Тема 1. Міжнародна інформація в системі міжнародних відносин

Інформація служить визначальним чинником розвитку міжнародної, економічної, технічної та наукової сфер людської діяльності. У сучасному складному і різноманітному світі жодну значну міжнародну проблему не можна розв’язати без переробки величезних обсягів інформації та налагодження міжнародних комунікаційних процесів. Акумульована й оброблена інформація дає нові відомості, приводить до одержання нових знань.

Інформаційні ресурси, що є продуктом інтелектуальної діяльності найбільш кваліфікованої й творчо активної частини працездатного населення, в останні роки зростають особливо швидко. Це зростання в останній чверті ХХ ст. досягло таких рекордних розмірів, що багато фахівців почали говорити про “інформаційний вибух” та “інформаційну революцію”. Дійсно, із початку ХХ ст. інформаційний потік збільшився приблизно в 30 разів. Щорічно у світі публікується близько 100 тис. журналів 60 мовами; 5 млн наукових статей, книг, брошур; 2250 тис. дисертацій та звітів.

Глобальні інформаційні системи та інформаційні технології є базою для формування інформаційного середовища, в якому практично відсутні державні кордони, обмеження на інформаційні впливи, поширення інформації, розміщення та отримання інформації, зокрема, щодо виробництва зброї, проведення терористичних операцій тощо.

Суттєвий прогрес і поширення інформаційних технологій, глобальний характер систем масової комунікації призвели до утворення глобального інформаційного простору, який змушує спільноту, кожну державу швидко орієнтуватися та адаптуватися у сучасному інформаційному середовищі.

“Духом часу в інформаційному суспільстві стане глобалізм, для якого характерні три ідеї: почуття єдності людства, гармонія людини і природи, поява глобального інформаційного простору без регіональних і національних регіонів”, – Й.Масуда.

В Хартії про Глобальне Інформаційне Співтовариство, що була прийнята на саміті Великої вісімки в Окінаві (2000 р.), зазначається, що країни, які не в змозі забезпечувати оновлення інформаційних технологій, не матимуть можливостей бути повноправними учасниками інформаційного суспільства та світових економічних процесів.

Проблема забезпечення осіб та органів, що відповідають за прийняття рішень, інформацією про міжнародні відносини та іноземні країни тощо, іншими словами “міжнародною інформацією” актуальна з моменту появи держав. Вже в протодержавах Міжріччя існували спеціальні урядовці, обов’язком яких було збирати інформацію про сусідів. Ця проблема набувала особливої важливості під час загострення міжнародних відносин, криз та особливо воєн, тому її ретельно досліджували вчені, починаючи від давнього китайського стратега Сунь Цзи, який зазначав, що казати про перемогу можливо тільки тоді, коли ти маєш вичерпну та достовірну інформацію про супротивника.

Існує декілька визначень поняття міжнародна інформація (МІ).

Міжнародна інформація – це:

1. Інформація, яка вироблена в межах окремої країни, але поширюється в інших країнах.

2. Сукупність відомостей про взаємовідносини між державами і народами, що є відображенням взаємодії між ними.

3. Відомості, які циркулюють у світовому інформаційному просторі і служать основою для орієнтації при вирішенні питань та проблем світового співтовариства.

Міжнародна інформація – це інформація, що циркулює між державами та використовується в керуванні міжнародними процесами й розробці та реалізації стратегії зовнішньої політики. Простіше – це інформація, що відбиває взаємовідносини держав.

МІ орієнтована на забезпечення зовнішньої та внутрішньої політики, економічного курсу країн, національної безпеки, на розвиток міжнародних зв'язків і ефективної роботи міжнародних організацій та інституцій.

У багатьох країнах є концепція державної інформаційної політики, в якій визначаються різні аспекти інформаційного забезпечення міжнародних відносин. Наприклад, федеральна інформаційна політика США спрямована на забезпечення доступу до інформації для кожного індивіда. Інформаційна політика України спрямована на захист власного інформаційного простору, збереження інформаційного суверенітету і забезпечення інформаційної безпеки держави.

