Державний борг

Обслуговування і погашення державного боргу – одна з найвагоміших статей державного бюджету.

Державний кредит дістає своє відображення у сумах державного боргу, який виникає у держави перед позичальниками. Державний борг – це загальний розмір накопиченої заборгованості держави. Він складається з зовнішнього та внутрішнього боргу. Борг класифікується також за типом кредитора та за типом боргового зобов'язання.

Граничний обсяг державного боргу, надання гарантій вста­новлюється на кожний бюджетний період згідно з Законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет. Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60 % фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України. У разі перевищення цієї величини Кабінет Міністрів України зобов’язаний вжити заходів до приведення цієї величини у відповідність з законодавством.

Структура державного боргу згідно із законодавством повинна визначатися щорічно Верховною Радою України одночасно із затвердженням Державного бюджету на наступний рік.

Внутрішній державний борг – заборгованість держави перед домогосподарствами і фірмами даної країни.

До внутрішнього боргу України належить також заборгованість, що утворилася в результаті компенсації гарантованих заощаджень громадян чи інших державних боргових сертифікатів Радянського Союзу, розміщених свого часу серед населення. В Україні виник специфічний державний борг перед населенням через несвоєчасну виплату заробітної плати, пенсій, стипендій, виплат по інших соціальних програм.

Структура внутрішнього боргу згідно з Законом України “Про державний внутрішній борг України” та Постановою Верховної Ради України “Про структуру бюджетної класифікації”:

1.Заборгованість перед юридичними особами.

2.Заборгованість перед банківськими установами:

а) перед Національним банком України;

б) за позиками, одержаними для фінансування дефіциту бюджету поточного року;

в) за позиками, одержаними для фінансування дефіциту бюджету минулих років;

в) за іншими позиками та зобов'язаннями;

г) за компенсаційними виплатами населенню в установах Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху;

д) за залишками вкладів населення, централізованими колишнім Ощадним банком СРСР, та компенсаціями за ними;

е) заборгованість перед іншими банками.

3. Заборгованість сільськогосподарських підприємств за позиками, віднесена на державний борг.

4. За сумами, спрямованими на індексацію оборотних коштів державних підприємств та організацій.

5. Інша внутрішня заборгованість.

6. Заборгованість перед фізичними особами за цінними паперами та компенсаціями за ними.

Зовнішній державний борг – це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями.

Основні причини створення і збільшення державного боргу:

1) збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів;

2) циклічні спади й автоматичні стабілізатори економіки;

а) скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного коригування державних витрат;

б) вплив політичних бізнес-циклів (надмірне збільшення видатків напередодні виборів для завоювання популярності та збереження влади).