Переломи ребер. 1. Визначення:Перелом ребер – це порушення цілісності каркаса грудної клітки (часто сполучається із забоєм грудної клітки).
1. Визначення:Перелом ребер – це порушення цілісності каркаса грудної клітки (часто сполучається із забоєм грудної клітки).
2. Механізм травми – удари, падіння, стискання (перелом виникає в місці найбільшого згинання ребер).
3. Види переломів ребер:
- одиничні;
5. множинні: при переломі 6 і більше ребер життєва ємність легенів на стороні ураження зменшується на 30 - 40% і можуть виникати небезпечні для життя розлади зовнішнього дихання;
- подвійні або стулчасті (вікончаті) – утворюють «реберні клапани», при яких виникає парадоксальний подих (флотація ділянки грудної клітки): під час вдиху ділянка переламаних ребер («реберний клапан») у результаті утворення негативного тиску в плевральній порожнині западає, а під час видиху в результаті підвищення тиску в плевральній порожнині – набухає.
Рис. 109. Подвійний множинний перелом ребер (флотуюча грудна клітка)
4. Клінічна картина:
- при множинних і подвійних переломах можливий розвиток шоку (тахікардія, падіння артеріального тиску);
А) Скарги:
- біль у місці перелому, що різко підсилюється при подиху й рухах;
- при множинних і подвійних переломах утруднення подиху, недостача повітря;
Б) Анамнез захворювання:
-з'ясовуються обставини й механізм травми;
В) Об'єктивні прояви:
а) Огляд:
- загальний стан при одиничних переломах страждає незначно, при множинних і подвійних – тяжкий;
- шкірні покриви бліді, при множинних і подвійних переломах акроціаноз, синці, гематоми на грудній клітці;
- різного ступеня задишка;
- відставання травмованої половини грудної клітки в акті подиху, поверхневий подих, парадоксальний подих;
б) Пальпація:
- значна болючість, патологічна рухливість реберних відламків;
- крепітація відламків у місці перелому;
- флотація ділянки грудної клітки при подвійних переломах;
в) Перкусія – при відсутності ушкоджень плеври й легені виявляє тільки болючість у місці перелому;
г) Аускультація – ослаблення везикулярного подиху, найбільш виражене при множинних і подвійних переломах;
5. Діагностика переломів ребер:
- дані лабораторних досліджень при неускладненому переломі -без патологічних змін;
- рентгенографія грудної клітки виявляє лінію перелому.
6. Лікування переломів ребер:
- знеболюючі препарати;
- міжреберна новокаїнова або спирт-новокаїнова блокада перелому (у місце перелому вводять 40-50 мл 0,5% новокаїну або 5-10 мл 0,5% новокаїну з 1 мл спирту);
- перші два дні - холод, далі теплові процедури (УВЧ, іонофорез);
- дихальна гімнастика (бинтування грудної клітки не застосовувати!);
- фіксація на 2-3 тижні флотуючої ділянки липким пластиром, спеціальною пластмасовою шиною, перекриваючи місця переломів на 5-7 см;
- при значній флотуючій ділянці й множинних переломах ребер по передніх лініях з більшим зсувом - лікування оперативне: остеосинтез ребер;
- працездатність при одиничних переломах відновлюється протягом 3-4 тижнів, при множинних переломах у більш пізній термін.
Струс грудної клітки
1. Визначення:Струс грудної клітки – це механічний вплив на тканини, що приводить до порушення їхнього функціонального стану без явних анатомічних ушкоджень.
2. Причини ушкодження:
вплив вибухової хвилі (при бомбардуваннях, артобстрілі, підривних роботах, землетрусі).
3. Механізм розвитку ушкодження:
різке подразнення симпатичних і блукаючих нервів приводить до порушення функції подиху, серцево-судинної й нервової систем - розвивається шок.
4. Клінічна картина:
- загальний стан украй тяжкий: різке падіння артеріального тиску, брадикардія;
А) Скарги:
- найчастіше потерпілий без свідомості;
Б) Анамнез захворювання:
- з'ясовуються обставини й механізм травми;
В) Об'єктивні прояви:
а) Огляд:
- різка блідість шкірних покривів;
- прискорене поверхневе дихання;
- видимі ушкодження на грудній клітці не визначаються.
б) Пальпація й перкусія - малоінформативні;
в) Аускультація – різке ослаблення везикулярного дихання;
5. Діагностика струсу грудної клітки:
-ґрунтується на знанні обставини травми й клінічних даних.
6. Лікування струсу грудної клітки:
- двостороння шийна вагосимпатична блокада;
- протишокові заходи.
Стискання грудної клітки
1. Визначення:Стискання грудної клітки – ушкодження без порушення цілісності шкірних покривів м'яких тканин грудної клітки, внаслідок порушення кровообігу і їхньої ішемії .
2. Причини ушкодження:
- вплив на грудну клітку двох твердих тіл із протилежних сторін (завали, буфери вагонів й ін.).
3. Механізм ушкодження:
- раптове підвищення внутрішньогрудного тиску приводить до порушення відтоку крові і її виходу з судин плевральної порожнини у верхню порожню вену, вени голови й шиї, що викликає застійний крововилив - травматичну асфіксію;
- як правило, стискання супроводжується переломами ребер, розривом тканини легенів.
4. Клінічна картина стискання грудної клітки без ушкодження внутрішніх органів:
А) Скарги:
- біль у грудній клітці, що різко підсилюється при подиху,
- неможливість глибокого вдиху, недостача повітря;
Б) Анамнез захворювання:
- з'ясування характеру й механізму травми ;
В) Об'єктивні прояви:
а)Огляд:
- на шкірі голови, шиї, верхньої частини грудної клітки, слизуватих і склерах дрібноточкові крововиливи (екхімози);
- прискорений поверхневий подих;
б) Пальпація й перкусія грудної клітки:
- болючість у різних відділах;
в) Аускультація:
- різке ослаблення везикулярного подиху;
5. Діагностика стискання грудної клітки:
-ґрунтується на знанні обставин травми й клінічних даних.
6. Лікування стискання грудної клітки:
- спокій;
- двостороння шийна вагосимпатична блокада;
- знеболювання;
- симптоматичне лікування виникаючих порушень подиху й серцево-судинної діяльності.
Дата добавления: 2014-12-14; просмотров: 701;