Тематика проектування

Миа доставила их до корабля чуть больше чем за час, прокатив с высокой скоростью. Русалка всегда делала то, что обещала, особенно если у неё было хорошее настроение.
Когда Светланку увидели рядом с Дереком, то мягко сказать, зашушукались. Все на корабле помнили последнее её появление и знали, что Крис был без ума от девушки. Но высказался только старый моряк, который прожил почти двести лет, а для человека это очень много.
- Так и что эта дамочка тут делает? – у него были акцент и манеры старого еврея.
- И что вы имеете нам сказать? – он смотрел на Светланку, закутанную в пыльное одеяло.
Она уже открыла рот, но Дерек прижал её к себе.
- Миша! Как не стыдно тебе допрашивать мою гостью? Разве тебе никто не говорил, что это не вежливо? – сказал капитан и заставил матроса смутиться.
Он проводил девушку в свою каюту и вышел раздать распоряжения:
- Значит так! Первое! Каюту боцмана перекрасить! Прямо сейчас! Второе! Принести мне в каюту большую лохань! Я буду мыться. Третье! Никому не покидать корабль! Четвёртое! Кок! Приготовь мне что-нибудь поесть! На двоих. Пятое! Меня ни для кого нет! Всё понятно? Исполнять!
Приказы летели автоматной очередью и вышколенная команда бросилась исполнять их немедленно, не задавая лишних вопросов. Прошло пять минут, а в каюте капитана стояла деревянная ванна, наполненная горячей водой с ароматным мылом, кок принёс обед на двоих, дополнив его кувшином с чистой водой, каюту Криса усердно красили и гадали, кто же займёт это место.
Дерек закрыл дверь за коком и наложил на неё несложное заклинание. Светланка сидела на краешке кровати и была чем-то расстроена.
Он подошел к ней и спросил, присев перед девушкой на корточки:
- Что случилось?
- А ведь твой матрос задал правильный вопрос: что я здесь делаю?
Дерек стащил с неё пыльное одеяло и встал сам, потянул её за руку к лохани.
- Ты сейчас будешь мыться! Смоешь всю кровь!
Он разорвал окровавленную блузу и хотел снять её с девушки. Ткань местами пропиталась кровью и прилипла к телу.
- Придется сначала мыться, а потом раздеваться! – рассмеялся он и помог ей разуться.
Она понимала, что он хочет ей помочь и старалась не мешать ему за собой ухаживать.
Он поставил босую девушку прямо посередине. Мягкая пена окружила ноги, поднявшись до середины бедра.
Дерек усадил её и начал раздеваться сам. Она увидела глубокие поджившие царапины на его руке и ухватила за неё.
- Можно я помогу? – раны затягивались и исчезали, но маленькие ниточки шрамов остались.
- Если бы я был человеком, то превратился бы в оборотня! – эльфу шутка показалась смешной.
- Он ранил Ирину! Она теперь станет тигром? – с испугом произнесла девушка, встревожившись за подругу.
- Этого я не знаю! Ты у неё спроси, потом!
Он скинул штаны и то, что под ними. Дымка зажмурилась и закрыла глаза.
Дерек залез в воду и спросил:
- Я так тебе не приятен, что ты не хочешь меня видеть?
Она открыла оглаза и смотрела через расставленные пальцы, но Тин хотел не этого. Он взял девушку за запястья и отпустил руки вниз.
Светланка залилась румянцем, глядя на его наготу.
- Ты прекрасен! Прекраснее всех мужчин, что я когда либо видела…
Ему очень понравился комплимент. Он улыбнулся, придвинулся к ней и стал поливать девушку водой, желая освободить её от окровавленной одежды.
Светланка опустилась в воду, почти по шею, благо объемы ванной позволяли.
Дерек не знал, как задать ей деликатный вопрос, но потом решился:
- Крис тебя не тронул?
Она поднялась из воды и развернувшись к нему лицом, произнесла:
- Он меня только бил и удерживал силой.
На душе у капитана стало легче, и он обнял её, жалея и успокаивая.
- Он больше никогда тебя не тронет! Я не позволю!
Дерек стал покрывать её лицо поцелуями, а потом нашёл её губы и страстно прижал девушку к себе. Пока длился поцелуй, он умело раздевал девушку. Когда его руки дошли до трусиков, то она остановила его.
Он сперва непонимающе на неё посмотрел, а затем задал первый пришедший ему в голову вопрос:
- Когда у тебя последний раз был мужчина?
Светланка залилась румянцем и он понял, что задал не правильный вопрос.
- У тебя вообще был мужчина? Когда-нибудь?
Она покраснела ещё сильнее и он прижал её к себе.
- Я не сделаю ничего из того что ты мне не позволишь! Поняла?
Она только молча кивнула.
Тин поднял её личико за подбородок и сказал с улыбкой:
- Тебе очень идёт этот румянец, ты такая красивая! Правда, красивая!
Он устроился поудобнее и притянув к себе девушку, грудь в грудь произнес ей прямо в губы:
- Ты можешь просто сказать нет и я остановлюсь! Хорошо?

