В) висушування. - може здійснюватися природним шляхом;

- може здійснюватися природним шляхом;

- у сухожаровій шафі;

- після висушування інструменти готові до стерилізації;

г) контроль якості передстерилізаційної обробки:

- використовується для контролю на інструментах невідмитої крові й залишків миючих засобів;

- застосовувані реактиви змінюють свої кольори в присутності відповідних речовин (кров, миючі засоби);

- методи використовуються перед стерилізацією;

- для виявлення залишків крові використовується бензидинова проба, а слідів миючих засобів - фенолфталеїнова проба;

Б) Власне стерилізація:

+ стерилізація неріжучих металевих інструментів:

- стерилізація в автоклаві або сухожаровій шафі;

+ стерилізація ріжучих металевих інструментів:

- холодний хімічний спосіб із застосуванням розчинів антисептиків;

- газова або променева стерилізація в заводських умовах;

+ стерилізація гумових і пластмасових інструментів;

- автоклавування при тиску 1,1 атм.

- променева стерилізація

+ стерилізація оптичних інструментів

- газова стерилізація

- хімічна стерилізація

2. Стерилізація перев'язного матеріалу й білизни:

+ види перев'язного матеріалу й операційної білизни:

- перев'язний матеріал (марлеві серветки, тампони, кульки, турунды), готується безпосередньо перед стерилізацією;

- перев'язний матеріал повторно не використовується й після застосування знищується;

- до операційної білизни відносяться: хірургічні халати, простирадла, рушники, підкладні;

- операційна білизна багаторазового застосування після використання піддається пранню, причому окремо від іншої білизни;

+ стерилізація:

- стерилізація перев'язного матеріалу й операційної білизни проводиться автоклавуванням

- перед стерилізацією перев'язний матеріал і білизну укладають у бікси (існує три види укладання матеріалу в бікси):

+ універсальне укладання (використовується в перев'язній й при малих операціях);

- бікс умовно розділяється на сектори, і кожний з них заповнюється певним видом перев'язного матеріалу або білизни (один сектор - серветки, другий сектор - кульки, третій - тампони й т.д.);

+ цілеспрямоване укладання

- призначене для виконання типових маніпуляцій, процедур і малих операцій (наприклад - укладання для трахеостомії, для катетеризації підключичної вени, для перидуральної анестезії);

- у бікс укладається весь набір (інструменти, перев'язний матеріал) для проведення конкретної процедури;

+ видове укладання (застосовується для підготовки роботи операційної, де потрібна велика кількість стерильного матеріалу);

- одні бікси заповнюються халатами, інші - простирадлами, треті - серветками й т.д.

3. Обробка рук хірурга (виділяють три категорії обробки рук):

- хірургічну антисептику;

- гігієнічну антисептику;

- гігієнічне миття рук .

+ механічна й хімічна обробка рук хірурга

- виконується за допомогою миття рук під краном із щіткою й милом;

- руки ретельно миються від кінчиків пальців до верхньої третини передпліччя (принцип - не торкатися обробленими ділянками рук менш чистої шкіри й предметів)

+ вплив антисептичних засобів (властивості антисептичних засобів):

- повинні мати сильну антисептичну дію;

- бути нешкідливими для шкіри хірурга;

- бути доступними й дешевими;

+ дублення

- необхідно для закриття пор шкіри з метою підтримки максимально тривалої стерильності її поверхні;

- сучасні способи обробки рук не вимагають спеціального дублення, тому що антисептики мають елемент дублення;

А) Хірургічна антисептика

- мета хірургічної антисептики —запобігання занесенню з рук хірурга й інших осіб, що беруть участь в оперативному втручанні, в операційну рану мікроорганізмів і розвитку пов'язаної із цим післяопераційної інфекції.