Функції МІ полягають в:

– узагальненій та професійній оцінці стану міжнародних відносин;

– прогнозуванні міжнародно-правових та економічних наслідків прийнятих рішень;

– у розробці обґрунтованих пропозицій та рекомендацій щодо їх реалізації.

Інформація належить до глобальних проблем світу, тому одним із понять МІ є поняття міжнародний інформаційний простір (МІП). Міжнародна інформація функціонує в МІП, який характеризується такими показниками:

– територія розповсюдження інформації за допомогою компонентів міжнародних та національних систем зв'язку;

– інфраструктура, тобто технологічні засоби та можливості зберігання, обробки та розповсюдження інформації по вертикалі і горизонталі;

– наявність міждержавної та національної комунікаційної політики як комплексу принципів і норм, що регулюють функціонування та використання міжнародної інформації світовим співтовариством;

– наявність міжнародних і регіональних угод у галузі комунікацій, що базуються на розумінні міжнародної ролі інформаційних процесів (ці міжнародні угоди складають окрему галузь міжнародного права – інформаційне право, яка зараз проходить фазу становлення і кодифікації норм, формування інститутів, що контролюють виконання цих норм);

– можливості доступу до інформації для громадськості та участь міжнародного співтовариства у загальній системі зв'язку.

Кожна країна своїм законодавством визначає власні кордони і межі своєї інформаційної території. Звичайно термін інформаційна територія держави – дещо умовний, тому що держава не в змозі припинити прийом інформації, що передається через численні канали штучних супутників Землі її громадянами. Вона може лише контролювати транслювання цих каналів на своїй території. Але за прийнятою конвенцією “Про використання сигналів, що передаються через штучні супутники Землі”, країна має заплатити за право транслювання таких каналів, при порушенні цієї умови на неї накладаються штрафні санкції.

МІП визначається конституційними нормами окремих держав, міжнародними угодами та технічним забезпеченням процесу інформатизації. Він складається із державних (національних) інформаційних просторів, регіональних просторів, а також просторів окремих територій.

На сьогодні окремі регіони та країни визначають квоти на присутність у своєму інформаційному просторі транснаціональних монополій, інших держав і приватних осіб. Наприклад, Європейське співтовариство визначило таке співвідношення: 14% відводиться для суб'єктів неєвропейського походження, 86% – для європейських суб'єктів. Окремі країни, наприклад Франція (яка проводить політику збереження франкофонії), виробляють спеціальне законодавство на присутність в своєму інформаційному просторі іншомовних (в даному випадку англомовних) представників.

Основними об’єктами міжнародної інформації є:

1. Міжнародні відносини.

2. Діяльність окремих суб’єктів міжнародних відносин.

Міжнародні відносини – глобальна взаємодія “міжнародних політик” окремих країн, яку ще називають світовою політикою. Міжнародні відносини є тим середовищем, де реалізуються основні принципи зовнішньої і міжнародної політики.

Система міжнародних відносин – сукупність економічних, політичних, ідеологічних, правових, дипломатичних, гуманітарних зв’язків і взаємостосунків між народами, державами та об’єднаннями держав, між основними соціальними, економічними і політичними силами та організаціями, що діють на світовій арені.

Поняття міжнародна інформація слід розмежовувати з поняттям міжнародна комунікації. Міжнародна комунікація – всесвітня система обробки, збереження, передачі, оцінки та перетворення інформації, що функціонує у світовому просторі. Це поняття відображає технологічний аспект існування міжнародної інформації. Міжнародна інформація є внутрішньою характеристикою певного явища, а міжнародна комунікація – його зовнішньою характеристикою. Перша – це зміст, друга – це засіб і форма. Для міжнародної інформації міжнародна комунікація – матеріальний носій, форма її існування, що створює базу для її використання.

Питання для самоперевірки

1. Що входить до поняття “міжнародна інформація”?

2. Які функції виконує міжнародна інформація?

3. З чого складається система міжнародних відносин?

4. Якими показниками характеризується “міжнародний інформаційний простір”?

5. У чому принципова відмінність понять “міжнародна інформація” та “міжнародна комунікація”?

Тема 2. Міжнародна інформація: структура, властивості ,