Дымка закусила зубу и снова кивнула.
Эльф стал целовать её, удерживая возле себя одной рукой и раздевая другой. После того как он снял с неё всё нижнее бельё, он усадил девушку к себе на живот и стал ласкать руками её грудь, а после языком, выводя круги на ареоле вокруг выпуклости, заставляя сосок сжиматься от желания и потемнеть, стать упругим и более чувствительным. Он втянул его в рот и стал посасывать, иногда прикусувая, так, чтоб она вскрикнула от удовольствия.
От его умелых ласк её спина выгнулась назад, и он удерживал её под спину одной рукой. Светланка тихо постанывала от удовольствия. Дереку её стоны казались прекрасной музыкой, но он хотел, что бы она звучала громче!
Он переместил девушку ниже живота и, раздвинув свои ноги, развёл её бёдра широко в стороны. Он прижал её грудь к своей груди и высвободил обе свои руки, чтобы ласкать её, она почти лежала на нем. Его рот переместился на шею девушки и за ушко. Тин перешел от посасывающих поцелуев шеи к покусываниям ушка, втянув мочку в рот.
Дымка упиралась руками ему в грудь, но не отстранялась, закрыв глаза от удовольствия. Она наслаждалась его чувствами и желаниями, впервые в своей жизни занимаясь ласками с мужчиной. Открыв все барьеры, она уже не разбирала, где заканчиваются его желания и удовольствия и начинаются её наслаждения. Светланка транслировала на него весь спектр своих ощущений, доводя его до высокой точки наслаждения. Ему казалось, что ещё чуть-чуть и он перестанет себя сдерживать, набросится на неё и войдет. Он чувствовал, что она сейчас ему не откажет в его желаниях, но не хотел торопиться. Такой секс был у него впервые: он ощущал не только свои чувства, но и все её ощущения, наблюдал, как он ведёт руками ей по спине, а чувствовал, будто по своей. Он стонал от удовольствия и повторял её имя, называл своей звездой и осыпал комплиментами, между поцелуями.
Его руки скользили сначала по ее спине, а потом спустились ниже, подхватили за ягодицы и усадили сверху на член. Она напряглась, и он поспешил её успокоить:
- Нет, моя хорошая, не сейчас! И только если ты сама об этом попросишь!
Она расслабилась, и он стал водить одним пальчиком между её ног, поднимаясь по бедру всё выше и выше.
Светланка поднялась, теперь она напоминала наездницу, только под ней был другой жеребец.
Дерек довольно рассмеялся! Присоединилась вторая рука, он поглаживал девушку по низу живота и играл с волосами на лобке, а когда наигрался, заставив её громко застонать и закрыть глаза от удовольствия, то одна рука спустилась ниже и начала ласкать нежный бугорок, раздвигая лепестки её бутона.
- Ты прекрасна!
Она дрожала от желания, содрогаясь всем телом, чем приводила его в неописуемый восторг.
- Да, да, да, - шептал он, - о, как приятно!
Он шептал что-то ещё на своем родном эльфийском языке, вызывая в Дымке любопытство.
Дерек переменил позу, и теперь она сидела к нему лицом у него на коленях.
- Я хочу, чтобы ты ласкала меня рукой! Сможешь? – он взял её руку и положил на свой член.
Что за чудо эта девочка! Я люблю её! Она лучше всех женщин вместе взятых, что у меня были! И это мы ещё не дошли до самого интересного!
Он ласкал её, а она его. Оба испытывали неимоверное ощущение удовольствия. Она взяла его покрепче, отодвинула крайнюю плоть и провела пальчиками по уздечке, а после по узлу, и у обоих вырвался сладкий стон. Она продолжала его ласкать, рука скользила в поисках новых приятных ощущений. Он стал целовать её со всё нарастающей страстью, стараясь поглотить, принять в себя как можно больше и тут его рука привела девушку к оргазму. Он чувствовал, что она хочет. Так просто было улавливать и исполнять все её желания, когда он знал, что она чувствует. Он дал ей прокричать его имя и притянул к своему горячему и готовому естеству. Его рот ловил её сладострастные стоны.
Волшебно! Какая умница! Схватывает всё на лету! После неё я не хочу ни одну другую! Только её!
- Ты хочешь большего? – нежно, с хрипотцой в голосе спросил он, заглядывая ей в глаза.
- Дай мне сначала отдышаться! – попросила она.
Сердце девушки неслось бешеным галопом, голова кружилась от удовольствия и желания. Она прижалась к нему и пыталась успокоиться, но он этого не хотел и вновь его пальцы заскользили по её сокровенному месту, поднимая в ней новую волну желания, сильнее прежней. Его вторая рука рисовала причудливые узоры у неё на спине, то спускаясь на попу, то взлетая к затылку. Он ухватил её за волосы и потянул назад, заставляя выгнуть спину и подставить набухшие и маленькие соски подняться на уровень его жадного рта.
Она застонала от удовольствия. Изысканные ласки туманили разум, и она желала всё новых и новых ощущений, ещё более приятных. Его пальцы начали новый танец на бугорке, а потом, спускаясь ниже, они возвращались вверх и каждый новый оборот был всё ниже и вот он проник в неё и ласкал самый вход, а затем снова вверх, и снова низ, но уже глубже, и так пока его средний палец не погрузился в неё весь, заставляя девушку извиваться змеёй на его теле. Он снова довел её до оргазма, но на этот раз с большим трудом сдержался сам. И уже не спрашивая её вслух, он усадил Светланку на свой напряжённый орган, и подхватив под бёдра, стал двигать её вверх и вниз, заставляя влажные бархатистые лепестки её цветка скользить по его стволу. Девушка застонала с новыми интонациями, с дрожью в голосе, и это ему так понравилось, что он в какой-то момент сдвинул её сильнее. Головка его естества упёрлась во вход её раковины. Он уже готов был войти, прижимая её узкое местечко к себе сильнее, заставляя раздвинуться и впустить его…

