РОЗДІЛ IX. ЛЮДИНА

Вивчити відповідний параграф підручника.

Урок № 31 Екологічні чинники. Поняття про середовище існування,

шляхи пристосувань до нього організмів.
Біологічні адаптивні ритми організмів

Мета уроку: поглибити знання учнів про екологічні чинники; ознайомити
з поняттям «абіотичний фактор», «біотичний фактор», «антропогенний фактор»,
з прикладами екологічних факторів, з поняттям «середовище існування», його видами, з видами і прикладами біологічних адаптивних ритмів; розвивати в учнів мислення, пам’ять і увагу, уміння аналізувати і систематизувати інформацію; формувати навички пошукової роботи з текстом, уміння узагальнювати інформацію і робити висновки; виховувати свідоме ставлення до навколишнього середовища.

Очікувані результати: учні мають називати екологічні чинники; учні мають наводити приклади пристосованості організмів до умов середовища, подібності у пристосуванні різних видів до однакових умов середовища; учні мають характеризувати екологічні чинники; добові, сезонні, річні адаптивні біологічні ритми організмів; учні мають пояснювати шляхи пристосування організмів до умов існування.

Обладнання: ___________________________________________________________

Тип уроку: урок засвоєння знань.

n 1. Організаційний етап

1.1. Привітання.

1.2. Перевірка готовності класного приміщення до уроку.

1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.

1.4. Перевірка присутності учнів: кількість за списком ____, кількість присутніх на уроці ___, відсутніх ___.

n 2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

2.1. Повідомлення теми уроку.

2.2. Визначення мети і завдань уроку.

Учні визначають мету уроку. Завдання уроку завчасно написані на дошці (можна записати кілька зайвих). Учні обирають лише ті, що підходять до теми уроку (вчитель підказує).

Мета уроку: дізнатися про екологічні чинники, середовище існування та біологічні ритми.

Завдання уроку:

1. Ознайомитися: з поняттям «абіотичний фактор», «біотичний фактор», «антропогенний фактор», з прикладами екологічних факторів; з поняттям «середовище існування» та його видами; з видами і прикладами біологічних адаптивних ритмів.

2. Дізнатися про різні види адаптацій.

n 3. Мотивація навчальної діяльності

Обговорення вислову

Незнання природи є корінням тих невідомих сил, перед якими так довго тремтів весь людський рід, і тих забобонних віровчень, які були джерелами всіх лих.

П. Гольбах

Учням пропонується висловити свої думки щодо цього вислову. Необхідно підвести учнів до розуміння того, що довкілля, яке оточує кожну живу істоту і людину також, є основою нашого життя. Ми існуємо завдяки довкіллю.

n 4. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

«Біологічний бій»

Учні «атакують» один одного термінами, що були вивчені на попередніх уроках (екологія, вид, популяція, екологічна ніша, ареал, популяційні хвилі, етологія, статевий диморфізм).

n 5. Засвоєння нового матеріалу

1. Екологічні чинники (біотичні, абіотичні, антропогенні)

Розповідь учителя, словникова робота, складання схеми

Екологічні чинники — це будь-які умови середовища, які здатні прямо чи опосередковано впливати на живі організми та на характер їх взаємовідносин.

Виділяють три основні групи чинників за характером походження:

1. Абіотичні — вплив неживої природи на організми та їхні угруповання.

Абіотичні чинники поділяються на:

· кліматичні (температура, світло, сонячна радіація, вода, вітер, кислотність, солоність, вогонь, опади);

· орографічні (рельєф, нахил схилу, експозиція);

· геологічні.

2. Біотичні — взаємний вплив одних живих організмів на інші.

3. Антропогенні — вплив на живу природу життєдіяльності людини.

Пошуковий метод, заповнення таблиці

Учням пропонується знайти в тексті підручника приклади різних екологічних чинників і заповнити таблицю «Екологічні чинники».

Екологічні чинники

Пояснення вчителя, словникова робота

За характером дії екологічні чинники поділяють на:

1. Стабільні чинники — ті, дія яких не змінюється протягом тривалого часу (земне тяжіння, дія магнітного поля, склад атмосфери тощо). Вони зумовлюють загальні пристосування організмів, визначають належність їх до мешканців певного середовища планети Земля.

2. Змінні чинники — ті, дія яких не є постійною складовою загального впливу середовища.

Змінні чинники поділяються на:

· закономірно змінні — періодичність добових і сезонних змін. Ці фактори зумовлюють певну циклічність у житті організмів (міграції, сплячку, добову активність та інші періодичні явища і життєві ритми);

· випадково змінні — об’єднують біотичні, абіотичні і антропогенні чинники, дія яких повторюється без певної періодичності (коливання температури, дощ, вітер, град, епідемії, вплив хижаків та інші).

На життєдіяльності організму негативно позначається як недостатня, так і надмірна дія будь-якого чинника. Сила чинника, що сприяє життєдіяльності організму, називається зоною оптимуму. Межа витривалості організму лежить між верхньою та нижньою межами величини чинника, за якої організмам загрожує загибель. Зони пригніченого стану називають зонами песимуму.

Екологічна валентність — це ступінь пристосованості живого організму до змін умов середовища. Кількісно екологічна валентність виражається діапазоном середовища, у межах якого певний вид зберігає нормальну життєдіяльність.

2. Середовище існування і шляхи пристосування до нього організмів

Бесіда, словникова робота

Ú Запитання до учнів:

— Що таке довкілля?

