Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 1950-х рр. Особливості відбудови економіки.

До мирного життя український народ повернувся у надзвичайно тяжких умовах. Великих втрат зазнало народне господарство. Перед країною стояло велетенське завдання відбудови господарства, і насамперед важкої промисловості. Особливості відбудови в Україні:Значні масштаби відбудовчих робіт (більше ніж у будь-якій іншій країні Європи); Під час відбудови ставка робилась на важку промисловість та енергетику за рахунок легкої промисловості, соціальної сфери та сільського господарства ; Відбудова здійснювалася централізовано за чітким державним планом; Економіка України відбудовувалася і добудовувалася не як самостійний, замкнутий і самодостатній комплекс, а як частина загальносоюзної економічної системи. Крім того, завдяки розвитку нових промислових центрів за Уралом та Казахстані доля України в загальносоюзному виробництві знизилась з 18 % у довоєнний період до 7 % у 1945 р.; Вагома роль адміністративно-командної системи. Саме вона давала змогу в короткий термін мобілізувати і зосередити значні матеріальні та людські ресурси на певних об'єктах; Непропорційно велика роль ідеології, яка знаходила свій вияв у широкомасштабних мобілізаційно-пропагандистських заходах: соціалістичних змаганнях, рухах передовиків і новаторів;Ускладнення процесу відбудови голодом 1946—1947 pp.Нестача робочої сили, а особливо кваліфікованої, сучасного устаткування, обладнання і технологій; Широке використання під час відбудовчого періоду праці в'язнів ГУЛАГу і військовополонених (222 тис. осіб, що утримувалися у 23 таборах).

75. Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 1950-х рр. Радянізація західних областей. Львівський собор 1946 року та ліквідація Української греко- католицької церкви.

У післявоєнний час ще міцніше укріпилася авторитарно-командна система управління всіма сферами суспільного життя. Свого апогею досягла культоманія. У всіх ланках політичної системи — Радах, профспілкових громадських організаціях — панував формалізм. По суті, народовладдя було фікцією.Однією з визначальних рис політичного життя західного регіону була кадрова політика. Із східних областей УРСР та інших республік до середини 1946 р. у західні області прибуло 86 тис. партійних, радянських, комсомольських працівників, спеціалістів промисловості, сільського господарства, системи народної освіти, охорони здоров'я, культурно-освітніх закладів. Місцевим кадрам у той час не довіряли.Наприклад, 1946 р. з 15120 номенклатурних посад в обкомах партії Західної України місцеві працівники посідали лише 1832 (12,1%). В 1950 р. із 23 тис. членів львівської обласної партійної організації тільки 10% становили вихідці з місцевого населення. На селі комуністів було дуже мало.Суспільно-політичного життя західного регіону України. За умов, коли близько 90% керівників різних чинів були прибульцями зі сходу, а тому погано обізнані з місцевими особливостями, не завжди освіченими й компетентними, допускалися серйозні помилки, прорахунки, зловживання, особливо в період встановлення радянських порядків, колективізації, боротьби з українським підпіллям.

Льві́вський собор 1946 ро́ку — собор (8-10 березня 1946 року) скликаний у Львові згідно з планом КДБ СРСР з ліквідації Української Греко-католицької церкви. Оскільки жодного єпископа Української Греко-Католицької Церкви на цьому соборі не було, завдяки чому, згідно з канонічним правом, Львівський «собор» був лише наканонічним зібранням: саме тому як УГКЦ, так і вся Католицька церква, вважають цей «собор» псевдособором.

Постанню Ініціативної групи і скликанню «собору» передував масовий фізичний і моральний терор органів НКВС у 1944–1946 рр. над усіма ієрархами Греко-католицької церкви в Галичині з митрополитом Йосифом Сліпим на чолі — і засудження їх таємним судом у Києві в березні 1946 р. на довгострокове ув'язнення або заслання до таборів примусової праці.