В дверь забарабанили ногами.
- А, черт! Я же сказал, чтоб меня не беспокоили! – зашипел Дерек и хотел продолжить, но понял, что момент упущен и он больше не чувствует девушку.
Его чувства так резанули её по неподготовленной душе, что всё желание мигом слетело, как пух с выбиваемой подушки.
Он встал из ванной и, открыв встроенный шкаф, нашёл там простынь, помог Дымке вылезти из воды, завернул как ребёнка и отнёс на кровать под одеяло.
В дверь снова забарабанили.
Он не спеша нашёл в шкафу штаны и прикоснувшись рукой к двери, снял звукоизолирующее заклинание.
- Капитан! Капитан! К вам пришли Хранители! Вас вызывают на суд над Крисом! Что это значит, капитан? – кричали из-за двери на два голоса матросы.
Дерек выругался на родном ему языке и добавил вслух:
- Даже здесь ты умудрился мне помешать, боцман, - он с печалью посмотрел на девушку.
Она выбралась из под одеяла и, завязав простынь так, чтобы она была похожа на тогу, пошла к нему.
- Я должна отправиться на суд! У тебя есть для меня одежда?
Он кивнул в сторону второго шкафа и крикнув через дверь:
- Через полчаса будем готовы! – пошёл выбирать для неё одежду.
- Капитан! Капитан Тин! – из-за двери раздался вежливый незнакомый ему голос, - вы должны быть готовы через пять минут! Не заставляйте нас ждать!
Он понял, что это Хранители и с ними бесполезно спорить.
- Хорошо! Через пять!
Светланка что-то думала про себя, и он подошёл и обнял её, посмотрел в печальные глаза:
- Ты не расстраивайся! У нас ещё много времени! В другой раз будет ещё лучше! Я постараюсь!
Она вскинула на него несчастные глаза и прошептала:
- Я чувствую себя виноватой в том, что с Крисом произошло! Если бы вы меня не встретили, то ничего бы этого не было. Это моя вина!
Он прижал её к себе, положил свою голову на её плечо и прошептал с закрытыми глазами:
- Ты не должна себя винить! Ты чистая, ты светлая, ты лучшая из всех женщин, что я знал! И не твоя вина, что он обезумел! Он украл тебя, хотел разлучить со мной, избивал, мучил и мог убить!
Дерек был возмущен и зол, раздосадован и расстроен.
Светланка приняла решение и не желала отступать, упрямо качая головой.
Он поразился ей и произнес вслух, растягивая слова и не желая верить своей догадке:
- Ты будешь его защищать? После всего, что он с тобой сделал?
Она молча кивнула и посмотрела на шкаф с одеждой. Простынь упала на пол и девушка стала одеваться.
Через две с половиной минуты, они вышли из каюты капитана.
Хранители открыли портал перехода прямо в зал суда.