Природним навколишнім середовищем, або навколишнім середовищем, або довкіллям, називають всі живі та неживі об’єкти, що природно існують на Землі або
в деякій її частині (наприклад навколишнє середовище країни).

Середовище існування — це сукупність умов, у яких мешкають особини, популяції і угруповання організмів різних видів.

Складання схеми

Повідомлення учнів, демонстрування, заповнення таблиці «Основні середовища існування»

Під час доповідей учні заповнюють таблицю в зошитах, а вчитель демонструє колекції гербарних матеріалів, живих об’єктів, які ілюструють вплив різних екологічних факторів на рослини і тварин.

Основні середовища існування

Розповідь учителя, словникова робота

Фактори навколишнього середовища забезпечують існування у просторі і часі. Засвоєння і використання факторів здійснюється організмом через адаптації.

Адаптація — перебудова в анатомічній структурі, фізіологічний процес або реакція вповедінці організму, яка розвинулася за деякий проміжок часу в процесі еволюціїтаким чином, що стала підвищувати довготривалу репродуктивність цього організму.

Тобто адаптації — це спосіб, завдяки якому живий організм відповідає на вплив навколишнього середовища. Одна з поширених форм фізичної адаптації називаєтьсяакліматизацією.

Без адаптації було б неможливо підтримувати нормальну життєдіяльність організму за різноманітних змін на­вколишнього середовища — кліматичних, погодних тощо. Адаптація має велике значення для організму людини і всіх живих істот, оскільки дозволяє не тільки переносити значні зміни в навколишньому середовищі, а й активно перебудовувати свої фізіологічні функції, поведінку відповідно до цих змін, інколи випереджаючи їх. Завдяки адаптації підтримується сталість внутрішнього середовища організму навіть тоді, коли параметри деяких чинників навколишнього середовища виходять за межі оптимальних.

Складання схеми

Адаптації бувають структурними, фізіологічними або адаптаціями поведінки.

Завдання учням:

— Знайдіть у підручнику характеристики і приклади для трьох видів адаптацій.

Структурні адаптації — це видозміни частин організму, що допомагають йому виживати в природних умовах (наприклад колір шкіри, форма тіла, або відозміни покривів).

Адаптації поведінки — це видозміни поведінкових реакцій організму у відповідь на зміни в оточуючому середовищі (наприклад умовні або безумовні рефлекси).

Фізіологічні адаптації — це системи всередині організму, що дозволяють виконувати певні біохімічні або фізіологічні процеси (секреція отрути, підтримання температури тіла, нейтралізація токсинів при травленні тощо).

Ú Зверніть увагу учнів

Адаптації є важливою умовою виживання виду (і людини також) і основою природного добору.

Одним із найрозповсюдженіших видів адаптацій є різні види симбіозів живих організмів.

Симбіоз (від грец. symbiosis — співжиття) — форма співжиття організмів різних видів (симбіонтів), яка забезпечує їм взаємовигідне співжиття.

Симбіонти (від грец. symbiontes — живу разом) — організми, які перебувають
у симбіозі.

Симбіологія — наука, що вивчає різні види симбіозів.

Цікавий факт

Один із найцікавіших прикладів симбіозу — це життя безкишкових тубелярій. Ці маленькі черви мешкають уздовж берегових ліній і зовні дуже схожі на морські водорості. Самі черви мають прозоре тіло, але в них живуть морські водорості Platymonas, які містять хлорофіл і здатні до фотосинтезу. Саме вони надають червам зеленого забарвлення. Морські водорості поглинають сонячне світло крізь прозору шкіру червів
і фотосинтезують для них органічні речовини, оскільки у цього виду червів немає травного тракту і навіть немає рота. Морські водорості також переробляють фекалії червів і живуть стільки, скільки живуть самі черви.

3. Біологічні адаптивні ритми

Самостійна робота учнів із підручником, бесіда, словникова робота

Необхідно розпочати із самого поняття «біоритми», яке добре знайоме учням із матеріалу 9-го класу (біоритми в людини). Учні самостійно знаходять визначення
в підручнику, записують його у словник, знаходять приклади адаптивних біоритмів.

Ú Запитання до учнів:

— Що таке біоритми?

— Які приклади біоритмів у людини вам відомі?

Біологічні ритми — це повторюваність деякої події у біологічній системі через більш-менш регулярні проміжки часу. Механізми, що лежать в основі прояву ритмічності в біологічних системах і дозволяють живим організмам із достатньою точністю вести відлік часу, називаються біологічними годинниками.

Ú Завдання учням:

— Знайти в підручнику види біоритмів і навести приклади біоритмів у різних організмів.

Біологічні ритми бувають екзогенні (реакція організмів на зміну зовнішніх умов середовища) та ендогенні (ритми, що генеруються організмом і прямо не залежать від зовнішніх умов).

n 6. Узагальнення і закріплення знань

«Снігова куля»

Учень називає термін, що був вивчений на попередніх уроках, та дає його визначення. Після цього учень називає прізвище однокласника, який повторює термін та визначення, що називав його товариш, та називає ще один термін і так далі.

n 7. Підбиття підсумків уроку, рефлексія

Учні самостійно підбивають підсумок уроку: називають і характеризують екологічні чинники, біоритми, наводять приклади пристосування організмів до умов середовища, пояснюють шляхи пристосування організмів до умов існування.

n 8. Інформування учнів про домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

8.1. Завдання для всього класу.

Підручник _______________________________________________________________

Робочий зошит ___________________________________________________________

8.2. Індивідуальне завдання.

Підготувати словничок нових термінів у формі презентації.

РОЗДІЛ IX. ЛЮДИНА