Техніка хірургічної антисептики рук:

Спосіб Спасокукоцького — Кочергіна:

- руки миють із милом під струменем води, а потім стерильною серветкою в теплому 0,5 % розчині аміаку послідовно у двох тазах по 3 хв.,

- після миття руки витирають стерильним рушником і протирають марлевою кулькою, змоченою в 96 % етиловому спирті протягом 2-3 хвилин,

- нігтьові фаланги й складки шкіри на тильній поверхні згинів фаланг змазують йодною настойкою, що зараз замінена йодонатом.

Обробка первомуром:

- руки миють проточною водою з милом 1 хв., потім обполіскують до повного видалення мила, насухо витирають стерильною серветкою й обробляють у 2,4% розчині первомура до ліктьових згинів протягом 1 хв., витирають насухо стерильним рушником або серветкою й надягають стерильні рукавички.

Обробка розчином хлоргексидину:

- руки миють теплою водою з милом, потім мило змивають і руки витирають стерильним рушником, ретельно протирають шкіру кисті й нижньої половини передпліччя ватним тампоном, змоченим 0,5—1,0 % спиртовим розчином хлоргексидину біглюконату протягом 3 хв.

Обробка розчином стериліуму:

- руки миють теплою водою з милом, потім мило змивають і руки витирають стерильним рушником,

- 10 мл препарату порціями втирають у шкіру кистей і нижньої половини передпліч протягом 5 хвилин.

Обробка препаратом AHD 2000:

- руки миють теплою водою з милом, потім мило змивають і руки витирають стерильним рушником,

- наносять 5 мл AHD 2000 на кисті й нижню половину передпліччя та утирають до висихання, тривалість процедури – два рази по 2,5 хв.

Обробка препаратом мірамідез (0,1% спиртовий розчин мірамістину):

- руки миють теплою водою з милом, потім мило змивають і руки витирають стерильним рушником,

- обробляють кисті й нижню половину передпліччя протягом 1 хвилини.

Б) Гігієнічна антисептика рук :

–видалення або знищення транзиторної мікрофлори рук:

- руки всіх медичних працівників (а не тільки хірургів), що беруть участь у наданні медичної допомоги, є резервуаром і фактором передачі потенційно патогенних мікробів від інфікованої людини неінфікованій;

- для гігієнічної обробки рук застосовуються антисептичні розчини або креми, наприклад - обробка рук препаратом «Стериліум» або AHD 2000: 3 мл препарату втирати в шкіру рук протягом 30 секунд.

В) Гігієнічна обробка рук:

- звичайне миття рук з милом обов'язково потрібне: перед і після фізичного контакту з пацієнтом; після відвідування туалету; перед готуванням і роздачею їжі, перед їжею; у всіх випадках, коли руки явно забруднені.

4. Обробка операційного поля:

- проводиться санітарно-гігієнічна обробка шкірних покривів (миття у ванні або під душем, зміна натільної білизни);

- гоління операційного поля не більш ніж за шість годин до операції;

- обробка операційного поля на операційному столі хімічними антисептиками (органічні йодвмісні препарати, 70⁰ спирт, первомур, стериліум, кутасепт, мірамідез- 0,1% спиртовий розчин мірамістину й т.п.).

Принципи обробки операційного поля:

= широка обробка;

= послідовність обробки «від центру - до периферії»;

= забруднені ділянки обробляються в останню чергу;

= багаторазовість обробки в ході операції (обробка шкіри перед обкладанням стерильною білизною, перед розрізанням, перед і після накладення шкірних швів) ;

д) Способи контролю стерильності(обов'язкові в ході кожної стерилізації!):

+методи контролю стерильності ділять на прямі і непрямі:

- прямий метод контролю є результатом бактеріологічного дослідження (найбільш точний метод);

= методика:

-спеціальним стерильним тампоном проводять по стерильних інструментах, шкірі рук хірурга, операційному полю й ін.;

- тампон міститься в стерильну пробірку, що відправляють у бактеріологічну лабораторію, де роблять посів на різні живильні середовища ;