тематика проектування

Теми комплексної курсової роботи як правило реальні або на реальній технічній основі. Ними можуть бути проекти заводів, цехів або відділень з використанням сучасного обладнання у технологічній лінії:

- виробництва бетонних та залізобетонних виробів для житлового, громадського та промислового будівництва;

- виробництва в’яжучих речовин (цементу, вапна та гіпсу);

- виробництва будівельної кераміки;

- виробництва теплоізоляційних матеріалів;

- виробництва заповнювачів, як природних, так і штучних, для виготовлення бетонів;

- виробництва стінових матеріалів та виробів.

Широка гама застосування виробів у будівництві і різні засоби його ведення не виключають і розробку інших індивідуальних тем проектування. Завдання на проектування видається студенту за формою (додаток А).

2 склад комплексної курсової роботи

Комплексна курсова робота повинна включати в себе розрахунково-пояснювальну записку об’ємом 35-40 сторінок рукописного тексту на аркушах формату А4 (210х297) з малюнками та графічну частину на 2 аркушах формату А1 (594х841).

У процесі написання розрахунково-пояснювальної записки у тексті не дозволяються скорочення, крім загальних. По тексту записки необхідно робити виноски на використану технічну літературу, таблиці та малюнки повинні мати номер та назву.

На одному з аркушів графічної частини студент повинен накреслити розроблену ним технологічну схему виробництва того чи іншого матеріалу або виробу (в аксонометрії), а на другому аркуші загальний вигляд одного з обладнань, яке використовується в технологічній лінії, або схему обладнання з графіком температурного режиму процесу випалу, сушки і т.д.

3 порядок виконання комплексної курсової роботи

Після одержання індивідуального завдання на курсову роботу студент повинен:

- ознайомитись з цими методичними вказівками;

- відвідати підприємство міста чи області, яке випускає вироби згідно з темою курсової роботи;

- ознайомитися з технічною та нормативною літературою за темою курсової роботи;

- вивчити основні властивості первинних матеріалів, виробів, випуск яких передбачається завданням на курсову роботу;

Склад розрахунково-пояснювальної записки дається у додатку Б.

Виконання курсової роботи здійснюється поетапно згідно календарному плану протягом 18 тижнів (додаток А).

4 методичні вказівки до написання розрахунково-пояснювальної записки

У передмові необхідно показати значення виробів у народному господарстві, випуск яких передбачений завданням. Зробити короткий аналіз технологічних рішень та обладнання, яке використовується у виробництві заданих виробів. Показати роль вітчизняних та закордонних вчених, що працюють в цій галузі.

4.1 Призначення та основні властивості продукції, яка випускається

Перед тим, як охарактеризувати основні властивості запропонованих до випуску виробів, необхідно вказати їх призначення та використання в народному господарстві країни.

Потім дати характеристику виробам, перелічити основні властивості, їх класифікацію згідно з діючими нормативними документами (ДСТУ, БНіП).

4.2 Вибір сировинних матеріалів

У цьому розділі необхідно описати загальні вимоги, висунуті до основної сировини, яка використовується для виготовлення даних виробів. Наприклад, для виготовлення керамічної цегли потрібно визначити хімічний, мінеральний, гранулометричний склад, пластичність, повітряну та вогневу усадку, вогнетривкість, температуру випалювання або сушки, наявність домішок у сировині.

Необхідно також визначитись з додатковою сировиною (добавкою), яка використовується у результаті виробництва заданих виробів. Визначити мету її використання, охарактеризувати вплив останньої на властивості сировинної маси та виробів.

Після чого, з технічної літератури необхідно вибрати конкретне місце видобутку сировини та підприємство, де можна взяти відходи (добавки) металургійної, гірничо-збагачувальної, хімічної та іншої промисловості з урахуванням місця закладки розроблювальної технологічної лінії та виду виробів, що виготовляються.

Потім необхідно описати властивості сировини вибраного місця видобування або відходів промисловості (добавок) та склад сировинної маси.

4.3 Вибір способу виробництва

4.3.1 Характеристика існуючих технологій виробництва заданих виробів

Вибір та обґрунтування раціональної технології виробництва заданих виробів є однією з найважливіших задач комплексного курсового проектування.

Для цього необхідно проаналізувати існуючі технологічні схеми виробництва. Вибрати із усіх існуючих або запропонувати свій варіант способу виробництва, який був би більш економічним, екологічно чистим і мав найбільшу продуктивність в конкретних умовах роботи запроектованої технологічної лінії.

Основою вибраного способу виробництва повинна бути практика виготовлення заданих виробів. Після цього необхідно охарактеризувати основні положення вибраного способу виробництва.

