Метод встановлення ціни з урахуванням точки беззбитковості

Метод полягає у визначенні ціни на основі розрахунку оптимального обсягу виробництва, який дає змогу відшкодувати всі витрати підприємства за рахунок отриманих валових доходів, виходячи з точки беззбитковості.

Ціна виробу (Ц_в) визначається за формулою:

, (14.6)

де С_з – змінні витрати на одиницю виробу; С_уп – умовно-постійні витрати виробництва; В_вп – кількість виробленої продукції.

Для розрахунку оптимальної ціни необхідно визначити залежність собівартості продукції від обсягу виробництва і виручки від обсягу реалізації. Графічна інтерпретація цієї залежності при постійній ціні наведена на рис. 14.1.

Лінія 1 на рис. 14.1 відображає постійні витрати підприємства (С_п), які не залежать від обсягу виробництва (В). Лінія 2 характеризує зміну змінних витрат (С_зм), які пропорційні обсягу виробництва. Зростання валових (сукупних) витрат (С=С_п+С_зм)при збільшенні обсягу виробництва характеризується лінією 3, а збільшення виручки від реалізації (Р)- лінією 4.

Рис. 14.1. Залежність собівартості продукції від обсягу виробництва і виручки від обсягу реалізації

При визначенні обсягу виробництва (В) виручка від реалізації продукції відшкодовує товаровиробнику витрати на її виробництво (точка К), тобто немає ні прибутків, ні збитків. Таким чином, обсяг виробництва (В_х) є мінімально необхідним обсягом збуту, при якому виручка дорівнюється витратам. Збільшення обсягу виробництва (В_х) забезпечує прибуток (Р-С)>0, а зменшення – збиток (Р-С)<0. Крапка В_х характеризує критичний обсяг збуту та вимірюється в натуральних показниках (т., шт., м, м²,...). Крапка К називається точкою беззбитковості і вимірюється в грошовому виразі. Якщо обсяг збуту буде менший, ніж В_х, то підприємство матиме збитки, а якщо більше – прибутки.

Цей графік відповідає деякій ціні при визначених витратах на виробництво і обсягах збуту. Збільшення ціни обумовлює більший кут нахилу лінії 4 і зміщення точки беззбитковості на графіку ліворуч. Аналогічно при зниженні ціни - точка зміститься праворуч.

У загальному вигляді, витрати на виробництво (С) і виручка від реалізації продукції (Р) описуються рівняннями:

, (14.7)

де С_п – постійні витрати; С – змінні витрати; В – обсяг виробництва; Ц – ціна одиниці продукції.

Тоді, при умові забезпечення беззбитковості виробництва конкретного виду продукції мінімальний обсяг виробництва (точка беззбитковості) визначається за формулою:

, (14.8)

а поріг беззбитковості - за формулою

, (14.9)

При умові прямолінійної динаміки витрат і виручки ціна визначається за формулою:

, (14.10)

Плануючи діяльність, підприємство передбачає одержати визначену величину прибутку, тоді виручка від реалізації повинна відшкодувати витрати (С_п+С_зм∙В) і забезпечувати задану суму прибутку (П_з):

, (14.11)

Тоді ціна одиниці товару і необхідний обсяг виробництва визначаються, відповідно, за формулами:

, (14.12)

, (14.13)

Такий метод ціноутворення дозволяє аналізувати різні варіанти співвідношення обсягу виробництва і цін, які забезпечать одержання визначеного (цільового) прибутку.