшарування (розсовування) тканин при кровотечі.
2. Актуальність проблеми:
А) Кровотеча ускладнює захворювання, травми й дії хірурга;
Б) Кровотеча являє реальну загрозу для життя не стільки через втрату еритроцитів, скільки через зменшення об’єму циркулюючої крові й розвиток геодинамічних порушень
В) При кровотечі необхідно негайне надання допомоги для порятунку життя пацієнта.
3. Причини кровотечі:
А) Механічне ушкодження стінки судини в результаті травми або хірургічного втручання;
Б) Арозія стінки судини в результаті некрозу, виразки, запалення при патологічному процесі або розпаді пухлини;
В) Порушення проникності судинної стінки при патологічному процесі (авітаміноз С, сепсис, уремія й ін.).
4. Патогенез гострої крововтрати(у результаті кровотечі відбувається):
- зменшення об’єму циркулюючої крові (ОЦК) – гіповолемія;
- зниження хвилинного об’єму серця (синдром малого серцевого викиду);
- погіршення реології крові;
- виникає ішемія органів і тканин.
5. Зміни в організмі хворого при кровотечі:
А) Компенсаторно-пристосувальні реакції організму:
а) Централізація кровообігу – компенсаторна рефлекторна реакція на гіповолемію, котра, починаючись із волюмо-, баро- і хеморецепторів судин, приводить до активації гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи, що дозволяє підтримувати системний артеріальний тиск за рахунок спазму периферичного мікроциркуляторного русла;
б) Підвищення тонусу судин, а потім спазм вен і периферичних артерій знижує ємність венозного русла (яке становить до 70-75% ОЦК), а зменшення кровопостачання шкіри, органів черевної порожнини, нирок тощо дозволяє зберігати на належному рівні кровопостачання серця, легенів і головного мозку;
в) Аутогемодилюція– перехід тканинної рідини в судинне русло за рахунок зниження гідростатичного тиску в капілярах через їхній спазм і зменшення серцевого викиду, а також мобілізація позаклітинної рідини з депо (мускулатура, печінка, селезінка), що дозволяє зменшити гіповолемію на 10-15%;
г) Тахікардія й гіпервентиляція – компенсують приплив крові до серця й підтримують нормальний хвилинний серцевий об’єм;
д) Олігоурія – збільшення реабсорбції води й іонів натрію сприяє зменшенню зовнішніх втрат рідини через нирки;
Б) Патологічні реакції (виникають при тривалому існуванні централізації кровообігу):
а) Децентралізація кровообігу – патологічна реакція секвестрації циркулюючої крові в капіляри, що виникає у відповідь на ацидоз й ішемію в тканинах зі зниженою перфузією, що приводить до втрати ефективного ОЦК, гіпотонії й смерті;
б) Зниження ОЦК – вихід рідкої частини крові з русла в тканини в результаті виключення із кровотоку капілярів через «сладж» у них формених елементів крові на тлі тривалого спазму судин, що приводить до зростання в'язкості крові, збільшення гіпоксії тканин й ацидозу. Ацидоз і гіпоксія тканин на тлі тривалого зниження перфузії у свою чергу ще більше погіршують мікроциркуляцію;
в) Розвивається поліорганна недостатність:
- виникає гостра серцева недостатність, тому що збільшення частоти пульсу в результаті зниження скорочувальної здатності міокарда й серцевого викиду не компенсує приплив крові до серця;
- розвивається респіраторний дистрес-синдром і неефективність зовнішнього дихання в результаті порушень легенево-мембранної проникності капілярів й інтерстиціального набряку ;
- розвивається гостра ниркова недостатність внаслідок зниження ниркового кровотоку й порушення клубочкової фільтрації з розвитком анурії ;
- порушується функція печінки, через зниження кровотоку в печінці з розвитком зон ішемії й некрозу.
6. Патогенез гемостазу при кровотечі:
А) Утворенню тромбу сприяють спазм ушкодженої судини, падіння гемодинаміки й збільшення в'язкості крові;
Б) Утворення тромбоцитарного згустка в місці ушкодження судини внаслідок адгезії й агрегації тромбоцитів у місці ушкодження судини:
а) процес утворення тромбу проходить три фази, у яких беруть участь загортальна й антизгортальна системи крові:
-утворення кров'яного й тканинного тромбопластину,
- перехід протромбіну в тромбін,
- утворення фібрину.