4.3.2 Зіставлення та вибір варіанта

Зіставлення слід проводити шляхом порівняння техніко-економічних показників технологічних ліній для виробництва заданої продукції. Якщо результати порівняння будуть не на користь вибраного або запропонованого способу, тоді необхідно визначити, які операції (переділи) технологічного процесу необхідно інтенсифікувати шляхом запропонування більш сучасного процесу (обладнання), яке дозволяє механізувати та автоматизувати переділи запропонованої технологічної лінії.

4.3.3 Розробка технологічної схеми, її опис

Після обґрунтування та вибору способу виробництва заданої продукції, розробляється принципова технологічна схема, яка дає уявлення про послідовність технологічних операцій (додаток В).

На цьому етапі уточнюється спосіб виробництва та установлюється зміст, склад та послідовність операції.

У пояснювальній записці слід детально описати розроблену технологічну схему виробництва заданої продукції, основна увага при цьому надається кожній технологічній операції.

Для повного опису послідовності технологічних операцій у записці необхідно графічно відобразити вибрану технологічну схему у вигляді символів, що відображають якусь операцію, обладнання, машину та таке інше. Технологічна схема повинна супроводжуватись експлікацією і на схемі слід показати послідовність переміщення сировини від переділу до переділу.

Приклад зображення технологічної схеми показаний в (додатку Г).

4.4 Вибір режиму роботи підприємства

Режим роботи підприємства (цеху, відділення) характеризується кількістю робочих днів у році, змін на добу з кожного цеху (переділу), тривалістю зміни в годинах і встановлюється відповідно до трудового законодавства за нормами технологічного проектування підприємств будівельних матеріалів.

Правильний вибір режиму роботи заводів дозволить підприємству забезпечити виконання виробничої програми у разі оптимальних витрат робочого часу і матеріальних ресурсів, що в кінцевому рахунку позитивно позначиться на собівартості готового продукту.

У залежності від характеру виробництва на заводі може бути прийнятий двозмінний або трьохзмінний режим роботи. Двозмінний режим може застосовуватися тільки під час перериваного характеру виробничого процесу. При цьому доцільно працювати в двох рівнозавантажених змінах. У третю зміну здійснюється ремонт і підготовка устаткування до роботи.

Трьохзмінний режим роботи може застосовуватися як під час перериваного, так і під час безперервного технологічного процесу.

Заводи виробництва будівельних матеріалів і виробів мають склади сировини, підготовчі, випалювальні, помольні, транспортні цехи, склад готової продукції. Їхній режим роботи може бути різним.

У залежності від виду виконуваного процесу рекомендуються такі режими роботи:

- для підготовчих і помольних відділень - двозмінний з перериваним тижнем;

- у випалювальних відділеннях з обертовими і шахтними печами - трьохзмінний з безперервним тижнем;

- у цехах варіння гіпсу з гіпсоварильними казанами, демпферами - з перериваним тижнем з двома або з трьома змінами;

- для складів сировини і готової продукції з використанням залізничного транспорту - трьохзмінний, а для автотранспорту - двозмінний;

- у цехах теплової обробки з щілинними камерами - трьохзмінний з безперервним тижнем, з ямними камерами - трьохзмінний з безперервним або перериваним тижнем.

Робочий час - це встановлена законодавством тривалість робочого дня. Разом з тим, під робочим часом мається на увазі період, протягом якого трудящий знаходиться на підприємстві в зв'язку з виконуваною їм роботою.

У даний час на більшості підприємств установлений п'ятиденний робочий тиждень із тривалістю робочого дня 8 годин 12 хвилин у разі 41-годинного робочого тижня. Або п'ятиденний робочий тиждень із тривалістю робочого дня 8 годин, але при цьому кожний 8 тиждень має 1 вихідний день.

Фонд робочого часу - це норма робочого часу на відповідний обліковий період (рік, місяць, тиждень і т.д.). Він залежить від режиму роботи. Розрізняють річний фонд робочого часу робітників і річний фонд робочого часу устаткування. Існує три види робочого часу: календарний, номінальний і дійсний.

Календарний фонд F_к робочого часу для одиниці устаткування або одного робітника визначається кількістю календарних днів у році на 24 години на добу:

F_к = Д ^. t_c , (4.1)

де Д - число днів у розрахунковому періоді (у році);

t_с - число годин у добі.

F_к = 365х24 = 8760 ч - у звичайному році;

F_к = 366х24 = 8784 ч - у високосному році.

