Струс головного мозку. 1. Визначення:Струс головного мозку – це клінічний синдром раптово виниклого паралічу або парезу дихальної
1. Визначення:Струс головного мозку – це клінічний синдром раптово виниклого паралічу або парезу дихальної, вазомоторної й іншої рефлекторної діяльності головного мозку, що зумовлений дією механічних сил і характеризується короткочасною втратою свідомості без найближчих і віддалених ознак структурного ушкодження мозку.
2. Клінічна картина:
А) Скарги:
- нудота, однократна блювота;
- головний біль, тяжкість в голові, запаморочення;
- мелькання «мушок» перед очима, біль в очних яблуках, особливо при їхньому русі і яскравому світлі;
- порушення сну й пильнування у вигляді поганого сну вночі й сонливості вдень;
- відчуття припливу крові до обличчя;
Б) Анамнез захворювання:
- вказівка на травму голови;
- втрата свідомості або відсутня, або триває від декількох секунд до декількох хвилин;
- ретроградна амнезія або відсутня, або охоплює кілька хвилин;
В) Об'єктивні дані:
- не більше 24 годин після відновлення свідомості зберігається її сплутаність у вигляді минущої дезорієнтації в часі й просторі, неможливості сконцентрувати увагу, уповільненого виконання інструкцій, астенії, зниження критики до свого стану;
- можуть бути коливання артеріального тиску (гіпотензія або гіпертензія);
- брадикардія або тахікардія;
- вітальні функції звичайно не порушені;
а) Огляд:
- ознаки механічних ушкоджень в ділянці голови;
- психомоторне порушення, в алкоголіків - марення, порушення, буйство;
- погляд неуважний, мова вповільнена й невиразна;
1. шкірні покриви бліді або гіперемовані, гіпергідроз;
2. посилення дермографізму;
+Осередкова симптоматика відсутня або швидко регресує:
- спонтанний ністагм, плаваючі рухи очних яблук,
- мимовільна зміна ширини зіниць при збереженій реакції на світло,
-асиметрія шкірних і сухожильних рефлексів,
-легкі розлади координації (нестійкість у позі Ромберга), рухових порушень немає;
д) Пальпація, перкусія й аускультація не інформативні.
3. Діагностика струсу головного мозку:
- Діагноз струсу головного мозку може бути поставлений тільки ретроспективно.
- Додаткові дослідження звичайно не показані, рентгенографія виконується тільки при підозрі на перелом.
4. Лікування струсу головного мозку:
- головний терапевтичний ресурс – час і спокій протягом декількох днів;
- симптоматичне лікування головного болю й психічних порушень;
- всі зміни, як правило, регресують протягом 1 тижня без залишкових явищ.
Забій головного мозку
1. Визначення:Забій головного мозку – це локальне ушкодження мозку по механізму удара-протиудара, що характеризується виникненням у момент травми в мозковій речовині морфологічних порушень у вигляді контузійних вогнищ різних розмірів і локалізації із крововиливами в розтрощені ділянки тканини мозку, або з їх геморагічним розм'якшенням, просочуванням.
2. Ступеня тяжкості забою головного мозку:
- легкий;
- середньої втяжкості;
- тяжкий.
3. Клінічні прояви забою головного мозку.Клінічну картину визначають:
- тяжкість забою (наприклад, розмежувати струс й забій головного мозку легкого ступеня за тривалістю коми й посттравматичної амнезії, а також за клінічними проявами практично неможливо);
- локалізація вогнища контузії (наприклад, забій стовбура мозку приводить до смерті в перші години після травми);
- поширеність (обсяг) вогнища контузії;
- виразність перифокального набряку мозку;
- тенденція вогнища контузії до прогресу або регресу;
- стан хворого на момент травми.
Забій головного мозку часто сполучається з переломами склепіння черепа й крововиливами.
Таблиця 4
Диференціальні ознаки забою головного мозку різного ступеня тяжкості
Ознаки | Забій головного мозку | ||
легкого ступеня | середнього ступеня тяжкості | тяжкого ступеня | |
Тривалість втрати свідомості | Кілька секунд або хвилин | від декількох десятків хвилин – до декількох годин | від декількох годин до декількох тижнів |
Тривалість ретроградної амнезії | Охоплює кілька хвилин | Може охоплювати попередній тиждень | Охоплює період більше попереднього тижня |
Головний біль | Помірна | Сильна | Сильна завзята |
Блювота | Частіше однократна | Багаторазова | Багаторазова |
Психічні порушення | Психомоторне порушення | Психомоторне порушення | Сплутана свідомість, рухове порушення, галюцинації, марення |
Розлади життєво важливих функцій | Незначні у вигляді лабільності АТ й пульсу | Незначні у вигляді підвищення АТ, тахипное | Важкі, загрозливі для життя порушення подиху, серцево-судинної діяльності й ковтання |
Оболонкові симптоми | Слабко виражені й швидко зникають | Виражені | Децеребраційна ригідність |
Осередкова симптоматика | Незначно виражена, у виді ністагму, легкої анізокорії | Виражена чітко: у вигляді парезів, паралічів, афазії, порушення чутливості, мідриаза, анізокорії й ін. | Різко виражена: плаваючі рухи очних яблук, парези погляду, двосторонній мідриаз або міоз, парези й паралічі |
Регрес осередкової симптоматики | Протягом 2-3 тижнів | Протягом 3-5 тижнів | Від 6 тижнів до 2-3 міс. |
Діенцефальна недостатність | Відсутня | Відсутній, іноді субфебрилитет | Гіпертермія ( до 41°С), булемия або анорексия, спрага |
Дані КТ головного мозку | Зони набряку й ішемії | Дрібні вогнища детриту й крові, що вилилася | Великі вогнища детриту й крові, що вилився, розтрощення речовини мозку |
Смертність | Менш 2% | 3-4% | 15-30% |
Ступінь відновлення функцій | Частіше повна | Можуть бути залишкові явища – парези, паралічі, порушення чутливості | Інвалідність (психічні розлади, епілептичні напади, грубі рухові й мовні порушення) |
4. Принципи лікування забою головного мозку:
а) Обсяг, інтенсивність і тривалість лікування визначаються тяжкістю забою, виразністю набряку мозку, внутрічерепної гіпертензії, порушень мікроциркуляції й лікворотока, наявністю ускладнень ЧМТ і віком потерпілих;
б) Основа лікування – індивідуальний підхід;
в) Стаціонарне лікування при не ускладненому перебігу;
- при забої легкого ступеня до 10-14 доби;
- при забої середнього ступеня тяжкості до 14-21 доби;
- при забої тяжкого ступеня кілька місяців;
г) Завдання життєзабезпечення:
- нормалізація геодинаміки;
- при дихальних порушеннях – ШВЛ;
- при порушеннях ковтання – годування через зонд;
д) Завдання медикаментозної терапії:
- поліпшення кровотоку й метаболізму головного мозку;
- захист головного мозку від гіпоксії й набряку;
- нормалізація ліквородинаміки;
- гемостатична терапія;
-профілактика й лікування гнійно-септичних ускладнень (антибіотикопрофілактика);
- симптоматичне лікування (головного болю, гіпертермії, судорожного синдрому й ін.)
е) Оперативне лікування при забої важкого ступеня при наявності вогнищ контузії великого обсягу.
Дата добавления: 2014-12-14; просмотров: 791;