Боротьба радянської влади з підпільним партизанським рухом ОУН-УПА. Антиукраїнські акції комуністичного режиму в Польщі (Операція «Вісла»).

1946 рік був одним з найважчих періодів у протистоянні ОУН, УПА репресивним силам радянської влади. Масові терористичні акції радянської влади 1946 р. все ж не ліквідували національно-визвольного руху, який зберіг свою структуру і провід ОУН. Умови ескалації сталінізму диктували потребу ОУН, УПА пристосовуватися до нової тактики радянських репресивних сил. Повстанці почали переходити до боротьби методами збройного підпілля.

У 1947-1950 рр. радянський командно-адміністративний апарат продовжував зміцнюватися. Посилився курс на колективізацію та масове пограбування селянства, продовжувалося виселення людей до Сибіру, компартійна антинаціоналістична пропаганда, розгалужувалася агентурна діяльність органів МВС, МДБ. Зміцнення радянської тоталітарної системи здійснювалося силами так званої номенклатури, яка чітко втілювала кремлівські директиви у життя.

Крім того, партійні, радянські і господарські органи зміцнювалися за рахунок росіян. У той же час українці займали керівні посади нижчого рангу, лише згодом поповнення номенклатурних кадрів почалося з місцевих. На початку 50-х років радянська влада доклала максимум зусиль для остаточного знищення національно-визвольного руху ОУН, УПА. Справу знищення останніх підпільників ОУН, УПА довершили судові процеси у обласних та районних центрах.

Таким чином, після закінчення Другої світової війни визвольна боротьба ОУН, УПА за незалежність України була спрямована проти зміцнення радянської тоталітарної системи. Членів збройного підпілля ОУН підтриму вало місцеве населення, проти якого спрямовувався терор радянських каральних сил. Проте репресії, тюремні катівні, концентраційні табори, депортації не змогли зламати прагнення українців до самостійного життя.

Операція «Вісла»

Хронологія: 28 квітня – 28 серпня 1947 р.

Суть: насильницька депортація українського населення на захід і північ Польщі.

Мета: полонізація українців, які не бажали виїхати до УРСР; перетворення Польщі на мононаціональну державу; заселення західних і північних територій переданих Німеччиною Польщі за рішенням Потсдамської конференції; позбавлення УПА підтримки українським населенням.

Результати: 1) виселення із Закерзоння 140 тис. українців; 2) полонізація Закерзоння; 3) припинення бойових дій УПА на Закерзонні.