Номінальний фонд F_н фонд робочого часу залежить від числа робочих днів у році та прийнятому режимі (змінності) роботи підприємства і може бути визначений за формулою, ч

F_н = [(Д - Д_н) ^. t_см - Д_сп ^. t_сп ] ^. n_с, (4.2)

де Д_н - число неробочих (вихідних і святкових) днів у році;

t_см - тривалість робочої зміни, ч;

Д_сп - число передвихідних, передсвяткових днів зі збереженою тривалістю робочої зміни;

t_сп - час, на який скорочується тривалість робочої зміни в передвихідні та передсвяткові дні, ч;

n_с - прийнятий режим змінності підприємства, цеху (1, 2, 3 зміни), у разі визначення F_н для робітників n_с = 1.

Дійсний фонд F_др часу роботи робітника визначають виходячи з його номінального фонду часу з урахуванням відпустки та інших планових невиходів на роботу (хвороба, відпустка на навчання, годівлю грудних дітей і т.п.).

Тривалість основної відпустки може бути 15, 18, 24 дня. Тривалість різних невиходів на роботу в курсовому проекті можна приймати від 0,2 до 12 днів.

F_д.р = F_нр - t_п , (4.3)

де t_п - неминучі втрати робочого часу з поважних причин;

t_п = (t_отп + t_нев) ^. t_см , (4.4)

де t_отп - час відпусток;

t_нев - час невиходу на роботу з поважних причин.

Дійсний фонд F_до часу роботи устаткування визначається з урахуванням витрат часу на ремонт.

Облік зупинки устаткування на ремонт у проекті необхідно робити за допомогою коефіцієнта використання устаткування К_исп, величина якого в курсовому проекті приймається рівною 0,85:

F_до = F_но ^. К_исп , (4.5)

де К_исп - коефіцієнт використання устаткування.

У дипломному проекті необхідно зробити розрахунок фондів робочого часу F_к , F_н , F_д , а результати розрахунку внести до табл.1.

Таблиця 1 - Режим роботи підприємства

4.5 Розрахунок сировинного матеріального балансу

Щоб вірно викласти цей розділ, необхідно знати, що в основу матеріального балансу покладено закон збереження маси. Згідно цього закону маса сировинних матеріалів, що поступають в установку G_в (початкових) повинна дорівнювати масі кінцевих матеріалів (виробів) G_к плюс втрати G_втр, тобто:

G_в +G_к = G_втр (4.6)

Метою розрахунку матеріального балансу є визначення кількості початкової сировини, яка необхідна для виконання заданої продуктивності заводу, цеху, відділення з урахуванням технологічних втрат. Цей розділ виконується у відповідності з завданням. Якщо тематика курсової роботи пов’язана з виготовленням виробів з бетону, то спочатку необхідно виконати розрахунок складу бетону, а потім підрахувати потребу в сировинних матеріалах для виготовлення бетонної суміші.

Підбір складу бетону полягає в послідовному визначенні водоцементного відношення залежно від потрібної міцності бетону, терміну та умови твердіння бетонної суміші, витрати складових на 1 м³ бетону у розрахунку витрат цементу та води залежно від потрібної рухомості або жорсткості бетонної суміші, марки цементу, крупнисті заповнювача, у перевірці рухомості або жорсткості бетонної суміші на пробних замірах.

Матеріальний баланс складається згідно заданої продуктивності на всіх стадіях виробництва від складу готової сировини з урахуванням технологічних та фізичних втрат.

Вихідними даними для розрахунку матеріального балансу є:

- виробнича потужність підприємства;

- спосіб та технологічна схема виробництва;

- склад сировинної маси;

- фізико-технічні властивості сировини та виробів;

- технологічні та фізичні втрати на всіх стадіях технологічного процесу (переділах).

Приклади розрахунку матеріального балансу під час виробництва різної продукції наведені в додатках Д - И. Результати розрахунків необхідно звести до таблиці.

4.6 Вибір процесів і тип обладнання для перетворення початкової сировинної суміші компонентів у вироби

Під час розробки технологічної схеми для виробництва конкретної заданої продукції слід передбачити такі процеси, які б забезпечували перетворення початкових сировинних компонентів у вироби завдяки зміни їх властивостей, стану та форми.

Вибір процесів та тип обладнання технологічної лінії виконується на основі режиму роботи заводу, цеху, відділення, фізико-технічних властивостей, об’єму перероблюваної сировини та технічного рівня обладнання.

У процесі написання даного розділу слід в першу чергу обґрунтувати той чи інший процес або тип обладнання для конкретного переділу, визначити його конкретне призначення.

