Методика тягового розрахунку трактора.

Тяговий розрахунок виконується з метою визначення маси трактора , швидкості руху і потужності двигуна.

Вихідні дані тягового розрахунку обґрунтовуються з врахуванням пристосованості трактора до виконання всіх робіт , що відповідають його тяговому класу , і частини робіт , віднесених до тягової зони сусіднього з ним попереднього класу.

Тяговий діапазон δт трактора визначають за формулою

(3.12)

де e — коефіцієнт розширення тягової зони трактора, рекомендоване значення якого становить 1,25-1,30;

Для тракторів класу тяги 0,2-0,6 тяговий діапазон дорівнює dТ =2,0;

Рн і Рн' — відповідно номінальна сила тяги (згідно із завданням) і сила тяги трактора попереднього класу.

Знаючи тяговий діапазон і номінальну силу тяги трактора, можна визначити його номінальне тягове зусилля із співвідношення:

(3.13)

Наступний етап тягового розрахунку – обґрунтування маси трактора.

Розрізняють конструктивну (суху) тк і експлуатаційну (повну) me масу трактора. Під конструктивною розуміють масу трактора в не заправленому стані без тракториста, інструментів, додаткового обладнання і баласту.

Максимальна експлуатаційна, маса вибирається таким чином, щоб під час роботи трактора у відповідних умовах із встановленою для нього номінальною силою тяги на гаку буксування ведучих органів машини не перевищувало б допустимих меж. В установленому режимі роботи тракторів на горизонтальній ділянці вказана вимога виражається наступним рівнянням:

(3.14)

де jдоп — допустиме значення коефіцієнта використання зчіпної ваги

трактора; для колісних тракторів приймається 0,5-0,65; для гусеничних

— 0,55-0,65.

lк — коефіцієнт навантаження на ведучі колеса трактора; приймається для тракторів з колісною формулою 4х2 – 0,75-0,80, а для тракторів з колісною формулою 4х4 і гусеничних – lк =1,0.

те — експлуатаційна маса трактора, кг;

g — прискорення вільного падіння, м/c2;

Dlim — коефіцієнт можливого перевантаження трактора (задається), =1

РН — номінальна сила тяги трактора, Н;

f — коефіцієнт опору коченню; для колісних тракторів приймається 0,12, для гусеничних 0,08.

З даного співвідношення:

(3.15)

Внаслідок різноманітності виконуваних робіт на тракторах повинні бкти передачі трьох груп : допоміжні , основні і транспортні. Допоміжні - забезпечують отримання особливо низьких швидкостей руху і призначені для виконання робіт, за яких швидкості руху обмежуються умовами технологічного процесу ; основні – призначені для виконання більшості операцій ; транспортні – для перевезення вантажів і холостих переїздів.

Назвемо номінальними або розрахунковими швидкостями трактора теоретичні швидкості руху в разі номінальної частоти обертання вала двигуна . нехай число основних передач дорівнює Z , тоді

δvосн = , (3.16)

де δvосн – діапазон основних номінальних швидкостей трактора;

VнZ , Vн1 – найвища і найнижча основна номінальна швидкість.

Якщо швидкість - Vн1 повинна забезпечуватись завантаженням двигуна номінальним крутним Мдн моментом під час роботи з номінальною силою тяги на гаку , тоді експлуатаційна маса трактора є максимальною.

Ці умови характеризуються наступними рівняннями

( Р_гн + f1 m_emax g)rк = Мдн і_тр1 η_тр ;