Узгодження елементів дороги з ландшафтом.

Узгодження траси з рельєфом ґрунтується на відповідності елементів дороги елементам ландшафту та урахуванні закономірностей сполучення елементів плану та поздовжнього профілю.

Для узгодження елементів дороги з ландшафтом потрібно дотримуватися наступних рекомендацій:

- криві в плані та поздовжньому профілі, як правило, слід суміщати, причому криві в плані мусять бути на 100 – 150 м довшими за криві в поздовжньому профілі;

- потрібно уникати поєднання кінців кривих у плані з початком кривих у поздовжньому профілі. Відстань між ними має бути не меншою за 150 м. Довжину прямих в плані слід обмежувати: для доріг І категорії до 3500 – 5000 м у рівнинній місцевості та до 2000 – 3000 м у пересіченій місцевості; для доріг ІІ та ІІІ категорій до 2000 – 3500 м у рівнинній та 1500 – 2000 м у пересіченій місцевості; для доріг ІV та V категорій 1500 – 2000 м у рівнинній та 1500 м у пересіченій місцевості;

- слід обмежувати сумарну довжину прямих, поєднаних короткою кривою в плані;

- бажано, щоб радіуси суміжних кривих в плані не відрізнялися більше, ніж у 1,3 раза;

- не рекомендується проектувати короткі прямі вставки між двома кривими в плані, спрямованими в один бік. При довжині прямої вставки меншій за 100 м, слід замінювати обидві криві однією кривою більшого радіусу;

- при довжині прямої вставки 100 – 300 м доцільно замінювати її перехідною кривою;

- у поздовжньому профілі не слід допускати довгих ділянок з постійним похилом.