Описуючи той чи інший процес, який відбувається під час переробки сировини, виготовленні виробів у обладнанні, слід особливу увагу звернути на його ефективність, використовуючи при цьому основні напрями подальшого удосконалення процесів виробництва будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, а саме:

- підвищення продуктивності шляхом оптимізації робочих параметрів обладнання;

- використання можливостей виготовлення виробів у інтенсифікованих режимах;

- поліпшення технологічних властивостей матеріалів, які переробляються, розширенні номенклатури матеріалів, що використовуються;

- розробка нових високоефективних технологічних різновидів процесів виробництва будівельних матеріалів та виробів.

Після вибору та опису процесів і визначення типу обладнання, де буде відтворюватися процес, даний розділ повинен закінчуватися таблицею 4.2, з якої наочно видно, на якому переділі використовується той чи інший процес і обладнання якого типу, характер його роботи і де цей процес відбувається.

Таблиця 4.2 – Зведена таблиця з вибору типу (марки) обладнання технологічної лінії

4.7 Розрахунок кількості основного обладнання технологічної лінії

Після визначення та обґрунтування процесів, які використовуються в розробленій технологічній лінії для перероблювання матеріалів і перетворення останніх у вироби та після вибору типу обладнання, потрібно розрахувати кількість обладнання на тому чи іншому переділі для виконання річної програми технологічною лінією.

В основу розрахунку кількості технологічного обладнання лінії лежить матеріальний баланс, який дає змогу визначити необхідну кількість початкових матеріалів для виконання програми та режим роботи запроектованого підприємства (корисний фонд часу).

Кількість обладнання, яке працює безперервно (обертові печі, дробарки, млини та інше) слід визначати за формулою:

, шт. (4.7)

де п – кількість обладнання, яке вибирається, шт.;

Q_річ – річна кількість матеріалів, які перероблюються на тому чи іншому переділі, т/рік; м³/рік; шт./рік (ця цифра береться з матеріального балансу);

q – годинна продуктивність вибраного обладнання, т/год.; м³/год.; шт./год.;

К₃ – коефіцієнт змінності, для обладнання, що працює в одну зміну К₃ = 0,33; дві – К₃ = 0,66; три - К₃ = 0,99;

К_в.об - нормативний коефіцієнт використання обладнання приймається індивідуально для кожного виду;

8760 – річний фонд часу, год.

Для визначення кількості обладнання технологічної лінії, де останнє працює циклічно і цикл триває від декількох десятків секунд до декількох хвилин (бетонозмішувачі, бетоноукладачі та інше), і ми не маємо годинної продуктивності, то в першу чергу слід визначитися з тривалістю циклу Т_ц (с) (з технічної літератури. Визначивши цей показник, розраховуємо, скільки циклів зробить обладнання за 1 годину, тобто:

, шт. (4.8)

де п_ц – кількість циклів за годину, шт.;

Т_ц – тривалість циклу, с. (хв.).

Після цього визначаємо годинну продуктивність вибраного обладнання:

, (4.9)

де q_ц – продуктивність обладнання за один цикл (з технічної літератури)

(м³/год., т/год., шт./год.)

Знайдені параметри дають змогу, використовуючи формулу (4.7), визначити кількість вказаного вище обладнання (за вказаним вище режимом роботи).

При визначенні кількості обладнання, яке працює періодично (циклічно), тривалість циклу триває декілька годин, а іноді більше зміни – автоклави, касети, ямні пропарювальні камери та інше. Слід діяти таким чином: на першому етапі слід визначити корисний фонд робочого часу Ф_к (год.)

, (4.10)

де Д – кількість календарних днів у році, шт.;

С – кількість вихідних та святкових днів у році, шт.;

Р = 14-27 – кількість днів, відведених на ремонт обладнання, шт.;

З – кількість змін за добу, коли працює обладнання, шт.;

Т_з – тривалість зміни, год.;

П - 3 % - планові перерви, %.

Після цього необхідно визначити тривалість циклу Т_ц (год.) (згідно з технічної літератури, або прийняти на основі аналізу). Визначений фонд робочого часу Ф_к (год.) та прийнята тривалість циклу Т_ц (год.) дають змогу визначити, скільки циклів зробить вибране обладнання за рік, тобто:

(4.11)

Визначившись з вищевказаними показниками, далі необхідно визначити продуктивність вибраного обладнання за один цикл.

