Виконання вимог нормо проектної техніки

Суперечливість нормативного тексту кваліфікується як серйозна помилка, несумісна з такими поняттями як послідовність і взаємозв’язок. Щодо нормативно-правового тексту, ця вимога має особливе значення. Суперечливість правових норм є однією з найбільш істотних і неприйнятних деформацій права, оскільки головною рисою права є його системність і гармонійність.

У відповідності до закону виключеного третього, норми, що формулюються, повинні відповідати логічному прийому „або” (третього не дано). Розробникові нормативно-правових актів варто виходити з того, що норма повинна містити тільки одне цілком визначене правове рішення або впливати на предмет (об’єкт), або ні. Необхідно уникати „проміжних” рішень стосовно одного й того ж вчинку, дії, предмета тощо. Наявність у нормативно-правовому акті формулювань типу: „як правило”, „допускається у вигляді виключення”, „може бути” вкрай утруднюють процес його правозастосування. При дотриманні законів і правил логіки нормативне рішення, прописане в проекті, може бути тільки одним.

Закон достатньої підстави проявляється в тому, що будь-яке судження чи твердження в нормативно-правовому акті є правовою нормою, покликаною регулювати деякі суспільні відносини. Цю роль правова норма може виконувати лише за умови, коли вона: має в реальному житті достатні підстави для її введення і, з огляду на це, може бути регулятором суспільних відносин; доказово аргументована в самому тексті нормативно-правового акта.

Нормативно-правовий акт представницького органу місцевого самоврядування як письмовий акт-документ характеризується специфічними реквізитами, певною структурою і логікою викладу його змісту, і це необхідно враховувати на стадії підготовки його проекту.

Кожен нормативно-правовий акт представницького органу місцевого самоврядування повинен забезпечуватися змістом. Зміст служить, на думку І.О. Біля, основним засобом правильного вибору нормативного матеріалу. Зміст визначається сутністю і характером нормативно-правового акта [246, с. 3]. Зміст дозволяє швидше і легше орієнтуватися при застосуванні цього акта. Для розробника проекту зміст корисний тим, що він із самого початку повинен стежити за побудовою проекту, що відповідає систематиці даного предмета. Це дозволяє вчасно розпізнавати необхідність створення відповідних одиниць розподілу проекту — частин, глав, розділів і, за необхідності, підрозділів.

Якщо передбачається складання змісту, то він повинен включати весь поділ нормативно-правового акта аж до параграфів — як найменших одиниць розподілу. До змісту повинні включатися заголовки всіх одиниць розподілу.

Як найменування і преамбула, так і зміст залежить від змісту нормативно-правового акта. Якщо на етапі роботи над проектом або у ході нормотворчого процесу до змісту тексту будуть вноситися зміни, то і зміст повинен перевірятися на момент його подальшої цілісності та логічності.

Слід враховувати, що зміст завжди повинен розташовуватися перед преамбулою. Це означає, що він є складовою частиною нормативно-правового акта як такого і повинен, за необхідності, змінюватися, якщо вносяться зміни до нормативно-правового акта, тому що зміст повинен полегшувати роботу з нормативно-правовим актом не тільки тоді, коли він набирає чинності, але і протягом усього строку його дії.

Обов’язковим при підготовці тексту проекту є виконання вимог нормопроектної техніки, до яких належать: певний мовний стиль; стереотипний термінарій; внутрішня логіка; уніфікована структура. Оцінка якості прийнятих нормативно-правових актів ґрунтується на уявленні про ідеальну нормотворчість. Стверджується, що особи, які залучені до муніципальної нормотворчості, нерідко не знайомі ані з принципами дії механізму правового регулювання, ані з юридико-технічними правилами. Наводяться аргументи на користь додаткової юридичної підготовки осіб, які залучені до муніципальної нормотворчості.