Розрахунок і побудова теоретичної тягової характеристики трактора.

Після визначення основних конструктивних і економічних параметрі вдвигуна та трактора приступають до побудови теоретичної тягової характеристики на різних режимах роботи трактора .

Побудова теоретичної тягової характеристики здійснюється з припущенням , що коефіцієнт опору коченню f має постійне значення на всіх режимах роботи , а механічний к. к. д. трансмісії постійний і дорівнює ηтр = η1n1 η2n2 ( 1- ξ ).

Теоретична тягова характеристика (Рис.3.1.) складається з двох частин , з яких нижня - має допоміжне значення і використовується для нанесення основних вихідних параметрів двигуна трактора. У верхній частині

характеристики наноситься ряд кривих , що свідчать , як в заданих ґрунтових умовах , під час усталеного руху на горизонтальній ділянці , залежно від навантаження на гаку трактора змінюються його експлуатаційні показники – буксування робочих органів , робоча швидкість руху , тягова потужність, питома витрата палива і тяговий к. к. д. трактора.

Аналітичний розрахунок і графічна побудова теоретичної тягової характеристики, трактора проводиться в такій послідовності. У нижній частині листа креслярського або міліметрового паперу наносяться (Рисунок 1.3.) осі координат з повернутою вниз віссю ординат. Потім на осі абсцис від початку координат О' в прийнятому масштабі відкладається для (кожної передачі максимальна дотична сила тяги Ркmax, що розраховується за формулою:

(3.29)

номінальне дотичне тягове зусилля Рк.н.:

(3.30)

і тягове зусилля Рк.і., що відповідно роботі двигуна з крутним моментом Мді на проміжному режимі коректора:

остовів з'єднаними механізмами, 1 — низькокліренсний трактор, 2 стабілізація шляхом зміщення значної маси відносно осі симетрії мостів, З стабілізація шляхом вирівнювання остова і коліс до вертикального положення.

Конструкції колісних тракторів, пристосованих для роботи на схилах, розробляються у трьох напрямках (рис. 6.8.):

1. Створення низькокліренсних тракторів шляхом зниження центра ваги (встановленням коліс меншого діаметра і розширення колії), максимально уніфікованих з рівнинними моделями (Т-40НМ, Т-40АНМ, МТЗ-80Н, МТЗ-82Н тощо). Низькокліренсні трактори можуть працювати на схилах крутістю до 15—18°. При виконанні деяких операцій з невеликим тяговим опором (наприклад, сінозбирання) ці трактори задовільно можуть працювати на схилах до 20—25° залежно від стану поверхні.

2. Розробка спеціальних тракторів, призначених для роботи на крутих схилах, стійкість яких підвищується вирівнюванням остова до вертикального положення.

3. Створення тракторів із спеціальною ходовою системою, в яких передбачено вирівнювання до вертикального положення не тільки остова, але й коліс. Останнє досягається підвіскою передніх і задніх коліс на паралелограмних механізмах, застосуванням поворотних корпусів кінцевих

передач заднього моста і важільно-паралелограмної підвіски передніх коліс.

Вирівнювальні механізми забезпечують зберігання вертикального положення коліс і остова на уклонах до 30°.

Гусеничні трактори, призначені для виконання енергоємних робіт на схилах, внаслідок більшої динамічної стійкості менше відрізняються від рівнинних. При їх створенні передбачається зміна конструкції масло приймачів з метою зберігання роботоздатності системи мащення «при кренах, введення реверсування всіх передач і одночасне начеплення машин спереду і ззаду трактора, щоб можна було виконувати роботу без розворотів на кінцях гонів (човниковий спосіб).

Крутосхилий гусеничний трактор ДТ-75К має пристрій, що запобігає його перекиданню, у вигляді опорного кронштейна з повзуном, який опускається на боці трактора, розміщеному нижче по схилу. Обидва сидіння тракториста, симетрично розміщені відносно органів керування, мають пристрої для вирівнювання, які дозволяють йому займати нормальне положення при поперечному крені трактора.

Для запобігання перекиданню на крутих схилах тракторів та інших самохідних машин у США запатентовано реактивний пристрій. Його