Травми лицьового черепа.
1. Травма носа (забій, перелом спинки носа):
а) може супроводжуватися видимою деформацією або носовою кровотечею;
б) для діагностики необхідна консультація лор-лікаря, а рентгенограма костей носа показана тільки на вимогу фахівця (слабкий зв'язок радіологічних знахідок з наявністю зовнішньої деформації);
в) невідкладна допомога при носовій кровотечі – холод, передня або задня тампонада порожнини носа;
г) лікування забою і переломів костей носа консервативне.
2. Травма ока й орбіти (тупа або проникаюча):
а)клінічно проявляється болем, що підсилюється при миготінні, крововиливом у м'які тканини навколо очей і під кон’юнктиву, їхнім набряком, що іноді не дозволяє відкривати віка, посиленням сльозотечі;
б) невідкладна допомога при травмі ока – накладення чистої або асептичної пов'язки на око й транспортування в спеціалізовану медичну установу;
в) Для діагностики показана консультація окуліста, рентгенографія лицьового черепа й орбіт, особливо при ударі навідліг, при підозрі на наявність рентген-позитивного внутріочного стороннього предмета - УЗД або КТ (при наявності металевих сторонніх предметів МРТ протипоказана).
3. Травма нижньої щелепи(забій, перелом, вивих):
а) клінічні прояви:
-при переломі нижньої щелепи - біль й обмеження або неможливість відкривання рота,
-при вивиху нижньої щелепи - біль, відсутність рухів і неможливість повного закривання рота;
б) перша допомога при травмі нижньої щелепи – накладення спеціальної шини або бинтової пов'язки (вуздечки, пращеподібної пов'язки на підборіддя) і транспортування потерпілого в травмпункт або відділення щелепно-лицьової хірургії.
4. Ушкодження шиї(закрита травма: забій, розтягання м'язів, перелом шийного відділу хребта й відкрита травма: рани без ушкодження й з ушкодженням судин).
а) Основними механізмами травми шиї є хлистова травма (різке закидання голови при гальмуванні) і падіння на голову (наприклад, при пірнанні на мілководді);
б) Клінічно тупа травма шиї проявляється болем, що підсилюється при русі, а у випадку перелому шийного відділу хребта з перериванням спинного мозку – відсутністю чутливості й активних рухів нижче місця перелому (тетрапарез);
в)Перша допомога у всіх випадках тупої травми шиї або в потерпілих без свідомості полягає в іммобілізації шиї коміром Шанца, не міняючи положення голови (небезпека додаткового ушкодження спинного мозку), і транспортуванні лежачи на твердій поверхні в медичну установу;
г) Для діагностики виконують рентгенографію шийного відділу, включаючи зуб С1, хребці С7 і Т1,2, після поліпшення стану постраждалого (має значення якість знімків), а при наявності неврологічної симптоматики рентгенологічне дослідження доповнюється МРТ або КТ-мієлографією.
Ушкодження грудної клітки
1. Визначення:Ушкодження тканин, кісткової основи грудної клітки і її органів, внаслідок впливу на них різних по силі й впливу механічних і фізичних факторів.
2. Актуальність проблеми:
А)На травму грудної клітки припадає до 30% летальних випадків, якими закінчуються різні ушкодження органів і систем людини;
Б)Різні ушкодження грудної клітки нерідко супроводжуються однотипними порушеннями функції дихання, кровообігу, які можуть привести до загибелі потерпілого;
В)До 15% всіх кісткових ушкоджень становлять переломи ребер;
3. Механізм ушкоджень грудної клітки:
А)Механічний вплив на грудну клітку: удари, падіння, стискання;
Б)Вплив на тканини грудної клітки колючим або ріжучим предметом: ножові поранення;
В) Вогнепальний вплив на грудну клітку: вогнепальні поранення .
4. Патогенез ушкоджень грудної клітки:
А)При пораненнях має місце пряме ушкодження тканин грудної клітки з можливим ушкодженням плеври, легені, серця;
Б)При тупій травмі грудної клітки плевра, легені, судини можуть ушкоджуватися відламками ребер;
В)При стисканні грудної клітки переломи ребер можуть виникати осторонь від точки прикладання сили.
5. Класифікація травм грудної клітки:
а) За ушкодженням шкірних покривів:
- закриті - без порушення цілісності шкірних покривів (в 75% супроводжуються переломами ребер):
+забій грудної клітки;
+ струс грудної клітки;
+ стискання грудної клітки
- відкриті - з порушенням цілісності шкірних покривів;
б) За сполученням грудної клітки із зовнішнім середовищем:
- відкриті непроникаючі;
- відкриті проникаючі (з ушкодженням або без ушкодження органів грудної клітки);
в) За наявністю ускладнень:
- неускладнені ушкодження;
- ускладнені ушкодження (гемоторакс, пневмоторакс, хілоторакс - скупчення в плевральній порожнині лімфи в результаті поранення грудної лімфатичної протоки, плевро-пульмональний шок, тампонада перикарда).