7. Класифікація кровотечі:
А) За характером кровотечі:
а) Артеріальна кровотеча:
- витікання крові під тиском пульсуючим або фонтануючим струменем червоного кольору;
- пульсація струменя синхронна з пульсом, перетискання судини проксимальніше місця ушкодження зупиняє кровотечу;
- артеріальна кровотеча характеризується високим темпом крововтрати, що залежить від діаметра ушкодженої судини;
б) Венозна кровотеча:
- постійне витікання крові темного кольору;
- при кровотечі з великих вен верхньої половини тіла кров може випливати переривчастим струменем, але синхронно з дихальними рухами, а не з пульсом;
- перетискання судини проксимальніше місця ушкодження підсилює кровотечу;
в) Капілярна кровотеча:
- кровотеча змішаного характеру (із дрібних венул, артеріол і капілярів) з рівномірним витіканням крові з усієї поверхні рани;
г) Паренхіматозна кровотеча:
- кровотеча з паренхіматозних органів (печінки, селезінки, нирок);
- кровоносні судини цих органів інтимно пов'язані з паренхімою й не спадаються, тому кровотеча рясна, тривала, зупиняється на превелику силу ;
Б) Стосовно зовнішнього середовища:
а) Зовнішня кровотеча – витікання крові з рани в зовнішнє середовище;
б) Внутрішня кровотеча – витікання крові в просвіт порожнистих органів, тканини або порожнини організму ;
- Явна кровотеча:
- через деякий час супроводжується витіканням зміненої або незмінної крові через природні отвори назовні (блювота кров'ю або «кавовою гущиною», мелена, макрогематурія);
- Прихована кровотеча:
- візуально не визначається: витікання крові в плевральну порожнину - гемоторакс, у черевну порожнину - гемоперитонеум, у порожнину перикарда - гемоперикардіум, у порожнину суглоба – гемартроз;
- витікання невеликої кількості крові в шлунково-кишковий і сечовивідний тракти, які виявляються лабораторними методами дослідження;
В) За строками виникнення:
- Первинна кровотеча – проявляється відразу або в перші години після травми;
- Вторинна кровотеча – проявляється до 4-5 годин (ранні) або після 4-5 годин (пізні) від моменту ушкодження (їхніми основними причинами є зісковзування лігатури, накладеної при первинній обробці рани, або вимивання тромбу з судини при підвищенні в результаті лікування системного артеріального тиску);
Г) За клінічним перебігом :
а) Гостра кровотеча:
- раптове витікання крові за короткий проміжок часу (причина - частіше травматичні ушкодження);
- одномоментна втрата близько 40% ОЦК несумісна з життям;
б) Хронічна кровотеча:
- поступове постійне або періодичне витікання крові малими порціями за певний проміжок часу (виразкова хвороба, злоякісні пухлини, геморой й ін.);
- без реальної загрози для життя втрачається більш значний, ніж при гострій крововтраті, об’єм крові;
Д) За тяжкостю крововтрати (тяжкість залежить від характеру кровотечі, калібру судини, що кровоточить, швидкості виливання крові). Брюсов П. Г. (1998) виділяє 5 ступенів крововтрати:
- крововтрата малого об’єму – дефіцит ОЦК 0,5-10% (до 500 мл);
- крововтрата середнього об’єму – дефіцит ОЦК 11-20% (500-1000 мл);
- крововтрата великого об’єму – дефіцит ОЦК 21-40% (1000-2000 мл);
- масивна крововтрата – дефіцит ОЦК 41-70% (2000-3500 мл);
- смертельна крововтрата – дефіцит ОЦК понад 70% (понад 3000 мл).
8. Клінічні прояви кровотечі:
Виділяють симптоми, загальні для будь-якої кровотечі (їхня поява й виразність залежать від темпу кровотечі й ступеня крововтрати), і місцеві симптоми, що залежать від локалізації джерела кровотечі.
Дата добавления: 2014-12-14; просмотров: 1232;