Продуктивність вищевказаного обладнання за один цикл визначають так: спочатку треба визначити кількість виробів, які вміщуються в обладнання, для цього необхідно накреслити вибране обладнання у масштабі і у цьому ж масштабі помістити в це обладнання вироби (з транспортуючими засобами, формам), які будуть піддані термічній обробці; потім треба визначити об’єм одного виробу або кількість виробів на одному возику (цегла). Знайдені ці параметри дають змогу визначити продуктивність вибраного обладнання за один цикл, тобто:

або (4.12)

де п_в – кількість виробів, вміщених в обладнання одночасно, шт.;

V – об’єм одного виробу, м;

п_воз – кількість возиків одночасно уміщених в обладнання, шт.;

Z – кількість виробів на одному возику, шт.

Потім треба визначити річну продуктивність обладнання за рік:

(4.13)

Знайшовши річну продуктивність вибраного обладнання та маючи задану річну продуктивність технологічної лінії (з матеріального балансу) знаходимо: кількість (штук) вибраного обладнання для виконання програми, тобто:

(4.14)

де Q_річ – річна продуктивність технологічної лінії (з матеріального балансу), т/рік; м³/рік; шт./рік ;

Q_р.об – річна продуктивність вибраного обладнання, т/рік; м³/рік; шт./рік.

Після визначення кількості обладнання технологічної лінії для кожного переділу, дані про вибір та кількість останнього заносяться в табл. 4.3. У розрахунково-пояснювальній записці після кожного вибору та розрахунку кількості обладнання того чи іншого переділу слід надати технічну характеристику вибраного обладнання у вигляді таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Зведена таблиця вибраного обладнання технологічної лінії

4.8 Охорона праці та навколишнього середовища під час проектування та експлуатації технологічної лінії

Виробництво будівельних матеріалів, виробів та конструкцій пов’язане з важкими умовами праці, з великими викидами у навколишнє середовище пилу, димових газів та інших шкідливих речовин.

Тому, ще на стадії проектування (розробки) технологічної лінії для виробництва того чи іншого виробу на підприємстві згідно “Закону про охорону праці, діючих норм та правил” у розрахунково-пояснювальній записці необхідно передбачити і закласти заходи з охорони праці, які б забезпечували створення належних санітарно-гігієнічних і безпечних умов праці робітників. У коло цих заходів повинні входити рішення, які торкаються аспірації та очищення повітря, шумозниження, нормалізації температурно-вологісного режиму, запобігання небезпечних та шкідливих дій виробничих факторів. Необхідно також передбачити заходи і щодо захисту та охорони навколишнього середовища. Ці заходи повинні бути спрямовані на недопущення погіршення навколишнього середовища від роботи цього підприємства, які б включали в себе: очищення газів технологічного обладнання від пилу та інших шкідливих речовин, очищення води та організацію зворотного водозабезпечення, рекультивацію землі та інші рішення, які випливають із специфіки даного підприємства. У розрахунково-пояснювальній записці необхідно також розробити правила експлуатації та охорони праці для обладнання, яке зображено на другому аркуші (загальний вигляд обладнання).

5 Методичні вказівки до виконання графічної частини

комплексної курсової роботи

Графічна частина курсової роботи складається з двох аркушів формату А1 (594х841), на одному з яких розроблена технологічна схема (лінія), а на другому – загальний вигляд одного з основних обладнань технологічної лінії або схема якогось обладнання з графіком температурного режиму випалу, сушки і т.і. Графічна частина курсової роботи виконується олівцем або на ПЕОМ відповідно до ЄСКД.

На початковому етапі виконання першого аркуша (транспортно-технологічної схеми) особливу увагу слід звернути на розташування останнього на аркуші (форматі). Технологічна схема повинна виконуватися в аксонометрії і відбивати весь виробничий процес, починаючи від складу вихідних матеріалів, закінчуючи складом готової продукції. Схема повинна бути виконана з найменшою кількістю перегинів з обов'язковою вказівкою напрямку вантажопотоку. Основне устаткування технологічної лінії повинно бути накреслене в аксонометрії з реальним обрисом і розмірами діючого устаткування. Послідовність операцій та їхню спрямованість можна виразити зображенням відповідних транспортних внутрішньозаводських засобів: стрічкові транспортери, шнеки, елеватори і т.д. Кожному устаткуванню необхідно привласнити порядковий номер і навести експлікацію.

Якщо схема налічує обладнання, в якому відбуваються термічні процеси, то обладнання слід накреслити в розрізі, де необхідно показати рух матеріалу, виробів (сировини), димових газів. Обладнання, яке зображене на другому аркуші на технологічній схемі, окреслюється червоною лінією. Кожному обладнанню необхідно присвоїти порядковий номер та дати загальну експлікацію. До другого аркуша (загальний вигляд обладнання) у розрахунково-пояснювальній записці необхідно дати специфікацію. Специфікація згідно ЄСКД виконуються на аркуші формату А4 і додаються до розразхунково-пояснювальній записці.