Поняття і функції страхування

Економіка – це господарська система, яка забезпечує задоволення індивідуальних і суспільних потреб людей шляхом створення та споживання життєвих благ. Як будь-яка система, економіка вимагає для успішного розвитку неперервності цього процесу. Але суспільне виробництво постійно стикається з протиріччями між елементами цієї системи, що обумовлює появу несприятливих подій, наслідком яких є майнові збитки. Необхідність попередження і відшкодування збитків, завданих несприятливими подіями, породжує в суспільстві відносини, які формують зміст економічної категорії “страховий захист”. Сутність страхового захисту полягає в направленні частини валового продукту на створення страхового фонду для здійснення попереджувальних заходів щодо негативного впливу ризиків і відшкодування пов’язаних з ними витрат. Страхування передбачає створення страхових фондів за рахунок внесків окремих підприємств, юридичних та фізичних осіб. Управління й розпорядження такими фондами здійснює спеціальна страхова організація. Вона у відповідних випадках видає потерпілим визначені договором суми.

До фондів страхового захисту відносяться:

1) централізовані резервні фонди держави;

2) децентралізовані фонди (при самострахуванні);

3) фонди, створювані методом страхування.

Страхування є особливою формою перерозподільних відносин з приводу формування та використання цільових фондів коштів для захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб і відшкодування їм матеріальних збитків у разі несприятливих умов чи подій.

Страхування – це відносини з захисту майнових та особистих інтересів фізичних та юридичних осіб під час настання певних подій (страхових випадків) за рахунок коштів із грошових фондів, що формуються за страхові внески.

Страхування служить для компенсації випадково виникаючих матеріальних збитків шляхом взаємних внесків багатьох осіб. Змістом страхування є система замкнених відносин між її учасниками по перерозподілу збитків від настання страхових подій як по територіальному розміщенню, так і в часі. Об’єктом страхуванняє формування цільових страхових фондів за рахунок грошових внесків і відшкодування з фонду можливого збитку застрахованих.

Функції страхування:

1) ризикова – перерозподіл грошової маси серед учасників страхування у зв’язку з настанням наслідків страхових випадків;

2) попереджувальна – фінансування за рахунок страхового фонду заходів по зменшенню вірогідності настання події або зменшенню можливих негативних наслідків при настанні страхових випадків (превентивні заходи);

3) накопичувальна – утворення страхових резервів як умова акумуляції грошових коштів; здійснення інвестиційної діяльності страховими компаніями;

4) контрольна – контроль за цільовим формуванням і використанням грошових коштів зі страхового фонду.

Страховий фонд є певною сумою грошових коштів, а відносини пов’язані з його утворенням і розподілом цих коштів набирають форми цивільних правовідносин. Це виняток із загального правила щодо фінансового права, тому що тут діє не метод імперативу, а автономний метод.

Форми організації страхових фондів:

– самострахування (децентралізоване страхування);

– централізоване страхування;

– централізоване страхування за рахунок децентралізованих джерел.

Отже, згідно зі статтею 1 Закону України “Про страхування” під поняттям страхування слід розуміти вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формується шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).