6. Особливості клінічної картини травм грудної клітки:
+ загальні симптоми – ознаки порушення дихання й кровообігу, шоку й крововтрати;
+ місцеві симптоми – біль, ознаки перелому каркаса грудної клітки;
+ специфічні симптоми – підшкірна емфізема, кровохаркання, клініка пневмотораксу, гемотораксу;
А) Скарги:
- біль у грудній клітці;
- утруднення подиху;
- слабість;
Б) Анамнез захворювання:
-з'ясовуються обставини й механізм травми;
В) Об'єктивні прояви:
а)Огляд:
- блідість шкірних покривів;
- зміна характеру дихання, його глибини й частоти, відставання однієї з половин грудної стінки в акті подиху;
- наявність ран на грудній клітці;
б) Пальпація (допомагає встановити):
3. локалізацію болючості ;
4. наявність підшкірної емфіземи (повітря з рани легені через грудну порожнину й дефект у парієтальній плеврі проникає в підшкірну клітковину грудної клітки), що визначається як симптом крепітації;
- наявність патологічної рухливості відламків ребер;
в) Перкусія(дозволяє виявити):
- наявність повітря в плевральній порожнині – тимпаніт;
- наявність рідини в плевральній порожнині - притуплення перкуторного звуку;
- межі серця й легенів;
- наявність зсуву органів середостіння;
г) Аускультація виявляє:
-наявність або відсутність дихальних шумів;
-зміну їхньої звучності й характеристик.
7. Стани, які реально загрожують життю травмованого:
- тампонада серця;
- тотальний гемоторакс;
- напружений пневмоторакс;
- ушкодження великої судини;
- вікончатий перелом ребер(перелом ребер по декількох лініях);
- розрив діафрагми;
- торакоабдомінальні поранення.
8. Принципи діагностики травм грудної клітки:
А) Обстеження потерпілого починають із оцінки тяжкості його стану (при важкому стані обстеження виконується одночасно із протишоковими заходами);
Б)Фізикальне обстеження потерпілого проводять після зняття одягу;
В)всім потерпілим із травмою грудної клітки необхідно виконувати рентгенографію у двох проекціях: прямій і бічний, краще у вертикальному положенні потерпілого;
Г)Для оцінки рухливості куполів діафрагми переважніше рентгеноскопія.
9. Принципи лікування травм грудної клітки:
А)Усунення загрозливих для життя станів (асфіксія, асистолія);
Б)Адекватне знеболювання постраждалого (анальгетики, новокаїнові блокади);
В)Виведення із шоку;
Г)Дихальна гімнастика (не обмежувати екскурсію грудної клітки тугим бинтуванням – небезпека застійної пневмонії!);
Д)У більшості випадків консервативна терапія – видалення із плевральної порожнини повітря, крові до повного розправлення легені;
Е)Термінове оперативне лікування у випадку триваючої кровотечі, тампонади перикарда, розривах діафрагми;
И)Відстрочене оперативне лікування при неефективності дренування пневмотораксу (повітря не припиняє надходити по дренажу).
10. Ускладнення травми грудної клітки:
- гнійний плеврит;
- емпієма плеври;
- медіастинит.
Забій грудної клітки
1. Визначення:Забій грудної клітки – ушкодження без порушення цілісності шкірних покривів, внутрішніх органів і реберного каркаса.
2. Механізм травми: падіння, удари об нерухомі предмети або предметами, що рухаються.
3. Клінічна картина:
А) Скарги:
- біль у місці забитого місця, що підсилюється при подиху й рухах;
Б) Анамнез захворювання:
- з’ясовуються обставини травми;
В) Об'єктивні дані:
а)Огляд:
- загальний стан, як правило, не страждає або страждає незначно;
- шкірні покриви грудної клітки без змін або є синці, припухлість у місці травми;
- іноді відставання забитої половини грудної клітки в акті дихання;
б) Пальпація:
- болючість й ущільнення в місці удару;
в) Перкусія й аускультація патологічних змін не виявляє.
4. Діагностика заснована:
-на клінічних даних ;
-даних лабораторних досліджень і рентгенографії грудної клітки (без патологічних змін).
5. Лікування забою грудної клітки:
- знеболюючі препарати або новокаїнова блокада місця травми;
- перші два дні - холод, далі теплові процедури (УВЧ, іонофорез);
- дихальна гімнастика ;
- працездатність відновлюється протягом 1-2 тижнів.
Дата добавления: 2014-12-14; просмотров: 835;