- непрямі методи (використовуються в основному при термічних способах стерилізації: вони визначають величину температури, при якій проводилася обробка, не даючи точну відповідь про присутність або відсутність мікрофлори), використовуються при кожній стерилізації;

= методика:

- при автоклавуванні в бікс укладають ампулу з порошкоподібною речовиною, що має температуру плавлення в межах 110 - 120⁰С;

- після стерилізації при відкритті бікса операційна сестра перевіряє стан речовини в пробірці: якщо речовина розплавилася, то матеріал можна вважати стерильним, якщо ж речовина не розплавилася - те нагрівання було недостатнім, і такий матеріал не може вважатися стерильним.

Профілактика імплатаційної інфекції

1. Визначення:Імплантація - це впровадження, вживлення в організм хворого штучних, чужорідних матеріалів і пристосувань із певною лікувальною метою.

2. Особливості профілактики імплатаційної інфекції:

А)Найсуворіша стерильність всіх предметів, що вводяться в організм хворого;

Б)Найменша інфікованість імплантованого пристрою, шовного матеріалу приводить до 100% контагіозності;

В)В організмі хворого є умови, сприятливі для розмноження мікроорганізмів (температура, вологість, живильне середовище );

Г)При нагноєнні сторонній предмет довгостроково підтримує запальний процес.

3. Джерела імплатаційної інфекції:

А)Шовний матеріал (жодна операція не обходиться без накладення швів);

Б)Дренажі, зонди, катетери (спеціальні трубки, установлювані для відтоку рідин із черевної й плевральної порожнин, для введення ліків);

В)Протези (клапанів серця, судин, суглобів), різні металеві конструкції (дужки, шурупи, спиці, пластини для остеосинтезу);

Г)Спеціальні штучні пристосування (кава-фільтри, спіралі, стенти, синтетична сітка).

Всі імплантанти повинні бути стерильні. Спосіб стерилізації визначається матеріалом, з якого виконаний імплантант.

4. Шовний матеріал:

А) Види шовного матеріалу:

а) шовний матеріал природного й штучного походження:

-шовний матеріал природного походження – шовк, бавовняна нитка, кетгут (виготовляється з підслизового шару кишки великої рогатої худоби);

- шовний матеріал штучного (синтетичного) походження - капрон, лавсан, фторлон, поліестер, дакрон, поліамід;

б) шовний матеріал, що розсмоктується й не розсмоктується :

- нитки, що розсмоктуються, природного походження (кетгут) - використовують для зшивання тканин, що швидко зростаються (м'язи, клітковина, слизувата оболонка органів шлунково-кишкового тракту, жовчних і сечових шляхів);

- нитки, що розсмоктуються, синтетичного походження (дексон, вікрил, оксцилон) - мають підвищену міцність, що дозволяє використати більш тонку нитку;

- нитки, що розсмоктуються, мають різну тривалість фрагментації: від 2-3 тижнів до 2-3 місяців;

- нитки, що не розсмоктуються (шовк, капрон, лавсан, поліестер й ін.), які залишаються в організмі хворого на все життя (крім шкірних швів, що знімають);

в) шовний матеріал з різною будовою нитки:

- розрізняють плетений і кручений шовний матеріал;

- шовний матеріал у вигляді моноволокна (синтетичного походження);

г) травматичний й атравматичний шовний матеріал:

- травматичний шовний матеріал - це затягання нитки у вушко хірургічної голки (через тканину, що прошивається, проводиться голка з ниткою, при цьому вушко голки товще нитки, а нитка через тканину проводиться у вигляді подвоєння, що травмує тканину, що прошивається);

- атравматичний шовний матеріал - це облямована в заводських умовах конструкція голки з міцно з'єднаною ниткою (відмінність від травматичного шовного матеріалу - відповідність товщини голки й нитки, що не травмує тканину, що прошивається);