Судочинство Гетьманщини

Семінар №6. Питання № 2.

Загальна інформація про судочинство і право (за матеріалами лекції)

· Кінець 16 століття - запровадження литовського статуту. Статути діяли до кінця 18 століття.

1614 рік - видавалися Литовські статути в перекладах.

Існувало теж магдебурзьке право.

· Козацьке право - звичаєве право, пристосування до вимог козацької громади. Козацьке право було усним. Тим не менше багато взято з литовських статутів.

1654 - за березневеми статтями московська влада не втручалася у правові норми козаків.

· До кінця 18 століття - російське право не діяло на території України.

Російське право базувалося на "Соборному уложенії".

Після Мазепи в часи Д. Апостола звучало питання про власне право.

· Апостол створив відповідну комісія яка виробила право яке не було визнано царем, але все одно діяло до кінця Гетьманщини. Вищим суддею був гетьман. Він був вищщою апеляційною інстанцією. Йому підпорядковувався Гетьманський суд - вища спеціальна судова інстанція. Існувало два судді - з цивільних і кримінальних справ.

· В ці суди виносилися питання гетьмана або генеральної старшини. Генеральний суд - розглядав апеляції рішень судів нижчих інстанцій. Локалізувався в резиденції гетмана. Головували генеральні судді, засідали генеральні старшини. Брали участь кілька писарів. Іноді право підпису рішень могло належати комусь зі старшини (якщо суддя не може підписати). Інколи судовий писар заміщав суддю. Судові канцеляристи забезпечували виконання рішень. Декрети не просто писалися, а вписувалися до гродської книги, а також затверджеувалися гетьманатом. Рішення генерального суду могли бути оскаржені перед гетьманом.

· З гетьманських універсалів 18 століття видно, що для апеляції треба мати дозвіл місцевих чиновників.

Все, що підписував Полуботок мало бути затверджене царем.

1722р. - створено окреме положення про апеляційні справи.

· Під час "Правління Гетьманського уряду" - генеральний суд відновлено.

95% справ вирішували в полковому суді. Формальний голова - суддя, фактичний - полковник. Іноді розслідування починалося за письмовим наказом полковника(за наявності скарги). 1723р. - коли в Стародубському полку полковник кудись їхав, він призначав своїх заступників у судових питаннях.

· В містах кримінальні справи розглядадися за участі полкових і міських урядів.

Полковий суд: полковник, суддя, обозний, осавул, посадовці. Засідання в приміщенні міського управління, бо там зберігалися закони+в.язниці. іноді засідання відбувалися в будинку полковника. Сотенні суди використовували козацьке право. Серйозних рішень не виносили, більше збирали матеріал, проводили допити. На допитах - застосування тортур. Судові витрати оплачувалися позивачами.

Те, що ми розглядали на семінарі:

В період Визвольної війни систему земських, гродських, підкоморських судів було ліквідовано. Збереглися міські, сільскі(копні), церковні суди. Натомість усталилася ієрархія козацьких судів.

На думку Я. Падоха для цього (козацького) судоустрою було характерним поєднання виконавчої й судової влади в руках козацької старшини та завелика кількість апеляційних інстанцій.

· Найнижча судова інстанція - сільський козацький суд. Очолювався козацьким отаманом, складався з мсцевих козаків. Розглядав справи лише козаків. Судовим виконавцем і слідчим був сільський осавул.

· Сотенні суди: сотник, городовий отаман, сотенна старшина.залучалися представники сотенного значного товариства.

Становий характер козацьких судів на рівні сотні порушувався, і часто відбувалося змішане козацько-міщанське судівництво Змішання козацько-міщанських судів було застережено універсалом Д. Апостолом в 1730. Сотенний суд - апеляційна інстанція за рішенням та вироками сільських судів на території сотні..

· Полкові суди: полковник, полковий суддя та іншої полкової старшина, представники значкового знатного товариства. Ці суди - це суди першої інстанції у справах сотенної та полкової козацької старшини, а також значкового товариства й одночасно апеляційною інстанцією для нижчих судів. Полковий суд був винятково становий.

· Генеральний військовий суд складався з двох генеральних суддів та інших генеральних старшин, членів бунчукового знатного товариства. У 1728р. орган реформовано: його очолив гетьман, працювали 6 суддів - 3 призначені гетьманом і 3 царським урядом.

· У 18 столітті - апеляційна інстанція щодо Генерального військового суду з кримінальних та політичних справ - це Генральна військова канцелярія. До юрисдикції генерального військового суду належали також земельні справи. Генеральний суд був апеляційною інстанцією також для міщанських магістратських судів.

· Суд генеральної військової канцелярї складався з гетьмана та призначених ним генеральних старшин. 1722-1727 та 1764-1781рр. його функції виконувала Малоросійська колегія, а у 1734-1750 роках - правління гетьманського уряду.

· У 1760-1763 роках К. Розумовський здійснив реформу козацьких судів. Він запровадив систему гродських та підкоморських судів. Апеляційно інстанцією був виборний Головний трибунальний суд. Нова судова система практично копіювала судоустрій, запроваджений на українських землях Литовськими статутами. Гродський суд - розглядав кримінальні справи, а земський та підкоморський - земельні та цивільні. Нова система, на думку Кресіна, була фактично міжстановою, а окреме козацьке судочинство суттєво звужувалося. Козацькі станові суди залишилися на рівні сотні.

· Згідно з постановою сенату від 1768 року козацтво перейшло до юрисдикції російських військових судів.